HMS Ivanhoe (D16)

«Айвенго» (англ. HMS Ivanhoe (D16) військовий корабель, ескадрений міноносець типу «I» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Айвенго» (D16)
HMS Ivanhoe (D16)
Британський есмінець «Айвенго». 16 вересня 1938
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «I»


Держава прапора  Велика Британія


Належність  Військово-морські сили Великої Британії


На честь другий корабель флоту на ім'я «Айвенго»[Прим. 1]


Корабельня Yarrow Shipbuilders, Глазго


Первинна вартість £ 259 371


Замовлено 30 жовтня 1935


Закладено 12 лютого 1936


Спущено на воду 11 лютого 1937


Введено в експлуатацію 24 серпня 1937


На службі 19371940


Загибель 1 вересня 1940 року підірвався на мінному полі поблизу острова Тесел (Нідерланди) та був затоплений есмінцем «Кельвін»


Нагороди 3 бойових відзнаки[Прим. 2][1]


Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Інцидент з «Альтмарком»
Норвезька кампанія
* Операція «Вілфред»
* Морський бій біля Лофотена
Операція «Динамо»


Ідентифікація
Девіз «Перший серед рівних»
(лат. Primus interpares)


Параметри
Тоннаж 1 370 тонн (стандартна)
1 888 тонн (повна)


Довжина 98,5 м


Ширина 10,1 м


Висота 3,8 м


Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Admiralty


Гвинти 2


Потужність 34 000 к.с.


Швидкість 36 вузлів (67 км/год)


Дальність плавання 5 530 миль (10 240 км) на швидкості 15 вузлів


Екіпаж 145 офіцерів та матросів


Озброєння
Артилерія 4 × 120-мм гармати QF Mark IX


Торпедно-мінне озброєння 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів
16 глибинних бомб


Зенітне озброєння 8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50


Ескадрений міноносець «Айвенго» був закладений 12 лютого 1936 року на верфі компанії Yarrow Shipbuilders, у районі Глазго Скотстон. 11 лютого 1937 року він був спущений на воду, а 24 серпня 1937 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

«Айвенго» проходив службу у складі британських ВМС у довоєнний час та в роки Другої світової війни. Нетривалий час бився на морі, у Північній Атлантиці, біля берегів Європи, супроводжував атлантичні транспортні конвої. Затопив у взаємодії з «Інглфілд», «Інтрепід» та «Ікарус» глибинними бомбами німецький підводний човен U-45. На мінному полі установленому «Айвенго» й «Інтрепід» підірвався та затонув ще один німецький ПЧ U-54, а також німецькі есмінці Z-1 «Леберехт Маасс» і Z3 «Макс Шультц».

1 вересня 1940 року есмінець підірвався на мінному полі поблизу острова Тесел (Нідерланди) та був затоплений есмінцем «Кельвін».

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений трьома бойовими відзнаками[1].

Див. також

Посилання

Література

  • Friedman, Norman (2006). British Destroyers & Frigates: The Second World War and After. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-86176-137-6.
  • March, Edgar J. (1966). British Destroyers: A History of Development, 1892-1953; Drawn by Admiralty Permission From Official Records & Returns, Ships' Covers & Building Plans. London: Seeley Service. OCLC 164893555.
  • Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
  • Smith, Peter C. (2010). Fighting Flotilla: RN Laforey Class Destroyers in WW2 (вид. 2nd). Barnsley, UK: Pen & Sword Maritime. ISBN 978-1-84884-273-1.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.

Примітки

Виноски
  1. На честь героя пригодницького історичного роману В. Скотта Айвенго.
  2. 3 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1939), за Норвезьку кампанію (1940), за евакуацію з Дюнкерка (1940).
Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.