Corazziere (1939)
«Кораццьєре» (італ. Corazziere) — військовий корабель, ескадрений міноносець 1-ї серії типу «Сольдаті» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.
| «Кораццьєре» | ||
|---|---|---|
| Corazziere | ||
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Сольдаті» | |
| Держава прапора | .svg.png.webp){kind=small} Королівство Італія | |
| Належність | .svg.png.webp){kind=small} Королівські ВМС Італії | |
| На честь | кірасирів | |
| Корабельня | Odero-Terni-Orlando, Ліворно | |
| Закладено | 7 жовтня 1937 року | |
| Спущено на воду | 22 травня 1938 року | |
| Введено в експлуатацію | 4 березня 1939 року | |
| На службі | 1939–1944 роки | |
| Загибель | 9 вересня 1943 року затоплений у Генуї через загрозу захоплення німцями; згодом піднятий та відновлений. 4 вересня 1944 року затоплений у наслідок авіанальоту | |
| Бойовий досвід | Середземномор'я Мальтійські конвої Бій біля Калабрії Операція «Грог» Бій біля мису Матапан Битва у затоці Сидра (1941) | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 850 тонн (стандартна) 2 580 тонн (повна) | |
| Довжина | 106,7 м | |
| Ширина | 10,2 м | |
| Висота | 4,35 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Beluzzo 3 × парових котли Yarrow | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 50 000 к.с. | |
| Швидкість | 34 вузли (63 км/год) | |
| Дальність плавання | 2 200 миль (3 540 км) на швидкості 20 вузлів | |
| Екіпаж | 215 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 × 2 × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo 1 × 120-мм салютна гармата 120/15 OTO | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 64 міни | |
| Зенітне озброєння | 8 × 20-мм зенітних гармат 65 калібру Breda 1935 | |
«Кораццьєре» був закладений 7 жовтня 1937 року на верфі компанії Odero-Terni-Orlando в Ліворно. 22 травня 1938 року есмінець спустили на воду, а 4 березня 1939 року він увійшов до складу Королівських ВМС Італії.
Есмінець брав активну участь у битвах Другої світової війни на Середземноморському театрі дій, бився в боях біля Калабрії, мису Матапан, у битві першій битві в затоці Сидра, супроводжував італійські та переслідував ворожі конвої транспортних суден.
9 вересня 1943 року затоплений екіпажем у Генуї через загрозу захоплення німцями. Згодом піднятий та відновлений, але до строю не встиг бути введеним, 4 вересня 1944 року затоплений у наслідок авіанальоту союзної авіації.
Див. також
Примітки
Посилання
Література
- Giuseppe Fioravanzo, La Marina dall'8 settembre alla fine del conflitto, Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 1971.
- Pier Paolo Bergamini, Le forze navali da battaglia e l'armistizio in supplemento «Rivista Marittima», nº 1, gennaio 2002. ISSN 0035-6984.
- Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. V: La Guerra nel Mediterraneo — Le azioni navali: dal 1º aprile 1941 all'8 settembre 1943, Roma, USMM, 1960.
- Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. VIII: La Guerra nel Mediterraneo — La difesa del Traffico coll'Africa Settentrionale: dal 1º ottobre 1942 alla caduta della Tunisia, Roma, USMM, 1964.
- Luis de la Sierra, La guerra navale nel Mediterraneo: 1940—1943, Milano, Mursia, 1998. ISBN 88-425-2377-1