Civilization (серія)

Гравець керує розвитком цивілізації, ведучи її крізь століття до поставленої мети. Перемога досягається у різних сферах, від релігії до світового панування. Кожна цивілізація має свого лідера, який представляє її впродовж усього розвитку. В першій грі серії цивілізації відрязнялися тільки за кольором. У пізніших мають унікальних юнітів (війська, будівельники, шпигуни і т. д.), будівлі та схильності. Основний ігровий процес відбувається на карті світу, де позначені материки, моря, важливі об'єкти. Карта поділена на клітинки, за якими визначаються володіння цивілізації, ліміти на будівництво, дальність руху юнітів.

Гра відбувається покроково, коли за один крок можна виконати одне замовлення на будівництво чи найм в місті, перемісти юніта на скількись клітинок. Кількість затрачених загалом кроків визначає поточний рік в ігровому світі. Існує межа якісного розвитку, коли всі винаходи і досянення цивілізації виконано.

Впродовж розвитку можливо змінити устрій та форму правління, наприклад, провести цивілізацію від племінного ладу і феодалізму до демократії. Кожна форма правління має свою спецалізацію. До прикладу, фашизм дає переваги у війні, а теократія в поширенні релігії.

Основу цивілізації складають міста, поки є принаймні одне, цивілізація існує. В містах замовляються юніти, зводяться споруди, в тому числі особливі чудеса світу. Місто поширює на навколишні клітинки зону впливу, в якій можливе будівництво і яка вважається володіннями цивілізації. Між клітинками також розподіляються жителі для виконання роботи.

Кожне місто має окремий рівень свого розвитку і продуктивності, але добуті в зоні його впливу ресурси сумуються. Багато споруд передбачають своє вдосконалення, за якого підвищують продуктивність і отримують додаткові можливості. Чудеса світу є унікальними на весь світ спорудами, які дають значні переваги і цивілізації змагаються за володіння ними.

На карті світу трапляються міста-держави — малі цивілізації, які не можуть самі розвиватися та мають лише одне місто. Проте вони можуть мати війська і завойовувати інші міста. Велика цивілізація здатна приєднати до себе місто-державу, за що отримає постійний прибуток якихось ресурсів.

Юнітами називаються спеціалізовані одиниці — люди чи техніка. Існують робітники, піхотинці, військова техніка, авіація, кораблі і т. д. На карті світу юніт представляється однією чи кількома моделями, які мають дальність руху на крок, рівень здоров'я та додаткові, відповідні їхній спеціалізації, параметри. Як і правителі та споруди, вони існують скільки завгодно часу, якщо не будуть знищені. В міру розвитку технологій юніти отримують можливість вдосконалитися. Так, броненосець може перетворитися на крейсер, якщо оплатити його модернізацію. Крім того війська отримують досвід, в міру чого їхні парметри зростають.

Підтримання цивілізації та її розвиток вимагають базових ресурсів, для видобутку яких служать шахти, лісопилки та інші споруди. Унівесальною валютою служить золото, що отримується головним чином від таких установ, як ринки і банки, а також торгових караванів, прокладених між містами. Наукові установи дають очки науки, а культурні — очки культури, які необхідні для відкриття нових технологій. Кожна технологія дозволяє будувати нові споруди, замовляти нових юнітів, здійснювати вдосконалення, розвідувати й використовувати джерела нових ресурсів. Одна технологія веде до однієї чи кількох інших, утворюючи «дерево технологій». Люди потребують їжі, а коли є її надлишок, населення міста зростає. В пізніших іграх було введено параметр щастя, який визначає як віддано населення працює. Незадоволене діями правителя, живучи в поганих умовах, воно працює гірше, а може і збунтуватися, спричиняючи громадянські війни. Священні місця генерують очки віри, за які наймаються проповідники, котрі навертають міста у свою віру. Кожна релігія певним чином модифікує життя цивілізації, даючи свої переваги і обмеження. Виробництво визначає як швидко в даному місті виконується будівництво і наймання юнітів. Воно визначається всіма майстернями фабриками міста. Багато споруд одночасно дають прибуток кількох видів ресурсів. Так, порт дає їжу і виробництво.

Крім того існують бонусні ресурси, що не є критичними, але не їхні джерела рідкісні, тому такими ресурсами вигідно торгувати. До них належать фрукти, худоба, злаки, артефакти старовини. Особливо рідкісні ресурси, такі як алмази, прянощі, шовк, складають категорію рідкісних ресурсів та дають значну вигоду в торгівлі.

Особливі стратегічні ресурси дають вагомі переваги в прогресі, оскільки дозволяють використовувати ключові технології. Так, залізо необхідне для створення залізної зброї, камінь — для зведення мурів, алюміній — для авіації, уран — для атомних електростанцій.

Цивілізації можуть налаштовувати між собою відносини, укладати договори про торгівлю, альянси, або ж війну. Кожну цивілізацію представляє її лідер, що також дає унікальні бонуси цивілізації. Існує поступовість у відносинах, тому, наприклад, неможливо укласти альянс, спершу не будучи в дружніх відносинах[1].