HMS Porcupine (G93)

У вересні 1942 року есмінець «Поркьюпайн» після завершення ходових випробувань був прийнятий на озброєння британського флоту та здійснив перехід до Скапа-Флоу, де увійшов до лав Флоту метрополії. Згодом визначений до складу з'єднання Н з дислокацією у Гібралтарі.

У жовтні корабель вийшов до 3-ї флотилії есмінців у Гібралтарі, що готувалася до висадки союзних військ у Північну Африку, куди він незабаром відбув разом з ескадреними міноносцями «Пантер», «Патфайндер», «Пенн» та «Партрідж». 3 листопада група прибула до Гібралтару, де у складі Східного ударного угруповання, куди входили лінкори «Дюк оф Йорк», «Нельсон», «Родні» та авіаносці «Вікторіос» й «Формідабл», екіпаж есмінця готувався до проведення масштабної висадки морського десанту в районі поблизу Алжиру.

8 листопада з початком вторгнення союзників до Французької Північної Африки, «Поркьюпайн» разом з іншими 12 есмінцями забезпечував прикриття ударної групи флоту з лінкорів «Дюк оф Йорк», «Родні», лінійного крейсера «Рінаун», авіаносців «Вікторіос», «Ф'юріос» й «Формідабл», крейсерів «Бермуда», «Аргонаут», «Сіріус», що артилерійським вогнем своєї артилерії забезпечували підтримку військам, котрі висаджувались на берег.

11 листопада 1942 року «Поркьюпайн» із голландським есмінцем «Ісаак Свірз» врятував 241 постраждалого з голландського десантного судна Nieuw Zeeland, яке було торпедовано німецькою субмариною U-380 на відстані 130 км східніше Гібралтару.

8 грудня есмінець з іншими ескадреними міноносцями «Антілоуп», «Венок», «Бореас» і польським «Блискавиця» ескортував десантні судна «Отранто», SS Tegelberg і плавучу базу ПЧ «Мейдстоун» до Орана, коли піддались атаці німецького підводного човна. «Поркьюпайн» був уражений торпедою німецького підводного човна U-602, який випустив чотири торпеди в «Мейдстоун», але промазав й лише одна влучила в британський есмінець. У наслідок вибуху 7 осіб загинуло та три дістали поранень, корабель від отриманих пошкоджень розколовся навпіл.

Напрочуд «Поркьюпайн» не затонув і лишився на плаву. Весь екіпаж, за винятком критично необхідного персоналу, підібрав «Венок», а рештки корабля відбуксував фрегат «Екс» до Арзева у Французькому Алжирі.

У березні 1943 року корабель перетягнули до Орана, де комісія, оцінивши збитки, визнала есмінець повністю непридатним до відновлення та подальшої експлуатації за призначенням. Французькі фахівці розрізали залишки бойового корабля на дві половини, які по частинах перевезли буксирами до Портсмута.

Після доставки до Англії, обидві частини дістали власні назви: носова частина отримала назву «Порк» (англ. HMS Pork), а кормова — «Пайн» (англ. HMS Pine)[Прим. 3]. З 14 січня 1944 року обидві частини використовували в ролі плавучого блокшива для екіпажів десантних кораблів у порту Портсмута.

1 березня 1946 року колишній есмінець був нарешті списаний й проданий на утилізацію.

• HMS Wolverine (D78)
• HMS Derwent (L83)
• Громкий (есмінець, 1937)
• Vittorio Alfieri
• Ескадрені міноносці типу A та B
• Ескадрені міноносці типу «Джузеппе Сірторі»

• HMS Porcupine (G 93). на uboat.net. (англ.)
• HMS PORCUPINE (G 93) - P-class Destroyer. на naval-history.net. (англ.)
• HMS Porcupine (G93)

• English, John (2001). Obdurate to Daring: British Fleet Destroyers 1941–45. Windsor, UK: World Ship Society. ISBN 978-0-9560769-0-8.
• Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
• Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
• Raven, Alan; Roberts, John (1978). War Built Destroyers O to Z Classes. London: Bivouac Books. ISBN 0-85680-010-4.
• Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 2 // Британские эсминцы в бою. — ЧеРо, 1997. — 59 с. — (Ретроспектива войны на море) (рос.)

Виноски

Джерела