Half-Life 2

Гордон Фрімен бореться з солдатами Альянсу на вулицях Сіті 17. За ним слідує загін повстанців.

Як і попередниця, Half-Life 2 є шутером від першої особи, поділеним на кілька глав. Гравець виступає в ролі мовчазного героя Гордона Фрімена. Продовження має майже ту ж механіку, що й Half-Life, в тому числі систему здоров'я та зброї, і містить фізичні головоломки. Окрім того гра використовує новий рушій Source Engine, який забезпечує новий рівень реалізації оточення, і поліпшену графіку. Незважаючи на в основному лінійний характер, гра пропонує численні сховки з припасами, які полегшують проходження.

Гордон Фрімен має окремо параметри здоров'я і броні скафандра (по 100 пунктів максимум для кожного). Здоров'я можна миттєво відновити знайденими аптечками, медичними станціями. Броня відновлюється при збиранні батарейок і від настінних зарядних пристроїв. Була додана можливість зближення зображення через вбудований бінокль. Костюм Фрімена має окрему батарею, яка сама поступово відновлюється, коли не витрачається на такі функції як ліхтарик, біг і дихання під водою.

Кількість боєприпасів, яку персонаж може носити з собою, порівняно з попередньою грою зменшена. Натомість Гордон за сюжетом отримує гравітаційну гармату, яка дозволяє маніпулювати неорганічними об'єктами, кидати їх в ворогів і вирішувати головоломки. Частина зброї має основний і альтернативний вогонь, наприклад, автомат як вистрілює звичайні кулі, так і викидає гранати.

Багато ворогів, які знайомі за першою частиною, з'являються і у другий, такі як хедкраби, барнакли і зомбі хедкрабів, але більша частина гри відбувається у сутичках з Альянсом, який використовує проти Гордона й жителів Сіті 17 значні військові сили: від солдатів Цивільної оборони до бойових машин-синтетів.

Хоча більшу частину гри Гордонові доводиться боротися одному, як і в першій Half-Life, іноді він користується допомогою союзників. В більшості це члени Опору, але ще зустрічаються й дружні прибульці з інших світів вортигонти, і підконтрольні мурашині леви. У деяких ключових локаціях Гордон зустрічається з важливішими NPC, такими як Алікс Венс, Барні Калхаун і робот Алікс — Пес[12].

До виходу Half-Life 2 єдиною можливістю мультиплеєра була Counter-Strike: Source. 30 листопада 2004 року Valve випустила адд-он Half-Life 2: Deathmatch і повний SDK безкоштовно для всіх власників Half-Life 2. Пізніше Valve надала можливість безкоштовно одержати Deathmatch власникам відеокарт ATI[13] і NVidia[14] навіть якщо вони не мають Half-Life 2.

Дія першої частини Half-Life відбувалася у вигаданому підземному дослідницькому комплексі «Чорна Меза». Експеримент над так званим аномальним матеріалом (з виходом Half-Life 2 Episode Two стало відомо походження цього матеріалу — його приніс G-мен) несподівано призвів до «каскадного резонансу», що створив портал в інший світ, Зен, і відкрив дорогу для цивілізації істот, що його населяє, та простій фауні. Граючи роль Гордона Фрімена, науковця, що безпосередньо брав участь у дослідженні, гравець повинен був вибратися з комплексу, наповненого прибульцями, а потім і урядовими військами, прибулими знищити всіх свідків аварії.

В битві з головним антагоністом Half-Life, лідером прибульців Ніхілантом, Гордон міг почути від нього, що цивілізація Зену насправді сама рятувалася від великої загрози. Після цього Фрімена (в разі його згоди) рятував G-мен. У Half-Life 2 з газетних вирізок можна довідатися, що під час подій в «Чорній Мезі» по всій планеті стали відбуватися руйнівні портальні шторми — відкриття порталів до інших світів, які не припинялися навіть після знищення комплексу ядерною бомбою.

Half-Life 2 продовжує історію приблизно через пару десятиліть після інциденту в «Чорній Мезі», коли згадувана Ніхілантом загроза — Альянс (англ. The Combine), вже захопила Землю. Гордон Фрімен пробуджується G-меном у Сіті 17 — одному з останніх міст на Землі, розташованому десь у Східній Європі.

