Катамарка (провінція)

Рельєф провінції на 70 % гористий, висота зростає зі сходу на захід.

Умовно територію Катамарки поділяють на три природні зони:

• Пуна на півночі провінції, для якої характерні гори та солончаки
• Кордильєра-Сентраль, яка розташована на південному заході провінції. Для цієї зони характерний гірський рельєф, найвищі точки: Монте-Піссіс (6882 м), Охос-дель-Саладо (6864 м), Трес-Крусес (6749 м)
• Пампінські гори у центрі та на сході

Клімат Катамарки напіварідний. Для північного сходу провінції характерні рясні опади та високі температури, вітри переважно східні, північно-західні і південно-східні. У Пуні температури нижчі, а опади недостатні (у середньому менше 150 мм на рік). На більшості території провінції характерний помірно-континентальний арідний клімат: дощі нечасті (500 мм на рік), вологість повітря низька, переважають сильні північно-східні, східні і південно-східні вітри влітку та навесні, середня річна температура повітря 20 °C, влітку може досягати 45 °C, а взимку −30 °C.

Найбільші річки провінції: Саладільйо, Колорадо, Санта-Марія.

• 
  Долина річки Санта-Марія
• 
  Перевал Сан-Франсіско на кордоні з Чилі
• 
  Солончаки
• 
  Містечко Балькосна на сході провінції

Руїни індіанського поселення Пукара-де-ла-Алумбрера

Перші людські поселення на території, де зараз знаходиться провінція Катамарка, з'явилися близько 2000 років тому. З XI ст. місцевість заселяли індіанці діаґіти, капаяни, олонгасти, атакаменьйо, у 1480—1535 роках — ще й інки.

Іспанці прибули до Катамарки близько 1536 року. 1554 року Франсіско де Агірре заснував тут перше місто під назвою Сан-Педро-Мартір, але воно не проіснувало довго. Значна частина Катамарки на той час належала до Чилі. 1558 року Хуан Перес де Суріта заснував ще одне місто Лондрес-де-ла-Нуева-Інглатерра, яке 1561 року було перенесене, а наступного року покинуте через напади діагітів.

1563 року територія Катамарки увійшла до губернаторства Тукуман, яке було частиною віце-королівства Перу.

1607 року була зроблена нова спроба заснувати іспанське поселення, цього разу під назвою Сан-Хуан-Баутіста-де-ла-Рівера. 1612 року місто було перенесене і перейменоване на Сан-Хуан-Баутіста-де-ла-Пас. Після індіанського повстання 1630 року місто було зруйноване і 1633 року знову засноване під іменем Сан-Хуан-Баутіста-де-ла-Рівера. Губернатор Фернандо Мендоса Мате де Луна переніс місто у долину Катамарки 5 липня 1683 року і дав йому назву Сан-Фернандо-дель-Вальє-де-Катамарка, яку воно носить досі.

Після створення віце-королівства Ріо-де-ла-Плата 28 січня 1782 року Катамарка увійшла до його складу. 5 серпня 1783 року Катамарка разом з п'ятьма іншими провінціями була віднесена до губернаторства Сальта-де-Тукуман зі столицею у Сальті.

Після оголошення Аргентиною незалежності 9 липня 1816 року Катамарка опинилася у вирі громадянської війни. 22 березня 1820 року губернатор Тукуману, до якого на той час входили також Катамарка і Сантьяго-дель-Естеро, оголосив про створення Федеративної республіки Тукуман. 25 серпня 1821 року Катамарка оголосила про автономію і відокремилася від Республіки Тукуман. 1853 року Катамарка увійшла до складу Аргентини.

1888 року у провінції було побудовано залізницю, а трохи пізніше створено Банк провінції.

1899 року між Аргентиною, Болівією та Чилі виник конфлікт щодо встановлення кордонів у Андах, в результаті якого більша частина спірної території відійшла Аргентині. 9 січня 1900 року на цих землях було організовано національну територію Анди. 12 травня 1900 року цю територію було поділено між провінціями Жужуй, Сальта і Катамарка. 1943 року національну територію Анди було остаточно розформовано, внаслідок чого до Катамарки додався департамент Антофагаста-де-ла-Сьєрра, який складає майже третину сучасної території провінції.

У 2009, 2010 і 2011 роках територією провінції проходило ралі Дакар.

Фруктові сади Катамарки

Виноградники Катамарки

Катамарка — одна з найбагатших провінцій Аргентини, перш за все, завдяки розвиненій гірничодобувній промисловості: у Катамарці видобувають золото, мідь, срібло, уран, молібден (родовище Агуа-Ріка). ВВП провінції 2006 року склав 1,7 млрд доларів, що в перерахунку на душу населення на 40 % більше, ніж у середньому по країні. Експорт Катамарки за 2009 рік становив 1,073 млн доларів, що становить майже 2 % від національного і є сьомим результатом серед провінцій Аргентини. 94 % експорту провінції складають корисні копалини, перш за все золото і мідь[3].

Сільське господарство провінції через сухий клімат залежить від систем зрошування. Традиційні сільськогосподарські культури: маслини (Катамарка є їх найбільшим виробником в Аргентині), виноград, тютюн, горіхи, люцерна, кукурудза. Останніми роками збільшуються обсяги вирощування жожоби й інжиру. Скотарство розвинене слабко, в основному у вигляді вирощування кіз, овець і вікунья.

Департаменти Катамарки

Провінція Катамарка складається з 16 департаментів:

1. Амбато зі столицею у місті Ла-Пуерта
2. Анкасті зі столицею у місті Анкасті
3. Андальгала зі столицею у місті Андальгала
4. Антофагаста-де-ла-Сьєрра зі столицею в однойменному місті
5. Белен зі столицею у однойменному місті
6. Капаян зі столицею у місті Уйльяпіма
7. Столичний зі столицею у місті Сан-Фернандо-дель-Вальє-де-Катамарка
8. Ель-Альто зі столицею у однойменному місті
9. Фрай-Мамерто-Ескіу зі столицею у місті Сан-Хосе
10. Ла-Пас зі столицею у місті Рекрео
11. Паклін зі столицею у місті Ла-Мерсед
12. Поман зі столицею у місті Саухіль
13. Санта-Марія зі столицею у однойменному місті
14. Санта-Роса зі столицею у місті Баньядо-де-Ованта
15. Тіногаста зі столицею у однойменному місті
16. Вальє-Вьєхо зі столицею у місті Сан-Ісідро

• Офіційний сайт(ісп.)
• Секретаріат туризму провінції Катамарка(ісп.)
• Історія(ісп.)
• Гід по провінції Катамарка(ісп.)
• Туристична інформація(ісп.)