HMS Kempenfelt (I18)
«Кемпенфельт» (I18) (англ. HMS Kempenfelt (I18) — військовий корабель, лідер ескадрених міноносців типу «C» Королівських військово-морських флотів Великої Британії та Канади за часів Другої світової війни. Як лідер флотилії служив у складі Домашнього флоту Британії напередодні світового конфлікту. Під час Громадянської війни в Іспанії залучався до патрулювання поблизьких вод країни, забезпечуючи блокаду. У 1939 році переданий у Королівський флот Канади та перейменований на «Ассінібойн» (I18).
| «Кемпенфельт» (I18) | ||
|---|---|---|
| HMS Kempenfelt (I18) | ||
.jpg.webp) | ||
| Британський есмінець HMS «Кемпенфельт» у серпні 1933 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | лідер ескадрених міноносців типу «C»
| |
| Держава прапора |  Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | попереднього лідера есмінців на ім'я «Кемпенфельт»[1]
| |
| Корабельня | J. Samuel White, Коуз
| |
| Замовлено | 15 липня 1930
| |
| Закладено | 18 жовтня 1930
| |
| Спущено на воду | 29 жовтня 1931
| |
| Введено в експлуатацію | 30 травня 1932
| |
| На службі | 1932–1939
| |
| Виведений зі складу флоту | 19 жовтня 1939 року переданий до складу Королівського ВМФ Канади (перейменований на HMCS «Ассінібойн»)
| |
| Ідентифікація | ||
| Прізвисько | «Скелет» (англ. Bones)
| |
| Девіз | «Вірно» (лат. Fideliter)
| |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 410 тонн (стандартна) 1 932 тонн (повна)
| |
| Довжина | 100,3 м
| |
| Ширина | 10,1 м
| |
| Висота | 3,8
| |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Yarrow
| |
| Гвинти | 2
| |
| Швидкість | 36 вузлів (67 км/год)
| |
| Дальність плавання | 5 500 миль (10 200 км) на швидкості 15 вузлів
| |
| Екіпаж | 145 офіцерів та матросів
| |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 120-мм гармати QF Mark IX
| |
| Торпедно-мінне озброєння | 2 × 4 × 533-мм торпедні апарати 20 глибинних бомб
| |
| Зенітне озброєння | 1 × 76,2-мм зенітна гармата QF 3-inch 20 cwt 2 × 40-мм автоматичних зенітних гармат QF 2 pounder Mark II
| |
| «Ассінібойн» (I18) | ||
|---|---|---|
| HMCS Assiniboine (I18) | ||
 | ||
| Канадський есмінець «Ассінібойн». 1943 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Рівер»
| |
| Держава прапора | .svg.png.webp){kind=small} Канада
| |
| Належність |  Військово-морські сили Канади
| |
| На честь | Ассінібойн
| |
| Введено в експлуатацію | 19 жовтня 1939
| |
| На службі | 1939–1945
| |
| Перейменований | «Ассінібойн»
| |
| Виведений зі складу флоту | 8 серпня 1945
| |
| Статус | 1945 році проданий на металобрухт
| |
| Бойовий досвід | Битва за Атлантику * Конвой SC 94 * Конвой ON 224 * Конвой ONS 32 Нормандська операція
| |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Технічні дані | ||
| Озброєння | ||
З початком війни на Атлантиці брав участь у бойових діях в океані, супроводжував транспортні конвої до Британських островів, затопив тараном один німецький підводний човен. У ході висадки морського десанту до Нормандії залучався до протичовнових дій, а по завершенні бойових дій взяв участь у перевезенні канадських військ на Батьківщину.
Після війни проданий на металобрухт, проте під час буксування наразився на мілину й простояв до 1952 року, доки не був розібраний.
Історія
«Кемпенфельт» закладений 18 жовтня 1930 року на верфі компанії J. Samuel White на острові Коуз. 30 травня 1932 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
З 8 на 9 березня 1940 року «Ассінібойн» разом з британським легким крейсером «Данідін» перехопив і захопив між Гаїті та Пуерто-Рико німецький проривач блокади «Ганновер». Пізніше, після глибокої модернізації «Ганновер» став першим британським ескортним авіаносцем «Одасіті».
6 серпня 1942 року у Північній Атлантиці південніше мису Фарвель (54°24′ пн. ш. 39°37′ зх. д.) перехопив німецький підводний човен U-210, який потопив глибинними бомбами, артилерією та тараном. 6 членів екіпажу загинули, 37 врятовано[2].
Див. також
Посилання
- HMS Kempenfelt (i) (I 18). на uboat.net. (англ.)
- HMS KEMPENFELT, later HMCS ASSINIBOINE (D 18) - C-class Flotilla Leader. на naval-history.net. (англ.)
- C- & D-class destroyers at Battleships-cruisers.co.uk
Література
- English, John (1993). Amazon to Ivanhoe: British Standard Destroyers of the 1930s. Kendal, England: World Ship Society. ISBN 0-905617-64-9.
- Friedman, Norman (2009). British Destroyers From Earliest Days to the Second World War. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-081-8.
- Lenton, H. T. (1998). British & Commonwealth Warships of the Second World War. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-048-7.
- Osborne, Richard, Dr. (February 2011). Ration: Royal Navy Operations Against the Vichy French Merchant Fleet 1940–1942 Part One. Warships (London: World Ship Society) (165): 21–34. ISSN 0966-6958.
- Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939–1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
- Whinney, Bob (1998). The U-Boat Peril: A fight for survival. London, United Kingdom: Cassell Military Classics. ISBN 0-304-35132-6.
Примітки
- на честь британського адмірала Річарда Кемпенфельта
- U - 210. u-boote.ru. Процитовано 6 січня 2019 року.(рос.)