K-pop

K-pop, кей-поп[1] (/keɪ pɔp/, абревіатура від англ. Korean pop; кор. K-팝[2]) — музичний жанр, який охоплює безліч стилів поп-музики Південної Кореї[3], включаючи різні напрямки танцювальної музики, електропоп, хіп-хоп і сучасний ритм-енд-блюз.

K-pop
Стилістичні походження
Походження
Типові інструменти
спів, реп, драм-машина, ударні, бас-гітара, клавішні, фортепіано, семплер, секвенсор, синтезатор, вокодер, Auto-Tune, випадкове використання різних інших інструментів, таких як мідні духові і смичкові
Популярність більша у всій Східної Азії
Похідні жанри Q-pop
Інші теми
J-pop, C-pop, Q-pop

Згідно з автором американського музичного журналу «Rolling Stone», K-pop являє собою «суміш модної західної музики і високоенергетичного японського попа» і «полює за головами слухачів за допомогою повторюваних „чіплялок“, іноді англійською мовою». K-pop «йде по лінії змішання стилів, поєднує і спів, і реп, і робить особливий наголос на виступи на сцені і потужні візуальні ефекти»[4].

K-pop — це не просто музика, K-pop перетворився на субкультуру, яка має популярність серед молодих людей у всьому світі. Завдяки Інтернету і доступності цифрового контенту, K-pop досягає неймовірно широкої аудиторії[5]

K-Pop як інструмент примирення Південної та Північної Кореї

Одним із досягнень жанру є практичні результати у процесі зближення Південної та Північної Кореї («КНДР»).

Ще з 1950-х років Південна Корея за допомогою гучномовців через кордон транслювала музику K-pop у напрямку КНДР. Це декадами дратувало північнокорейских прикордонників. В 2015 році напруга виросла до такого рівня, що КНДР почала атакувати гучномовці на території сусідньої держави[6].

Але вже 31 березня 2018 року Південна Корея відправила у КНДР 160 артистів, включно з багатьма зірками К-попу, для виступу на концерті «Весна іде» (Spring Comes). На концерті був присутнім Лідер КДНР Кім Чен Ин і йому концерт сподобався. Він змінив свій розклад, щоб зустрітися з південнокорейською к-поп-групою 레드벨벳 (Red Velvet).

На концерті «Spring Comes» Кім Чен Ин сказав виконавцям з Півдня, що дві країни «повинні частіше проводити культурні та мистецькі заходи разом»[7].

Дослідження впливу

Міністр культури Південної Кореї Дон Чжунхуван вважає, що К-поп мав значний культурний вплив на громадян КНДР. За словами професора Руальда Малінгкая (Roald Maliangkay), директора Інституту Кореї в Австралійському національному університеті, є підстави для того, що K-pop став музичним експортом Південної Кореї:

«К-поп звучить оптимістично і сильно, а тексти пісень зображають сильний об'єднаний південнокорейський фронт. К-поп є засобом пропаганди, він показує Південну Корею як гіпер-модерну, багату країну, яка населена лише пристрасними та привабливими людьми».

Важливою частиною цього рівняння є орієнтація K-pop на батьків. Малінгкай стверджує:

«K-pop не має політичних чи релігійних послань, не говорить про секс, наркотики чи агресію. Це робить його приємною альтернативою більшій частині того, що мають північні корейці. К-поп важливий для більшої частини корейського суспільства, але це не представляє корейське суспільство в цілому. Лірика не виражає суспільно-політичні проблеми народу. K-pop просто створює імідж.»

Цей імідж обумовлений також цензурою Південної Кореї. Міністерство рівності та сім'ї має повноваження цензурувати будь-яку музику[8], яку воно вважає занадто політизованою. Громадська телекомпанія KBS заборонила пісню з останнього альбому суперзірки кей-попу Psy.

Контроль та підтримка жанру К-поп урядом Південної Кореї

Вірячи в значення K-pop, Південна Корея зробила його офіційним пріоритетом ще в 1998 році, коли сформувала Міністерство культури і туризму. У агентстві був цілий відділ, присвячений виключно цьому жанру, з метою підтримки індустрії поп-музики в країні та сприяння виникненню перших колективів, таких як Seo Taiji & Boys.

Уряд Кореї підтримує K-pop фінансово[9], включаючи фонд в розмірі 1 мільярд доларів для допомоги галузі у 2005 р. За даними Корейського рекламного агентства з питань вмісту, квитки на концерти K-pop та пов'язані товари у 2016 році склали рекордну суму в 4,7 мільярда доларів. Південна Корея заробила приблизно 5 доларів за кожен 1 долар, вкладений у розвиток K-pop.

Окрім прибутковості, К-поп є також є засобом підвищення рейтингу Південної Кореї у світі. К-поп свідомо розроблений, щоб звертатися до глобальної аудиторії. Південнокорейські політики та бюрократи використали K-pop для укріплення «м'якої сили» Південної Кореї — щоб показати, наскільки сучасною, витонченою і розвиненою країною вони є.

Виконавці K-pop вважаються послами Південної Кореї, тому часто вимушені проявляти досконалість у кожному аспекті свого життя. Наприклад, член групи «BigBang» написав публічний лист з вибаченням[10] після того, як він отримав позитивний тест на марихуану[11] під час проходження військової служби. Обмеження в контрактах багатьох виконавців К-попу перешкоджають їм займатися навіть деякими законними справами, такими як секс та знайомства.

Відомі виконавці

Див. також

Примітки
  1. Кей-поп захопив світ та Україну: пояснюємо в чому унікальність популярної корейської музики. Українська правда _Життя. Процитовано 10 грудня 2020.
  2. Holden, Todd Joseph Miles; Scrase, Timothy J. (2006). Medi@sia: Global Media/tion In and Out of Context (англійська мова). Taylor & Francis. с. 144. ISBN 978-0-415-37155-1. Процитовано 27 листопада 2012.
  3. Hartong, Jan Laurens (2006). Musical Terms Worldwide: A Companion for the Musical Explorer (англійська мова). Semar Publishers. с. 15. ISBN 978-88-7778-090-4. Процитовано 27 листопада 2012.
  4. Jeff Benjamin (18 травня 2012). The 10 K-Pop Groups Most Likely to Break in America (англійська мова). Rolling Stone. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 27 листопада 2012.
  5. Lina Yoon (26 серпня 2010). Korean Pop, with Online Help, Goes Global (англійська мова). Time. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 27 листопада 2012.
  6. Oakeley, Lucas (24.02.2018). How K-pop Became a Propaganda Tool. theoutline.com (Англійська).
  7. Mehta, Ankita (2.02.2018). Superfan Kim Jong Un adjusted schedule to watch K-pop's Red Velvet perform (Англійська).
  8. South Korea: Enhanced censorship on cultural contents. freemuse.org (Англійська). 21.08.2012.
  9. Oh, Ingyu (1.12.2013). K-pop in Korea: How the Pop Music Industry is Changing a Post-Developmental Society. cross-currents.berkeley.edu (Англійська).
  10. Will, Jenny (4.06.2017). T.O.P apologizes for smoking marijuana in handwritten letter. www.allkpop.com (Англійська).
  11. K-pop star T.O.P of BigBang arrested for marijuana use: Report. www.straitstimes.com (Англійська). 1.06.2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.