Gymnocalycium catamarcense

Gymnocalycium catamarcense (укр. Гімнокаліціум катамаркський, Гімнокаліціум катамаркензе)[2] — сукулентна рослина з роду гімнокаліціум (Gymnocalycium) родини кактусових (Cactaceae).

?
Gymnocalycium catamarcense
Гімнокаліціум катамаркський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Cacteae
Рід: Гімнокаліціум (Gymnocalycium)
Підрід: Microsemineum[1]
Вид: Гімнокаліціум катамаркський
Біноміальна назва
Gymnocalycium catamarcense
H.Till & W.Till, 1995
Синоніми
Gymnocalycium mazanense
Посилання
Вікісховище: Gymnocalycium catamarcense
Віківиди: Gymnocalycium catamarcense
IPNI: 1006011-1
ITIS: 911274
NCBI: 762124
The Plant List: kew-2835577

Історія

Вид вперше описаний уродженцем Румунії, австрійським фахівцем, дослідником і першовідкривачем нових кактусів, експертом з лобівій, гімнокаліціумів і ребуцій Гансом Тіллєм (нім. Hans Till, 1920—2012) та його сином, куратором Гербарія Інституту та Ботанічного саду Віденського університету Вальтером Тіллєм (нім. Walter Till, 1920—2012) у 1995 році у виданні нім. «Gymnocalycium»[3].

Етимологія

Видова назва походить від місця зростання цього виду — провінції Катамарка.[4]

Ареал і екологія

Gymnocalycium catamarcense є ендемічною рослиною Аргентини. Ареал розташований у провінції Катамарка. Рослини зростають на висоті від до метрів над рівнем моря.

Морфологічний опис
Орган Опис
Рослинизазвичай поодинокі, приплюснуто-кулясті або кулясті.
Коріння
Стеблосіро-зелене, з втиснутою верхівкою, 3,5-6 см заввишки, 7,5-9 см в діаметрі.
Епідерміс
Ребра9-26, широкі, округлі.
Ареолиовальні, подовжені, з пухом яскраво-жовтого або жовтувато-коричневого кольору.
Аксили
колючкичисло мінливе — 5-9, зазвичай 7, плескаті, жовтуваті або світло-коричневі, сіріючі, часто двоколірні.
Центральні колючкибуває до 3, сильно вигнуті, але часто відсутні зовсім.
Радіальні колючкиблизько 9, одна звернена вниз, інші — в сторони, часто перетинаються, 3 — 4 см завдовжки.
Квітибілі до зеленувато-білих, 5-5.5 см завдовжки, 4-4.3 см в діаметрі.
Бутони
Зовнішні пелюстки
Внутрішні пелюстки
Тичинки
Маточка
Плодизелені.
Насіння

Різновиди

Визнано три різновиди Gymnocalycium catamarcense номінаційний підвид — Gymnocalycium catamarcense subsp. catamarcense і підвиди acinacispinum — Gymnocalycium catamarcense subsp. acinacispinum H.Till & W.Till 1995 та schmidianum — Gymnocalycium catamarcense subsp. schmidianum H.Till & W.Till 1995.

  • Підвид catamarcense має колючки двох кольорів; він широко поширений по всій Катамарці.
  • Підвид acinacispinum має гострокутні, вертикальні ребра з різкими підборіддявидними виступами і світлими колючками; росте в Сьєрра-де-Манчіано.
  • Підвид schmidianum відрізняється від підвиду catamarcense наявністю коричневих колючок, овальних в перетині; росте близько Тіногасти.

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[5]

Систематика

У низці джерел, зокрема на сайті спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» Gymnocalycium catamarcense розглядається як синонім Gymnocalycium pugionacanthum[6]. Прийнятий як окремий вид Едвардом Фредеріком Андерсоном  — членом Робочої групи Міжнародної організації з вивчення сукулентних рослин (IOS), колишнім її президентом у його фундаментальній монографії з родини кактусових «The Cactus Family».

Примітки
  1. Класифікація роду Gymnocalycium за Х. Тиллю (Н. Till, 2003) (рос.)
  2. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  3. Gymnocalycium 8(1): 142. 1995.
  4. Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — С. 42. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
  5. Gymnocalycium catamarcense. CITES.[недоступне посилання] (англ.)
  6. Gymnocalycium pugionacanthum Backeb. ex H.Till. The Plant List ((англ.)). Royal Botanic Gardens, Kew & Missouri Botanical Garden. Процитовано 22.08.2020.

Література
  • Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
  • Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
  • John Pilbeam. Gymnocalycium. A Collector's Guide. — A.A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD, 1995. — 191 с. — ISBN 9789054101925. (англ.)
  • Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 776 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
  • Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
  • Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.