Для знищення повстанців в Сіті 17 існують спеціальні дрони — Менхаки

Більшість подій гри відбуваються в місті Сіті 17, яке перебуває під владою тоталітарного уряду, на чолі якого стоїть адміністратор, доктор Воллес Брін, що був керівником науково-дослідницького комплексу «Чорна Меза». Але Брін, у свою чергу, сам маріонетка прибульців — Альянсу (англ. The Combine, букв. Об'єднання). Жителі паралельного світу Зен задовго до інциденту в «Чорній Мезі» втекли туди з рідних світів під натиском Альянсу та лише рятувалися, вторгнувшись на Землю. Викид енергії, викликаний каскадним резонансом, привернув увагу Альянсу, і незабаром він здійснив жорстоку атаку на людство, названу «Семигодинною війною». За те, що після 7-и годин війни доктор Брін виступив від імені людства та змусив землян скласти зброю, він і заслужив заступництво Альянсу й став їхнім повноважним представником на Землі.

На час подій гри Альянс практично повністю контролює планету, крім лише декількох таємних осередків опору та пусток. Гордон по прибуттю в Сіті 17 бачить жорсткий контроль з боку окупантів, який підноситься як благо. Як переконує Брін, завдяки технологіям прибульців, «наших Покровителів», людство після портальних штормів отримало нові можливості та краще життя, а згодом стане доступне і безсмертя, якщо люди доведуть своєю службою, що гідні такого дару. Сіті 17 він називає найкращим з уцілілих міст, куди прибувають люди з інших регіонів.

Гордон спостерігає повсюдну інтеграцію чужинських технологій, за допомогою яких насправді ведеться тотальний контроль над населенням, що живе в скрутних умовах. Місто складають старі будинки, в яких люди майже не мають особистих речей. Комунікації, транспорт, лишилися від часів двадцятирічної давнини і почасти зламані. З цим різко контрастують фантастичні чорні металічні механізми Альянсу, такі як комп'ютери і генератори силових полів. Повсюдно висять агітаційні плакати й монітори, звідки ведеться пропаганда Альянсу. Над містом літають мобільні сканери, що фотографують всіх прибулих у місто і стежать за жителями. Патрулі цивільної оборони — людей, котрі вирішили служити Альянсу за привілеї, вчиняють облави і репресують всіх, бодай якось незгідних з правлінням Бріна та його покровителів. За час перебування на Землі загарбники встановили в найбільших містах хмарочоси Цитаделі з «полями придушення циклу розмноження», які не дозволяють людям мати дітей. Як наслідок людство поступово вимирає. У своїх подорожах Фрімен стає свідком добування ресурсів Альянсом — океани осушуються, через що річки міліють і оголюються великі простори морського дна.

Головна тема й світ Half-Life 2 з усіма цими елементами складають антиутопію, що має багато запозичень та науково-фантастичних посилань на відомі антиутопічні твори. Багато деталей цього стилю залишені на розсуд гравця:

• Доктор Брін — пряме посилання на образ Старшого Брата з роману Джорджа Орвелла «1984», він з'являється на моніторах і постерах усюди в Сіті 17, має образ доброзичливого та мудрого правителя, який дослухається до кожного.
• Мешканці вдягнені в однакову уніформу й живуть в огидних умовах, усе під контролем твердої поліцейської сили. Населення тримається в страху будь-якої миті бути заарештованим, зазнати тортур чи бути вбитим. Пропаганда переконує в ворожості просторів поза містом.
• Існує чітка соціальна ієрархія, що захищається низкою правил, які вимагають згоди й підпорядкування, і строго регулюються, нагадуючи поділ членів партії у «1984». Наприклад, розподілено куди можуть і не можуть заходити пересічні жителі, а цивільна оборона користується високими технологіями й терміналами з відеозв'язком, подібно до Зовнішньої партії.
• Використовується новомова з новими словами і старими в нових значеннях, такими як антигромадянин, невідповідність (у значенні злочину).
• Не існує національних і державних знаків: крім натяків, що дія відбувається в Східній Європі, ніяких точних даних щодо цього немає. Місто, де розгортаються дії, відоме лише під назвою Сіті 17, подібно до «Військово-повітряної зони 1» в «1984»[15][16].

