Мікі Дель Прете

Дель Прете, як і родина Адріано Челентано, походить з півдня Італії, Апулії, будучи сином футболіста з міста Барі, Маріо Дель Прете, він переїхав в Ломбардію, коли його батько перейшов до складу футбольної команди Комо. Будучи танцюристом рок-н-ролу та другом танцюриста Бруно Доссени (організатора першого італійського рок-н-рольного фестивалю), познайомився з Челентано у 1957 році та став його другом на все життя. Влітку того ж року Дель Прете організував двотижневі виступи Челентано та його гурту «Rock Boys», як переможцям Фестивалю рок-н-ролу, у містах Санремо і Алассіо.[1] Музиканти виступали безкоштовно, в обмін на 2 тижні дармового відпочинку.

У 1960 році він написав Дель Прете дебютував як пісняр, написавши текст для пісні Челентано «Impazzivo per te»: пісня мала великий успіх, і з цього моменту він став постійним співавтором пісень Адріано.

Саме з Дель Прете Челентано вирішив заснувати у 1961 році власну студію звукозапису «Clan Celentano», яка об'єднала б усіх його друзів-музикантів за зразком того, що зробив американський співак Френк Сінатра. Дель Прет починає писати тексти для інших артистів звукозаписної компанії, таких як Рікі Джанко і Дон Бекі.

1966-й став роком великого успіху для Дель Прете, як праці поза студією «Clan Celentano»: тоді він написав пісню «Nessuno mi può giudicare», яку записала Катерина Казеллі і представила її на Фестивалі Санремо того ж року.

У 1975 році Дель Прете також брав участь у написанні сценарію до фільму «Юппі-Ду», другої режисерської роботи Челентано.

У 1965 року Дель Прете також заснував свою студію звукозапису, у співпраці з Доменіко Серенгеєм, під назвою «La Kansas», яку просувала «Clan Celentano».

Серед артистів, знайдених і запущених Дель Прете, найвідомішими — є гурт «I Camaleonti»; наприкінці 1960-х років він пішов з управління студією, залишивши її одному Серенгею.

2 червня 1965 року Дель Прете одружився на акторці Ліані Массаро, відомої за зйомками у фільмі «Суперпограбування в Мілані».