Alfredo Oriani

Після вступу Італії у Другу світову війну «Альфредо Оріані» разом з однотипними «Джозуе Кардуччі», «Віченцо Джоберті» та ««Вітторіо Альф'єрі»» був включений до складу IX ескадри есмінців.

Есмінець брав участь в бою біля Калабрії. IX ескадра есмінців першою атакувала торпедами ворожі кораблі, але безуспішно[1].

30 липня - 1 серпня «Альфредо Оріані» був у складі ескорту, який прикривав два великі конвої в Лівію.

Під час бою біля мису Спартівенто 27 листопада 1940 року «Альфредо Оріані» був у складі кораблів, відправлених на допомогу крейсеру «Пола» і потрапив під вогонь британських лінкорів. Йдучи останнім в колоні, «Альфредо Оріані» зазнав пошкоджень від артилерійського вогню, але заховався у димовій завісі, поставленій есмінцем «Джозуе Кардуччі». Потім «Альфредо Оріані» намагався здійснити торпедну атаку, але отримав декілька влучань (загинуло 3 члени екіпажу). Через обводнення палива «Альфредо Оріані» втратив хід, але йому на допомогу прийшли есмінці «Маестрале» і «Лібеччо», які відбуксирували його в Аугусту.

16-18 липня 1941 року «Альфредо Оріані» разом з есмінцями «Ланчере», «Дженьєре», «Вінченцо Джоберті» і міноносцем «Чентауро» супроводжував конвой транспортів («Марко Поло», «Нептунія», «Очеанія») з Таранто в Триполі. Під час супроводу конвой був атакований британським підводним човном «Анбітн», але без втрат дістався до пункту призначення[2].

4 серпня «Альфредо Оріані» разом з есмінцями «Ав'єре», «Дженьєре», «Вінченцо Джоберті», «Каміча Нера» та міноносцем «Калліопе» супроводжував у Триполі конвой (пароплави «Ніта», «Аквітанія», «Ернесто», «Нірво», «Кастельверде», танкер «Позаріка»). Увечері 6 серпня пароплав «Ніта» був атакований британськими торпедоносцями та пошкоджений влучанням торпеди. «Альфредо Оріані», «Каміча Нера» і «Калліопе» намагались відбуксирувати його до лівійського узбережжя, але о 1:30 7 серпня «Ніта» був повторно атакований та потоплений[1][3].

19 серпня «Альфредо Оріані», «Уголіно Вівальді», «Ніколозо да Рекко» і «Піладе Брондзетті», разом з X ескадрою есмінців («Маестрале», «Лібеччо», «Грекале» і «Шірокко») супроводжував з Неаполя в Триполі конвой транспортів «Марко Поло», «Есперія», «Нептунія» і «Очеанія». Конвой безуспішно був атакований британським підводним човном «Анбітн», але 20 серпня підводний човен «Юнік» потопив транспорт «Есперія». Кораблям супроводу вдалось врятувати 1139 вояків, 31 чоловік загинув[4].

26-29 серпня есмінці «Альфредо Оріані», «Еуро» і міноносці «Прочіоне», «Орса» і «Кліо» супроводжували конвой, який складався з пароплавів «Ернесто», «Аквітанія», «Коль лі Лана» і танкера «Позаріка». 27 серпня конвой був атакований підводним човном «Ердж». Торпеда пройшла повз «Позаріку», але влучила в «Аквітанію». Міноносець «Орса» відбуксирував його в Трапані, решта кораблів конвою досягнули пункту призначення.

У вересні «Альфредо Оріані» був флагманом ескорту конвою «Тембієн». Під час переходу в Триполі були потоплені пароплави «Каффаро» і «Ніколо Одеро»[1].

24 вересня «Альфредо Оріані» разом з «Лампо», «Фульміне» і «Страле» супроводжував конвой транспортів «Амстердам», «Кастельверде» і «Перла».

16-19 жовтня «Альфредо Оріані», «Фольгоре», «Фульміне», «Антоніотто Узодімаре», «Ніколозо да Рекко» і «Себеніко» супроводжували з Неаполя до Триполі транспорти «Беппе», «Марін Санудо», «Пробітас», «Паоліна» і «Катеріна». Вранці 18-го жовтня «Беппе» був торпедований підводним човном «Урсула», але зміг дійти до Триполі своїм ходом. О 22:30 в транспорт «Катеріна» влучила торпеда, яка вибухнула в малинному відділенні, внаслідок чого транспорт втратив хід. «Альфредо Оріані» намагався взяти його на буксир, але вранці наступного дня пароплав перекинувся та затонув[1][5].

Під час бою за конвой «Дуїсбург» «Альфредо Оріані» не зазнав пошкоджень, а після бою відбуксирував пошкоджений есмінець «Маестрале» до Кротоне.

13 грудня «Альфредо Оріані» супроводжував конвой «M. 41».

16-19 грудня «Альфредо Оріані» у складі ескадри італійського флоту брав участь в першій битві у затоці Сидра, супроводжуючи конвой «M 42».

Наприкінці 1941 - на початку 1942 року «Альфредо Оріані» супроводжував конвої «T. 18», «K. 7», «V 5».

21-22 березня разом з есмінцями XI ескадра есмінців («Альфредо Оріані», «Аскарі», «Ав'єре» ) у складі ескадри флоту брала участь в другій битві у затоці Сидра.

Навесні 1942 року есмінці «Альфредо Оріані» і «Аскарі», разом з 7-ю дивізією крейсерів («Еудженіо ді Савойя», «Раймондо Монтекукколі») були включені до складу групи швидкого реагування з базуванням в Кальярі.

Влітку «Альфредо Оріані» був лідером XI ескадри есмінців і взяв участь в битві у середині червня. Під час бою біля Пантеллерії добив торпедами пошкоджений танкер «Кентуккі» і брав участь потопленні транспорту «Бердван».

У серпні «Альфредо Оріані» брав участь в битві у середині серпня[1].

4 листопада есмінці «Альфредо Оріані», «Грекале», «Маестрале», «Віченцо Джоберті», «Веліте», міноносці «Кліо» та «Анімозо» супроводжували пароплави «Джулія», «Кісона», «Велоче» в Триполі. Пі дчас переходу конвой був атакований ворожими літаками, але без пошкоджень дістався до пункту призначення.

У 1943 році «Альфредо Оріані» був модернізований. На ньому був встановлений німецький радар «De.Te.», кормовий торпедний апарат був демонтований, замість нього були встановлені зенітні гармати. Надалі есмінець діяв в Тірренському та Лігурійському морях.

Загалом до капітуляції Італії «Альфредо Оріані» здійснив 168 місій (14 у скаладі флоту, 3 протичовнові операції, 4 транспортні операції, 62 супроводи конвоїв, 19 навчальних, 56 інших місій).

Після капітуляції Італії разом з іншими італійськими кораблями перейшов на Мальту. 19 вересня він разом з «Леджонаріо» висадив англо-американських командос в Аяччо.

Загалом під час у складі флоту союзників «Альфредо Оріані» здійснив 143 місії, пройшовши 40 000 миль.

Після закінчення війни «Альфредо Оріані» за умовами мирного договору за репарацій переданий Франції, 8 серпня 1948 року був прийнятий в Тулоні вранцузьким екіпажем і перейменований в «д'Естен» (фр. D'Estaing).

Але через зношення механізмів корабель не використовувався в оперативному статусі, а використовувався як джерело запасних частин. У 1954 році він був виключений зі складу флоту і зданий на злам.