Вважається, що Сіті 17 засноване на Софії, столиці Болгарії, рідному місті художнього директора Half-Life 2, Віктора Антонова. Ця гіпотеза заснована на схожості панорами Сіті 17 і Софії, а також на тому, що часто з'являються слов'яномовні слова (слово «цимент» на одному з будинків дозволяє вважати, що це болгарська мова, а не російська. Але на плакатах на стінах іноді зустрічаються російські назви, наприклад, «Театр В. С. Меєрхольда». Фанати все ж вважають, що одна з локацій, Рейвенхольм, має на увазі Воронеж на англійський лад (raven — англ. ворон). При витриманих у грі масштабних локаціях це означало б, що вся дія відбувається в Росії. Безліч старих машин у грі також мають реальні прототипи з колишнього СРСР, хоча їхні номерні знаки не схожі на прийняті в СРСР. Як локомотиви в Сіті 17 використаються моторні вагони дизель-поїздів ДР1 зі зрізаним пасажирським салоном — ці поїзди вироблялися в Ризі, що входила тоді в СРСР, зараз вони поширені на території Росії, країн Прибалтики й СНД. Отець Григорій має ім'я, досить характерне для Східної Європи, а назва Сіті 17 нагадує радянські засекречені міста на кшталт Арзамас-16).

Самі розробники в книзі «Half-Life 2: Raising the Bar», що розповідає про процес створення гри, стверджують, що Сіті 17 не мало єдиного прототипу, а було створене після вивчення архітектури багатьох східноєвропейських міст в Болгарії, Румунії та Росії[17].

Як і перша частина, Half-Life 2 розділена на глави:

Глава 1: Точка проникнення (англ. Point Insertion) — після видіння G-мена Гордон Фрімен отямлюється на пасажирському потязі, що прямує до Сіті 17. Громадянин, який їхав з ним, каже, що не помітив, як Гордон сідав у поїзд. На вокзалі Гордон намагається зрозуміти де опинився, однак, співробітники місцевої поліції, Цивільної оборони (ЦО), змушують його пройти в кімнату для допитів. Офіцер, який повинен був допитувати Фрімена, несподівано знімає маску, і Гордон впізнає в ньому старого друга, Барні Калхауна, колишнього співробітника охорони «Чорної Мези». Виявляється, Барні впровадився до лав ЦО, працюючи під прикриттям на Опір. Він відправляє Гордона в підпільну лабораторію доктора Кляйнера, колишнього вченого, нині також учасника Опору. Просуваючись по місту, Гордон спостерігає сцену масових арештів у житловому будинку; дві людини на вулиці зауважують: «Ось так завжди… спочатку будівлю, потім і весь квартал». Детектори Альянсу фіксують «відхилення у чисельності» людей в будівлі та поліцейські починають переслідувати Гордона. У підсумку наздогнавши його, вони приголомшують Гордона паралізуючими електрокийками, але його рятує Алікс Венс — дочка колишнього колеги Фрімена, Ілая Венса. Алікс проводить Гордона в лабораторію доктора Кляйнера, приховану в підсобних приміщеннях поряд з міською електростанцією.

Глава 2: «Червоний день календаря» (англ. A Red Letter Day) — Айзек здивований появі Гордона і вирішує, що його найкраще відправити в «Східну Чорну Мезу», базу повстанців за містом біля старої ГЕС, за допомогою сконструйованого ним телепорту. Кляйнер видає йому вдосконалений захисний HEV-костюм, здатний заряджатися від систем Альянсу. Спершу доктор телепортує Алікс, але телепортація Фрімена відбувається невдало. Через пошкодження телепорту домашнім улюбленцем Кляйнера — хедкрабом на кличку Ламарр, Фрімена перекидає в різні місця, зрештою лишивши неподалік від лабораторії Кляйнера. Фрімену доводиться вибиратися з міста до «Східної Чорної Мези» пішки, минаючи вокзал, що помічають сканери і поліція. Він отримує від Барні ломик і вирушає в подорож, дорогою стикаючись з поліцією і добуваючи собі в сутичках іншу зброю.

Глава 3: Через канали (англ. Route Canal) — пробираючись через частково висохлі міські канали, Гордон, переслідуваний солдатами Альянсу, знаходить бази Опору, населені біженцями, повстанцями та вортигонтами — розумними прибульцями з Зену, що стали після Семигодинної війни союзниками Опору. Вибравшись на околицю міста, Фрімен знаходить табір повстанців, де йому дають аероглісер (англ. Airboat), що дозволяє перетнути заражені радіацією канали.

