Карл Моріц Шуман

Карл Моріц Шуман
нім. Karl Moritz Schumann
титульна сторінка головної праці Карла Шумана «Загальний опис кактусів»"
титульна сторінка головної праці Карла Шумана «Загальний опис кактусів»"
Народився 17 червня 1851(1851-06-17)
Герліц, Німеччина
Помер 22 березня 1904(1904-03-22) (52 роки)
Берлін, Німеччина
Місце проживання Берлін
Країна  Королівство Пруссія
Національність німець
Діяльність ботанік, куратор, педагог, викладач університету
Alma mater Вроцлавський університет
Галузь ботаніка
Заклад Берлінський ботанічний сад
Берлінський університет
Німецьке кактусне товариство
Посада президент
Звання професор
Науковий керівник Йоганн Генріх Роберт Гепперт[1]
Членство Леопольдина
Відомий завдяки: систематик кактусів

 Карл Моріц Шуман у Вікісховищі

Карл Моріц Шуман (нім. Karl Moritz Schumann; 17 червня 1851(18510617), Герліц 22 березня 1904, Берлін) німецький професор ботаніки, куратор ботанічного саду та музею в Берліні, відомий своїми дослідженнями з морфології і систематики рослин, особливо по кактусам, засновник та перший голова Німецького кактусного товариства (нім. Deutsche Kakteen-Gesellschaft).

Біографія

Книга К. Шумана «Міръ растеній» перекладена російською, 1906

Доктор Шуман був професором і куратором ботанічного саду Берліна з 1880 до 1894 р., а також приват-доцентом Берлінського університету.

Він також обіймав посаду першого голови Deutsche Kakteen-Gesellschaft (Німецьке кактусне товариство), яке він заснував 6 листопада 1892 р.

З 1900 р. редагує Just, «Botanischer Jahresbericht» і «Monatsschrift für Kakteenkunde».

Наукова діяльність

Його інтерес до кактусів проявився з початком роботи над книгою «Флора Бразилії» (у співавторстві з Карлом Фрідріхом Філіппом фон Марциусом) і вилився в його головну фундаментальну працю «Загальний опис кактусів» («нім. Gesambeschreibung der Kakteen»), опубліковану в 18971898 з доповненнями, в 1903 році. Повніша, ніж попередні, систематика кактусових за Шуманом, заснована на відмінностях в будові насіння, включала вже 21 рід і 670 видів і протрималася до кінця Першої світової війни. Він вперше поділив родину кактусових на три підродини і триби.

Шуман автор систематики роду Гімнокаліціум (Gymnocalycium).

У 1891 році Шуман зробив первинний опис роду Dolichothele K.Schum (зараз приєднаний до роду Mammillaria). У 1895 році вперше описав як самостійний рід Rebutia K.Schum., в 1898 році дав первинний опис роду Thelocactus K.Schum (описаний ним як підрід роду Gymnocactus). В самому кінці XIX століття Шуман відриває від роду Ехінокактус ряд видів з характерною будовою ребер і описує рід Stenocactus K.Schum. Те ж саме він робить, створюючи автономний підрід Notocactus K.Schum.

Також Карл Шуман зробив перше розділення на групи роду Хойя. У 1895 році в 4-му випуску збірника «Die natuerlichen Pflanzenfamilien» ним був написаний розділ «Asclepiadeaceae», де в числі інших ластівневих розглядався і рід Хойя. Шуман розділив хойї на 4 групи: Cyrtoceras, Ancistrostemma, Pterostemma і Eu-Hoya. Він описав також кілька нових видів хой, наприклад такі як Hoya purpurea в 1887 році, Hoya lauterbachii в 1896, Hoya papillantha в 1898, Hoya dictyoneura в 1899, Hoya pachyphylla в 1901 (спільно з Лаутербахом), Hoya rosea і Hoya sororia в 1905.

Він також працював над іншими родинами, включаючи перегляд родини Zingiberaceae (Імбирні).

Разом з Адольфом Енглером та Карлом Прантлєм, Шуман — автор праці «Die natürlichen Pflanzenfamilien» («Природні родини рослин»). У співавторстві з Робертом Гюрке написана книга «Blühende Kakteen (Iconographia cactacearum) im Auftrage der Deutschen Kakteen-Geselllschaft» (1904). У співавторстві з Ернестом Гілгом опублікував книгу «Das Pflanzenreich» (1900), яка була перекладена на російську («Міръ растеній») та вийшла в Санкт-Петербурзі у 1906 р.

Вшанування пам'яті

На честь Карла Шумана названі види: Cycas schumanniana, Cyperus karlschumannii, Eriocactus schumannianus (Nicolai) Backbg. 1941. (нині класифікується як Parodia schumanniana), Bartschella schumannii (нині класифікується як Mammillaria schumannii) а також роди Schumannia, Schumannianthus та Schumanniophyton.

Джерела

  1. https://doi.org/10.2307/3776744
  2. IPNI.  K.Schum..
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.