Hieracium sabaudum

Hieracium sabaudum (нечуйвітер савойський[1]) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Туреччині, Грузії та Європі крім півночі та сходу. Видовий епітет походить від назви історичної області у Франції та Італії.

?
Hieracium sabaudum

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
— Судинні (Tracheophyta)
— Покритонасінні (Angiosperms)
— Евдикоти (Eudicots)
— Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Триба: Cichorieae
Рід: Нечуйвітер (Hieracium)
Вид: H. sabaudum
Біноміальна назва
Hieracium sabaudum
L., 1753
Посилання
Вікісховище: Hieracium sabaudum
Віківиди: Hieracium sabaudum
EOL: 856187
IPNI: 222584-1
ITIS: 37726
NCBI: 269349

Опис

Рослина ≈ до 65 см заввишки. Стебла проксимально волосаті (волоски 2–3+ мм), дистально голі або зірчасто-опушені, іноді також волосаті (волоски 1–2 мм). Листя: прикореневих 0, стеблових 12–20+; пластини ± ланцетні, 30–80 × 10–25 мм, довжина більша від ширини у 2–4+ рази, основи клиноподібні, межі зазвичай зубчасті, верхівки від гострих до загострених; нижня поверхня волосиста, верхня — оголена чи ± із малими шорсткими волосками (особливо на дистальному краю). Голів 25–30+. Квітоніжки зірчасто-запушені. Квіточок 40–60 +; віночки жовті, ≈ 10 мм. Плоди колоноподібні, 2.5–3 мм;[2].

Поширення

Поширений у Туреччині, Грузії та Європі крім півночі та сходу; натуралізований у пд. Канаді й пн. США[3][4][5].

Наведений у «Визначнику вищих рослин України» (1987) під назвами Hieracium auratum (для Криму), Hieracium vagum (Закарпаття, Карпати, Прикарпаття і Крим), Hieracium virgultorum (Закарпаття, Карпати, Прикарпаття, Розточчя-Опілля, Полісся і Лісостеп)[6].

Галерея
  • листки
  • суцвіття (квіткова голова)
  • плоди (сім'янки айстрових)

Джерела
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Flora of North America. Процитовано 22.08.2019. (англ.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 22.08.2019. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 22.08.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 22.08.2019. (англ.)
  6. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 386, 387.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.