Розділ 4: Водна небезпека (англ. Water Hazard) — аероглісер Гордона помічають патрулі Альянсу та посилають за ним в погоню бойовий вертоліт. До того ж канали місцями перекриті, тож Фрімен змушений покидати глісер, щоб знищити охорону на заставах і відчиняти шлюзи. Коли Фрімен прибуває на проміжну базу Опору, вортигонт-механік вмонтовує на катер Гордона імпульсний кулемет, завдяки якому він знищує гелікоптер і втрачається з виду спецслужб Альянсу, та благополучно дістається бази.

Глава 5: Східна Чорна Меза (англ. Black Mesa East) — Гордон прибуває на базу Опору, сховану під скелястим масивом «Східну Чорну Мезу». Його зустрічає помічниця Ілая — Джудіт Моссман. Вона супроводжує Фрімена вниз, до лабораторії. Далі Алікс дає героєві граві-гармату та показує, як нею користуватися. Гордон навчається керувати граві-гарматою, граючи з роботом Алікс — Псом, оснащеним аналогічним маніпулятором. Раптом база піддається масовій атаці сил Альянсу і Гордону з Алікс доводиться повернутися всередину. Стеля, що обвалилася в результаті атаки, відрізає Гордону шлях назад і йому доводиться йти через підземний тунель, що веде в покинуте шахтарське містечко Рейвенхольм. Ілай Венс намагаться застерегти не ходити туди, але зв'язок переривається.

Розділ 6: «Ми не ходимо в Рейвенхольм…» (англ. «We Don't Go To Ravenholm...») — Гордон незабаром розуміє, чому це місто покинуте: воно заповненене паразитами-хедкрабами, що зомбують людей, запущеними туди Альянсом як засіб проти повстанців. Єдиний вцілілий, напівбожевільний отець Григорій, розставив по місту пастки і відстрілює зомбі, спочатку випробовуючи Фрімена. Коли той пробирається крізь усі пастки і зомбі, Григорій допомагає йому, давши дробовик і провіши на кладовище. Там він лишається «наглядати за паствою», а Гордон доходить до покинутої шахти, яка веде в доки на узбережжі біля Сіті 17.

Глава 7: Шосе 17 (англ. Highway 17) — Гордон знаходить базу Опору, яку атакують солдати Альянсу. Після відбиття атаки з Гордоном по відеозв'язку зв'язується Алікс та повідомляє, що Ілай захоплений та знаходиться в Нова Проспект, в'язниці суворого режиму і просить Гордона звільнити його: «Раніше це була в'язниця суворого режиму, а зараз дещо гірше. Зустрінемося біля вантажного поїзда…» Повстанці надають Гордону саморобний автомобіль — багі, на якому він по берегу направляється до в'язниці. Водночас на полювання за Гордоном відправляють «Транслюдський підрозділ Вартових Альянсу» (англ. The Transhuman Arm of the Combíne Overwatch).

Пересуваючись узбережжям, Гордону доводиться прориватися через численні блокпости та засідки і допомагати іншим повстанцям відбивати напади ворога (зокрема, на базі «Мала Одеса», якою командує полковник Одеса Каббедж). Становище Гордона ускладнює ще й та обставина, що почався сезон розмноження в комахоподібних істот, які живуть на узбережжі — мурашиних левів, і в цей час вони особливо агресивні.

Глава 8: Піщані пастки (англ. Sandtraps) — Гордон прибуває до «Височини Маяка», наступної бази Опору, і допомагає повстанцям відбитися від перших хвиль атаки сил Альянсу, але потім змушений продовжити свою подорож пішки. Таємна стежка виводить Фрімена з покинутого маяка до піщаного пляжу, під яким ховаються полчища мурашиних левів. Щоб не розбудити їх, Гордону доводиться пробиратися по скелях та використовувати різні хитрощі. В кінці шляху Фрімена чекає битва з Мірмідонтом — солдатом мурашиних левів.

Після перемоги над ним Гордон отримує фероподи — залози, наповнені феромонами, завдяки яким він тепер може керувати мурашиними левами та нацьковувати їх на ворогів. За допомогою мурашиних левів Гордон штурмує блокпости перед Нова Проспект. Коли він проникає на територію бази по старих трубах каналізації, охорона викликає два літаки-штурмовики, але Гордон успішно знищує їх і проникає в будівлю тюремного комплексу.

