KkStB 310

KkStB 310 швидкісний паротяг Ц.к.Австрійської Державної залізниці (KkStB).

ÖBB (KkStB) 310.23

Історія

Впродовж 1911-1918 років було виготовлено 90 паротягів KkStB 310 на паротягобудівних фабриках Floridsdorf[1], Wiener Neustädter[2], StEG[3] з Відня, ErsteBöhmisch-Mährischen Maschinenfabrik[4] з Праги, богемська Breitfeld & Daněk[5]. Спочатку їх використовували на залізницях Nordbahn[6], Franz-Josefs-Bahn[7], Westbahn[8], лініях Відень-Краків, Краків-Львів. Конструктор Карл Ґолсдорф (нім. Karl Gölsdorf) встановив на паротязі чотирьохциліндрову парову машину трійного розширення для перегрітої пари, випробувану на KkStB 210. Вона розвивала потужність до 1800 к. с..

Після завершення війни паротяги KkStB 310 потрапили до BBÖ (35 серії 375.0), ČSD (12 серія Pn12), PKP (12 Pn12). З початком війни паротяги потрапили до СРСР, отримавши позначення Пн-12, і до Deutsche Reichsbahn, отримавши позначення DR 16 041, 16 045-050, 16 061–064. Паротяги використовували до 1950-х років. Два паротяги зберігаються у технічних музеях Праги, Штрассгофа (Австрія).

KkStB 310 у Технічному музеї Праги

Технічні дані паротяга KkStB 310
Розміри Параметри
Роки випуску1911-1918
Країна-виробникАвстро-Угорська імперія
Завод-виробникWr. Neustadt • Floridsdorf • BMMF • StEG • Breitfeld & Daněk
Ширина колії1435 mm
Тип1'C2' h4v
Кількість циліндрів4
Діаметр ND-циліндрів660 мм
Діаметр HD-циліндрів390 мм
Хід поршня720 мм
Тиск пари15/16 атм.
Довжина13.001 мм
Висота4.620 мм
Діаметр бігункових2.140 мм
Діаметр підтримуючих1.034 мм
Діаметр рушійних коліс1.034 мм
База рушійних коліс4.440 мм
Загальна база рухомих коліс10.450 мм
Загальна колісна база з тендером18.252 мм
Кількість труб нагрівання170
Площа пароперегрівача55,00 м²
Площа труб нагрівання180,83 м²
Площа зони нагріву14,72 м²
Площа колосникових ґрат4,62 м²
Маса паротяга порожнього79,2 т
Маса паротяга робоча86,0 т
Маса паротяга робоча з тендером 86138,6 т
Зчіпна маса локомотива44,1 т
Швидкість100 км/год
Тендер9 • 56 • 156 • 256 • 76 • 86 • 88
Запас води21,0 м³
Запас вугілля8,72 т

Джерела
  • Karl Gölsdorf: Lokomotivbau in Alt-Österreich 1837–1918. Verlag Slezak, Wien 1978, ISBN 3-900134-40-5.

Helmut Griebl, Josef Otto Slezak, Hans Sternhart: BBÖ Lokomotiv-Chronik 1923–1938. Verlag Slezak, Wien 1985, ISBN 3-85416-026-7 (нім.)

  • Heribert Schröpfer: Triebfahrzeuge österreichischer Eisenbahnen - Dampflokomotiven BBÖ und ÖBB. alba, Düsseldorf 1989, ISBN 3-87094-110-3 (нім.)
  • Johann Stockklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich. Verlag Slezak, Wien 1979, ISBN 3-900134-41-3 (нім.)
  • Dieter Zoubek: Erhaltene Dampflokomotiven in und aus Österreich. Eigenverlag, 2004, ISBN 3-200-00174-7 (нім.)
  • Johann Blieberger, Josef Pospichal: Enzyklopädie der kkStB-Triebfahrzeuge, Band 1. Die Reihen 1 bis 228. bahnmedien.at, 2009, ISBN 978-3-9502648-0-7 (нім.)

Посилання

Примітки
  1. Lokomotivfabrik Floridsdorf
  2. Wiener Neustädter Lokomotivfabrik
  3. Lokomotivfabrik der StEG
  4. Erste Böhmisch-Mährische Maschinenfabrik (нім.)
  5. Daněk & Co. (нім.)
  6. Nordbahn (нім.)
  7. Franz-Josefs-Bahn (нім.)
  8. Westbahn (нім.)

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.