LGV Nord
Ligne à Grand Vitesse Nord (Північна високошвидкісна лінія) зазвичай, скорочують до LGV Nord, французька швидкісна залізниця завдовжки 333 км, відкрита в 1993 році, що сполучає Париж з бельгійським кордоном і тунелем під Ла-Маншем через Лілль. Лінія була третьою високошвидкісною лінією, відкритою у Франції[1].
LGV Nord | |
Дата створення / заснування | 1993 |
---|---|
Держава | Франція |
Адміністративна одиниця |
Валь-д'Уаз Сена і Марна Уаза Сомма Па-де-Кале Нор |
Власник | SNCF |
Обмеження швидкості | 83 метр на секунду |
Зазвичай використовуваний транспортний засіб | TGV TMST |
Оператор | SNCF |
Дата офіційного відкриття | 1993 |
Максимальний похил | 25 ‰ |
Ширина колії | європейська колія (1435 мм) |
Початкова чи кінцева точка | Євротунель |
Довжина або відстань | 333 км |
Маршрутна карта | Template:LGV Nordd |
Тип електрифікації | 25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd |
Номер залізничної лінії | 226000 і 216000 |
LGV Nord у Вікісховищі |
Через максимальну швидкість 300 км/год лінія значно скоротила час в дорозі між Парижем і Ліллем. Його розширення на північ (Бельгія, тунель під Ла-Маншем) і на південь (через LGV Interconnexion Est) скоротили час у дорозі до Великої Британії та Бенілюксу, а також для міжрегіональних поїздок між північною, південно-східною та південно-західною Францією. Оскільки залізницю прокладено на рівнинних ділянках, максимальний похил становить 25 м/км (2,5‰).
З усіх французьких високошвидкісних ліній LGV Nord має найширший вибір швидкісного рухомого складу: TGV POS, TGV Réseau, TGV Atlantique, TGV Duplex, Eurostar e300, Eurostar e320, Thalys PBA та PBKA, а також місцеві потяги. Рух контролює Лілльський залізничний центр.
Станції
- Гар-дю-Нор
- Верхня Пікардія
- Аррас
- Лілль-Європа
- Кале-Фретен
Примітки
- Meldung Dritte TGV-Linie eröffnet. In: Eisenbahntechnische Rundschau. 42, Nr. 7/8, 1993, S. 432