Глава 9: Нова Проспект (англ. Nova Prospekt) — проникнувши в стару напівзруйновану частину тюрми, Гордон прямує у бік вокзалу для зустрічі з Алікс. За допомогою мурашиних левів Фрімен долає опір охоронців в'язниці та зомбі, які проникнули в занедбані приміщення. Також гравця чекає дві сутички з охоронцями мурашиних левів. Тут вперше гравець чує, як доктор Брін звертається до солдатів з приводу невдачі захоплення Фрімена, називаючи їх виродками. Алікс пробирається до Гордона і допомагає йому оборонитися, перепрограмувавши охоронні турелі. Досліджуючи місцевий термінал, Алікс стає свідком розмови Джудіт Моссман з Бріном, з чого стає зрозуміло — Джудіт зрадила Опір.

Глава 9a: Завихрення (англ. Entanglement) (нерідка для Half-Life гра слів; слово entanglement позначає також фізичний термін «сплутані квантові стани») — Гордон з Алікс знаходять скутого Ілая. Алікс за допомогою зламу комп'ютера відправляє капсулу з Ілаем в телепортаціонний зал, після чого вони з Гордоном починають розчищати собі шлях до телепорту. Гордон штурмує блокпости та відбиває послані проти нього спецзагони Альянсу, в той час як Алікс допомагає, відкриваючи двері і перепрограмовуючи турелі. Після цього вони знаходять Джудіт Моссман, котра намагається виправдатися, але Алікс не вірить їй. Всі троє проходять до телепортаційної зали, де Алікс наказує Джудіт телепортувати Ілая в лабораторію доктора Кляйнера. Але замість цього Моссман задає інші координати і встигає телепортуватися з Ілаєм. Поки телепорт заряджається для нового використання, Гордон та Алікс відбивають атаки солдатів Альянсу. Коли їм вдається запустити телепорт, до зали вриваються елітні бійці, пошкоджуючи обладнання.

Глава 10: Антигромадянин-один (англ. Anticitizen One) — Гордон з Алікс прибувають в лабораторію Кляйнера, але поруч нікого немає. Айзек виходить назустріч озброєним і повідомляє, що вже й не сподівався побачити героїв живим, адже про них тиждень не було жодних звісток. Доктор розуміє, що телепорт якось пеермістив їх у часі. За цей час Опір підняв повстання і Сіті 17 поглинене хаосом, а вортигонти розвідали, що Ілай перебуває в Цитаделі. Алікс вирішує супроводжувати Кляйнера в безпечне місце, а в допомогу Гордону передає Пса, однак практично одразу робот вплутується в бій з технікою Альянсу. Потім Гордон зустрічає загін повстанців та разом з ними намагається пробитися до Цитаделі, щоб звільнити Ілая Венса. Загін Фрімена успішно пробиває собі дорогу з околиць міста. Незабаром до них приєднується Алікс: з її допомогою Фрімен знищує один з генераторів, що живлять енергією захисні системи Альянсу. Проте потім, відправившись на розвідку, Алікс потрапляє в засідку і її відвозять на транспортері. Фрімен відправляється на пошуки Барні Калхауна.

Глава 11: «За Фріменом!» (англ. «Follow Freeman!») — від командира загону повстанців Гордон дізнається, що Барні притиснутий снайперами на даху, після чого визволяє його. Ввечері Гордон та Барні з повстанцями пробираються до опорної бази Альянсу, іменованої «Нексус Нагляду» (англ. Overwatch Nexus), щоб відключити генератори силового поля, яка блокує прохід до Цитаделі. Площа перед базою контролюється пристроєм придушення, що вражає повстанців променями з повітря.

Прорвавшись всередину будівлі, Фрімен руйнує три генератори, підходи до яких перекриті пастками та автоматичними кулеметами. Крім того, на захист будівлі Альянс постійно направляє загони десанту. Після того, як пристрій придушення відключається, площа перед будівлею стає полем битви повстанців та військ Альянсу. Барні залишається в будівлі координувати інші загони, в той час як сам Фрімен повинен пробратися до складу з боєприпасами для РПГ, щоб знищити численних крокуючих синтетів страйдерів. За допомогою Фрімена повстанці відбивають цю атаку, а Гордону належить наступна битва біля підніжжя Цитаделі, де на руїнах житлового кварталу повстанців атакує ще один загін страйдерів за підтримки численної піхоти.

