Le robe che ha detto Adriano

Після відсутності успіху в італійському чарті попереднього альбому «Adriano Rock» (1968), Челентано повернувся до колишньої «формули» складання платівок, що застосовувалася в альбомах перших років. Платівка «Le robe che ha detto Adriano» складалася з раніше опублікованих, які увійшли до попередніх альбомів, пісень 1966—1968 років та шести нових пісень 1969 року.

До альбому увійшла одна з найвідоміших та успішних пісень Челентано — «Storia d'amore», яка посіла 1 позицію у чарті Італії 1969 року.[1] Також ще дві пісні альбому потрапили до чарту — «La Storia di Serafino» та «Lirica d'inverno», які посіли 3 і 8 позиції відповідно.[1]

Альбом посів 14 позицію в італійському чарті 1970 року.[2] Добірка пісень альбому представлена жанром поп-музики, у ній проглядалися чотири напрямки, які присутні у подальшій творчості Челентано.[3] Тема любові — пісні «Storia d‘amore», «Lirica d‘inverno» і «Straordinariamente». Тема Бога — пісні «Chi era lui», «L‘uomo nasce nudo» і «La pelle». Тема дбайливого ставлення до природи — пісні «La storia di Serafno», «Il ragazzo della via Gluck», «Una festa sui prati», «Se sapevo non crescevo» і «Un bimbo sul leone». Тема політики — пісні «Napoleone, il cowboy e lo zar» і «Mondo in mi 7a».[4]

У записі альбому взяли участь: гурт «I Ribelli», творцями аранжування були Детто Маріано, Іллер Паттачіні, Нандо Де Лука і Роберто Негрі.[3]

Пісня «La storia di Serafino» стала саундтреком до фільму П'єтро Джермі «Серафіно» (1968), де Челентано зіграв головну роль.

Особливою серед нових пісень альбому стала «La pelle» («Шкіра»), яка написана у зв'язку з народними виступами і демонстраціями в Італії 1968—1969 років.[4] У пісні Челентано піднімав питання бідності і називав шкіру єдиним «одягом» людини, який йому задарма дістався від Бога. Челентано пояснював, що люди по обидва боки барикад однаково відчувають, що відбувається своєю шкірою — таким чином Челентано закликав до ненасильства між ними.[4] Пізніше пісню назвали однією з комуністичних у творчості Челентано.[4]

Спочатку альбом випускався на LP-платівках лише в Італії. З 1987 року випускалося ремастоване перевидання альбому на CD.[3] До CD-перевидання альбому 1995 року додатково, як бонус-трек, увійшла пісня 1970 року «Se sapevo non crescevo» («Якби я знав, то не виріс би»). Всі нові пісні альбому випускалися як сингли в Італії — «Lirica d’inverno», «La storia di Serafino», «Straordinariamente», «Storia d’amore», «L’uomo nasce nudo» і «La pelle».[5]

LP

Сторона «A»

Сторона «Б»

Бонус-трек до видання на CD

Вокал:

• Адріано Челентано

Музиканти:

• I Ribelli (треки: 3, 6, 9, 10)

Керівництво оркестром та створення аранжування:

• Детто Маріано (треки: 3, 6, 9, 10),
• Іллер Паттачіні (трек: 2),
• Нандо Де Лука (треки: 4, 7, 12),
• Роберто Негрі (треки: 1, 11).

Три нові пісні альбому мали найбільший успіх в італійських хіт-парадах 1969 — 1970 років.

• Офіційний сайт Адріано Челентано clancelentano.it (італ.)
• Альбом «Le robe che ha detto Adriano» на сайті Discogs.com(англ.)