Gymnocalycium anisitsii

Gymnocalycium anisitsii (укр. Гімнокаліціум Анісіча, Гімнокаліціум анісічі)[2] — сукулентна рослина з роду гімнокаліціум (Gymnocalycium) родини кактусових (Cactaceae).

?
Gymnocalycium anisitsii
Гімнокаліціум Анісіча

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Trichocereeae
Рід: Гімнокаліціум (Gymnocalycium)
Підрід: Microsemineum[1]
Вид: Гімнокаліціум Анісіча
Біноміальна назва
Gymnocalycium anisitsii
(K.Schum.) Britton & Rose, 1922
Підвиди

Gymnocalycium anisitsii subsp. anisitsii
Gymnocalycium anisitsii subsp. multiproliferum (P.J.Braun) P.J.Braun & Esteves

Синоніми
Echinocactus anisitsii K.Schum.
Echinocactus joossensianus Boed.
Gymnocalycium anisitsii var. griseopallidum H.Till & Amerh.
Gymnocalycium anisitsii var. pseudomalacocarpus Backeb. ex H.Till & Amerh.
Gymnocalycium anisitsii var. tucavocense Backeb. ex H.Till & Amerh.
Gymnocalycium anisitsii subsp. volkeri Amerh.
Gymnocalycium griseopallidum Backeb.
Посилання
Вікісховище: Gymnocalycium anisitsii
Віківиди: Gymnocalycium anisitsii
EOL: 5183133
IPNI: 133295-1
ITIS: 907945
МСОП: 152505/121537904
NCBI: 432491
The Plant List: kew-2835528

Історія
Gymnocalycium anisitsii на поштовій марці України 2014 року

Вид вперше описаний німецьким професором ботаніки Карлом Моріцом Шуманом (нім. Karl Moritz Schumann, 1851—1904) як Echinocactus anisitsii у 1900 році у виданні «Bluehende Kakteen»[3]. У 1922 році американські ботаніки Натаніель Лорд Бріттон (англ. Nathaniel Lord Britton, 1859—1934) і Джозеф Нельсон Роуз (англ. Joseph Nelson Rose, 1862—1928) включили цей вид до роду Gymnocalycium[4]

Етимологія

Видова назва дана на честь професора Даніеля Анісіча (ісп. Dániel Anisits, 1856—1911) — угорського фармацевта та любителя рослин, який протягом 1883—1907 рр.. мешкав в Асунсьйоні, Парагвай, звідки висилав рослини Карлу Шуману в Берлін. У 1909—1911 працював бактеріологом в Берліні.[5]

Ареал і екологія

Ареал виду розташований у Бразилії, Болівії та Парагваї. Рослини зростають на висоті до 1 000 метрів над рівнем моря в ксерофільних лісах і рідко зустрічаються на скелях, пагорбах і в піщаних гірських районах.

Морфологічний опис
Орган Опис
Рослинипоодинокі, але можуть і утворювати групи.
Коріння
Стеблокулясте до коротко-циліндричного, блідо-зелене часто з червоними або фіолетовими тонами, до 10 см або більше заввишки і 8 см в діаметрі.
Центральні колючкизазвичай відсутні, іноді — одна.
Радіальні колючки5-7, тонкі, викривлені, від жовтуватих до коричневих, 1-6 см завдовжки.
Квітиворонкоподібні, від білих до рожевих, до 4 см завдовжки.
Тичинки
Маточка
Плодиподовжені, циліндричні, червоні, до 2.5 см завдовжки і 1 см в діаметрі.
Насіння

Підвиди
Gymnocalycium anisitsii subsp. multiproliferum

Визнано два різновиди Gymnocalycium anisitsii номінаційний підвид — Gymnocalycium anisitsii subsp. anisitsii і підвид multiproliferum — Gymnocalycium anisitsii subsp. multiproliferum (P.J.Braun) P.J.Braun & Esteves.

  • Підвид anisitsii має білі квіти; він зростає в Болівії і Парагваї.
  • Підвид multiproliferum має фіолетово-зелене стебло, довші колючки і рожеві квіти, виростає в Мату-Гросу-ду-Сул, Бразилія.

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню

Gymnocalycium anisitsii входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).

Вид має фрагментарну популяцію, що поширюється на значній площі (ступінь залягання = 25 000 км²). В даний час немає великих загроз, які впливають на цей вид, і чисельність здається стабільною. Однак субпопуляції трапляються поблизу населених пунктів і доріг, і, таким чином, можуть відчути антропогенний вплив найближчим часом.

Gymnocalycium anisitsii зустрічається на природоохоронній території Національний парк Каа-Ія дель Гран-Чако в Болівії.

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[6]

Примітки
  1. Классификация рода Gymnocalycium по Х. Тиллю (Н. Till, 2003) (рос.)
  2. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  3. Bluehende Kakteen 1: t. 4
  4. The Cactaceae; descriptions and illustrations of plants of the cactus family 3: 159—161, f. 168. 1922
  5. Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — С. 11. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
  6. Gymnocalycium anisitsii. CITES.[недоступне посилання] (англ.)

Література
  • Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
  • Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
  • John Pilbeam. Gymnocalycium. A Collector's Guide. — A.A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD, 1995. — 191 с. — ISBN 9789054101925. (англ.)
  • Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
  • Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
  • Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.