Після битви біля стіни, Гордон знову зустрічає Барні і Пса. Пес пробиває в стіні пролом, а Барні говорить Фрімену: «Якщо побачиш Бріна — передай йому, щоб ішов нахрін!» (англ. «If you will see Dr.Breen, tell him: Fuck you!»).

Глава 12: Наші Покровителі (англ. Our Benefactors) — Гордон пробирається в Цитадель крізь занедбані каналізаційні канали. Він потрапляє в глухий кут, і йому доводиться подорожувати далі в транспортній капсулі (англ. — Pod), що рухається кудись в лабіринтах споруди. Він помічає численних сталкерів — спотворених людей, які обслуговують системи Альянсу під наглядом солдатів, і підготовку військ. Система безпеки опізнає Гордона як загрозу та поміщає його в конфіскаційне поле, яке знищує всю зброю, крім гравітаційної гармати. При спробі знищення цього пристрою система дає збій і, навпаки, дає нові можливості. До місця пригоди спішать бійці Альянсу, та граві-гармата набуває можливості притягувати і вражати органічну матерію та анігілювати ворожу зброю. Скафандр Фрімена збільшує ємність броні та отримує змогу лікувати, використовуючи тільки енергію. Озброєний лише гарматою і костюмом, Гордон розчищає свій шлях на верхні рівні Цитаделі. Дорогою до нього з терміналів звертається Воллес Брін, намагаючись переконати, що пішовши на співпрацю із загарбниками, він врятував людство. Гордон не зважає і, знищуючи нападників, знову потрапляє у глухий кут, де стикається вдруге з необхідністю подорожувати в капсулі.

Глава 13: Темна енергія (англ. Dark Energy) — капсула з Гордоном піднімається на верхні поверхи Цитаделі, де один з елітних солдатів охорони відбирає граві-гармату, поки Гордон знерухомлений. Джудіт Моссман зустрічає колишнього вченого та супроводжує капсулу з ним у кабінет Бріна, де Гордон нарешті стикається з ним особисто. Брін намагається переконати полоненого Ілая, також поміщеного в капсулу, перейти на бік Альянсу, але, коли лідер Опору відмовляється, Брін показує захопленй його військами Алікс. Коли Брін розуміє, що навіть під страхом заподіяння шкоди Алікс йому не вдасться переконати Ілая, він говорить, що той йому більше не потрібний, і починає погрожувати Гордону. Але коли він приймає рішення відправити Ілая і Алікс через телепорт в світи, де, на його думку, неможливо вижити, Джудіт сумнівається в правильності його дій. Джудіт, погрожуючи Воллесу шокером, звільняє Гордона. Брін невміло хапає граві-гармату та випускає розряд в бік Гордона, після чого тікає до телепорта на вершині Цитаделі. Моссман і Ілай залишаються в кабінеті Бріна, збираючись покинути Цитадель у його персональній транспортній капсулі, а Гордон з Алікс кидаються в погоню.

Дівчина намагається зупинити переміщення за допомогою комп'ютера, але їй це не вдається, оскільки Брін передав керування телепортом на інший бік, і Гордону доводиться вирушати слідом за Воллесом. На своє лихо, Брін залишає граві-гармату в залі керування, за допомогою неї Гордон проривається до телепорта. Воллес насміхається зі Фрімена, передчуваючи, що скоро опиниться поряд зі своїми покровителями з інших світів. Над Цитаделлю виникає портал, звідки вилітають штурмовики, але Гордон вражає їх захопленими граві-гарматою енергетичними сферами, якими живиться телепорт, а потім і прийомник телепорта. Брін падає, у цей момент відбувається масштабний вибух, але час застигає та перед Гордоном з'являється G-Man. Він повідомляє, що отримав кілька цікавих пропозицій щодо Фрімена. Все довкола темнішає, G-Man прощається і йде в світлий отвір, повідомивши, що покличе Гордона, коли на те знову настане час.

Після титрів гравець побачить хедкраба Ламарр, яку Айзек Кляйнер намагається спіймати і повернути на місце.

