Швидкісна залізниця

Перша гілка була збудована у Франції в 1981 році компанією GEC-Alsthom та Національною компанією французьких залізниць SNCF між Парижем та Ліоном (TGV). Крім Франції швидкісне залізничне сполучення існує у Іспанії; Кореї (KTX); США (Acela Express); Німеччині (ICE); Бельгії та Нідерландах (Thalys); Італії (TAV); Китаї; Японії.

Вперше регулярний рух високошвидкісних поїздів почався 1964 року в Японії за проектом Сінкансен. У 1981 поїзди ВШНТ стали курсувати і у Франції, а незабаром велика частина західної Європи, включаючи навіть острівну Велику Британію, виявилася об'єднана в єдину високошвидкісну залізничну мережу. На початку XXI століття світовим лідером в мережі високошвидкісних ліній, а також експлуатантом першого регулярного високошвидкісного потяга системи Маглев став Китай (Шанхайський маглев).

В Україні робляться перші спроби створити ШЗС. Йдеться про швидкісні лінії Інтерсіті+:

• Київ — Харків
• Київ — Дніпро — Запоріжжя
• Київ — Львів
• Київ — Одеса
• Київ — Хмельницький
• Київ — Дніпро — Покровськ
• Київ — Костянтинівка

Лінії ШЗС Інтерсіті:

• Київ — Суми
• Київ — Тернопіль
• Київ — Полтава — Кременчук
• Київ — Хмельницький
• Київ — Миколаїв — Херсон (з червня 2016 року)
• Київ — Івано-Франківськ (з 17 січня 2017 року)[1]
• Ковель — Тернопіль

Через неякісну колію швидкість цих потягів не перевищує 140 км на годину проти 320 км на годину у TGV.

• Маглев

• TGV