HMS Tumult (R11)

«Тьюмалт» (англ. HMS Tumult (R11) військовий корабель, ескадрений міноносець типу «T» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.

«Тьюмалт» (R11)
HMS Tumult (R11)
Британський есмінець «Тьюмалт» на фоні виверження вулкана Везувій. 1944
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «T»


Держава прапора  Велика Британія


Належність  Військово-морські сили Великої Британії


На честь другий корабель флоту на ім'я «Тьюмалт»


Корабельня John Brown & Company, Клайдбанк


Замовлено 13 березня 1941


Закладено 16 листопада 1941


Спущено на воду 9 листопада 1942


Введено в експлуатацію 2 квітня 1943


На службі 1943-1965


Перекваліфікований на фрегат типу 16


Статус 25 жовтня 1965 року розібраний на брухт


Нагороди 7 бойових відзнак[Прим. 1][1]


Бойовий досвід Друга світова війна
Битва на Середземному морі
* Сицилійська операція
* Операція «Аваланч»
* Операція «Драгун»
Битва за Атлантику


Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 737 тонн (стандартна)/2 545 тонн (повна)


Довжина 103,48 м


Ширина 10,87 м


Осадка 4,32 м


Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Admiralty


Гвинти 2


Потужність 40 000 к.с.


Швидкість 36,75 вузлів (68 км/год)


Дальність плавання 4 675 миль (7 523 км) на швидкості 20 вузлів


Екіпаж 180—225 офіцерів та матросів


Озброєння
Артилерія 4 × 120-мм гармати QF Mark IX


Торпедно-мінне озброєння 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів
20 глибинних бомб


Зенітне озброєння 2 (1 × 2) × 40-мм зенітних гармат Bofors L60
8 × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон»


Ескадрений міноносець «Тьюмалт» закладений 16 листопада 1941 року на верфі компанії John Brown & Company у Клайдбанку. 9 листопада 1942 року він був спущений на воду, а 2 квітня 1943 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Есмінець брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, переважно бився на Середземному морі та в Атлантичному океані. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений сьома бойовими відзнаками[1].

Історія служби

29 листопада 1943 року британські есмінці «Тьюмалт» та «Рокет» потопили глибинними бомбами німецький підводний човен U-86 на схід від Азорських островів.

29 березня 1944 року есмінець «Ульстер» виявив за допомогою сонара ASDIC північніше Палермо німецький підводний човен. У ранкові години 30 березня U-223 був атакований північно-східніше Палермо глибинними бомбами британських есмінців «Лафорей» і «Тьюмалт», що вимусило його спливти на поверхню й вступити в артилерійську дуель з британськими кораблями. Незабаром підійшли есмінці «Гамблдон» і «Бленкатра» і в результаті перестрілки німецький підводний човен був затоплений, втім U-223 встигнув потопити британський есмінець «Лафорей». З екіпажу U-223 23 людини загинули та 27 були врятовані британцями.

Наприкінці липня 1944 року есмінець входив до оперативної групи флоту 88.1 (англ. Task Group 88.1), що готувалася до вторгнення у південній Франції і забезпечувала висадку морського десанту між містами Тулон та Канни[Прим. 2].

У червні 1945 року корабель перейшов до австралійського Сіднея, де увійшов до складу британської 111-ї оперативної групи флоту (англ. Task Force 111)[Прим. 3], що мала взяти участь у запланованій операції «Даунфол» — наймасштабніший висадці морського десанту в історії. Однак, після кількох днів закулісних перемовин та невдалої спроби державного заколоту в Японській імперії, 15 серпня імператор Хірохіто по радіо звернувся до нації та оголосив про капітуляцію Японії.

Див. також

Посилання

Література

  • Critchley, Mike (1982). British Warships Since 1945: Part 3: Destroyers. Liskeard, UK: Maritime Books. ISBN 0-9506323-9-2.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
  • А. В. Дашьян Корабли Второй мировой войны. ВМС Великобритании. Часть 1. — Москва: Моделист-конструктор, 1995. — 34 с. — (Морская коллекция № 4 / 2003). — 4000 экз.

Примітки

Виноски
  1. 7 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах: за бойові дії в Атлантиці (1943), за Сицилійську операцію (1943), за висадку в Салерно (1943), за кампанію в Егейському морі (1943-1944), за кампанію в Середземному морі (1943-1944), за бойові дії в Атлантиці (1944), за операцію «Драгун» (1944)
  2. Оперативна група 88.1: ескортні авіаносці «Атакер», «Емперор», «Кедив», «Персьюер», крейсери: «Рояліст», «Делі», есмінці: «Трубрідж», «Таскен», «Тіріан», «Тізе», «Тьюмалт», «Вітленд» і грецький «Наварінон»
  3. 111-а оперативна група флоту: авіаносець «Колоссус», 3 крейсери «Белфаст», «Аргонавт» і «Бермуда» ; есмінці «Тіріан», «Тускан», «Тьюмалт», австралійський «Киберон».
Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.