Одним з першочергових завдань стало створити реалістичну лицеву анімацію персонажів. Для цього було відібрано 40 зображень різних емоцій, з якими аніматори далі працювали в програмі Valve Faceposer. Для кожного персонажа було створено бібліотеку емоцій, які визначали його образ. За основу персонажів бралися пересічні співробітники Valve. Вигляд Гордона Фрімена було засновано одразу на кількох реальних людях. До озвучування залучалися голлівудські актори, такі як Роберт Калп, Мішель Форбз, Майкл Шапіро.

В дизайні таких ворогів як зомбі та сталкери розробники орієнтувалися на те, щоб ці істоти викликали одночасно відразу і жаль. «Набагато страшніше боротися з божевільним заручником, ніж просто з чудовиськом, яке хоче зжерти ваші мізки», — зауважував Тед Бекмен. Подібним чином розроблявся образ Радників Альянсу, заснований на ідеї про людину, настільки залежну від технологій, що її кінцівки і органи чуття атрофувалися. Особливим різновидом ворогів стали синтети Альянсу — біороботи, що поєднують риси машини і тварини та є зміненими Альянсом істотами із завойованих світів. Працюючи над рухами синтетів, аніматори брали за взірець рухи реальних тварин. Так, рухи страйдера засновані на рухах жирафа і горили.

Упродовж розробки сценарій зазнав низки змін. Він мав будуватися за схемою: Гордон прибуває в Сіті 17 на потязі — зустрічає Барні і Кляйнера — зустрічає Ілая та Пса в Пустках поза містом — знайомиться з Алікс — прибуває на Повітрезамінник — дістається до корабля «Бореаліс» — добирається до бази «Кракен» в Арктиці, де знайомиться з Моссман — повертається в Сіті 17, де бореться з Консулом (Бріном). Роботами-манхеками мали керувати геймери, впевнені, що грають у відеоігри. Замість Нова Проспект розроблялася локація Повітрезамінника, що поступово отруював атмосферу Землі. Серед важливих подій планувалося знищення зброї, яка запускала по повстанцях ракети з хедкрабами.

В ранньому варіанті у фіналі Воллес Брін (раніше Консул і Адміністратор) мав отримати безсмертя від Альянсу, а Гордон Фрімен прибував саме в цей момент.

За основу було взято новий рушій, Source, здатний забезпечувати реалістичну взаємодію об'єктів. Першою завершеною сценою стала сцена в лабораторії Айзека Кляйнера, яка бралася за зразок для інших. Для деяких сцен спочатку озвучувалися діалоги, а після цього створювалися відповідні анімації та ефекти. Однією з важливих проблем стало освітлення персонажів для підкреслення їхніх емоцій.

Вигляд Сіті 17 був заснований на вигляді європейських міст з архітектурою 1930-1970-х років. Для цього бралися фотографії міст Болгарії, Румунії та Росії. При цьому творці прагнули не реалістичності, а створення відчуття спотворення, сюрреалізму, що забезпечувалося додавання контрастних елементів технологій Альянсу. Акцент ставився на гнітючій атмосфері. Численні деталі також слугували для створення ілюзії нелінійності гри.

У 2003 році Valve зрозуміли, що одна група розробників не може впоратися з розробкою. Її було розбито на кілька менших і дано жорсткіші завдання. Дизайн Сіті 17 розроблявся від грубих начерків до завершених локацій поступовим додаванням елементів: завалів, сміття, рослин. Створена локація кілька днів випробовувалася в ігровому процесі для виявлення помилок, зайвих чи відсутніх необхідних елементів. Для розрізнення ігрового процесу на різних стадіях готовності використовувалося різнокольорове оформлення локацій. Такі місця, як лабораторія Кляйнера були спочатку змодельовані на рушієві, а потім доопрацьовані у Photoshop, щоб мати уявлення про їхній образ для подальшої роботи.

Декотрі помилки рушія було вирішено залишити й обернути на користь. Так, гелікоптер в одній зі сцен замість стріляти викидав бомби. В підсумку це вилилося в сцену битви Гордона з таким гелікоптером-бомбардувальником[18].

Багато вирізаного контенту й нереалізованих ідей пізніше було додано до гри фанатами в вигляді модифікацій. Найповнішою з них вважається Dark Interval[19][20].