Dermacentor variabilis

Dermacentor variabilis — вид паразитоформих кліщів родини іксодових (Ixodidae). Паразитує на різноманітних ссавцях, найчастіше трапляється на собаках, іноді вражає також кішок та людей. Личинки і німфи нападають на дрібних гризунів.

?
Dermacentor variabilis

Самиця

Самиць
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Павукоподібні (Arachnida)
Підклас: Кліщі (Acari)
Надряд: Паразитоформні кліщі (Parasitiformes)
Ряд: Ixodida
Родина: Іксодові кліщі (Ixodidae)
Рід: Dermacentor
Вид: D. variabilis
Біноміальна назва
Dermacentor variabilis
(Say, 1821)

Мапа поширення виду
Посилання
Вікісховище: Dermacentor variabilis
Віківиди: Dermacentor variabilis
EOL: 514561
ITIS: 1117171
NCBI: 34621

Поширення

Поширений в США, трапляється переважно в східній частині країни.

Опис

Самці завдовжки 3-4 мм, самиці — 4 мм, після годування — до 15 мм. Забарвлення тіла блідо-коричневого кольору, спинний щиток має сірий малюнок. Ротові щелепи короткі. Основа гнатосоми широка і коротка. Перша пара ніг має гострий шип.

Життєвий цикл

За своє життя кліщ живиться кров'ю тричі, на різних стадіях життя — шестинога личинка, восьминога німфа та імаго. Личинки живляться 5-15 днів, спускаються на землю, а через 1-2 тижні розвиваються в німфи. Потім німфи приєднуються або до попереднього господаря, або до іншого господаря, і годуються протягом 3-13 днів, і знову спускаються на землю. Через два тижні вони виростають у дорослих і приєднуються до іншого господаря, де продовжують споживати кров, після чого настає період спарювання. Самиці знову від'єднуються і спускаються на землю, щоб відкласти яйця, кількість яких може сягати до 7000 шт.

Патогенність

Dermacentor variabilis переносить бактерію Francisella tularensis, яка спричиняє плямисту лихоманку Скелястих гір та туляремію у людини. D. variabilis може бути переносником Borrelia burgdorferi, збудника хвороби Лайма, хоча цей кліщ не є основним вектором для передачі цієї хвороби. Також D. variabilis може переносити Anaplasma phagocytophilum, збудника гранулоцитарного анаплазмозу людини та Ehrlichia chaffeensis, збудника моноцитарного ерліхіозу людини.[1]

Дермацентрові кліщі можуть також викликати кліщовий параліч шляхом вироблення нейротоксину, який індукує швидко прогресуючий млявий параліч, подібний до синдрому Гієна – Барре. Нейротоксин запобігає пресинаптичному вивільненню ацетилхоліну з нервово-м'язових з'єднань.

Примітки
  1. Kevin Holden; John T. Boothby; Sulekha Anand; Robert F. Massung (2003). Detection of Borrelia burgdorferi, Ehrlichia chaffeensis, and Anaplasma phagocytophilum in Ticks (Acari: Ixodidae) from a Coastal Region of California. J. Med. Entomol. 40 (4): 534–9. PMID 14680123. doi:10.1603/0022-2585-40.4.534. Проігноровано невідомий параметр |name-list-style= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |doi-access= (довідка)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.