Low Level Virtual Machine

LLVM — не просто черговий академічний проєкт. Його історія почалась у 2000 році в Університеті Іллінойса, а тепер LLVM використовують такі гіганти індустрії як Apple, Adobe та Google. Зокрема, на LLVM заснована підсистема OpenGL у MacOS X 10.5, a iPhone SDK використовує GCC з бекендом на LLVM. Apple та Google є одними із основних спонсорів проєкту, а натхненник LLVM — Кріс Латтнер — тепер працює в Apple.

У основі LLVM лежить проміжне подання коду (intermediate representation, IR), над яким можна виконувати трансформації у всі компіляції, компонування і виконання. Із нього генерується оптимізований машинний код для низки платформ, як статично, так і динамічно (JIT-компіляція). LLVM підтримує генерацію коду для x86, x86-64, ARM, PowerPC, SPARC, MIPS, IA-64, Alpha.

LLVM написана на C++ і портована на більшість unix-систем і Windows. Система має модульну структуру і може розширюватись додатковими алгоритмами трансформації (compiler passes) і кодогенераторами для нових апаратних платформ. Фронтенд користувача, як правило, лінкується із LLVM і використовує C++ API для генерації коду і його перетворень. Однак LLVM містить у собі й standalone утиліти.

У LLVM включена обгортка API для OCaml.

LLVM підтримує роботу на наступних платформах:

LLVM має часткову підтримку таких платформ:

Більшість інструкцій у LLVM приймають два аргументи (операнда) і вертають одне значення (триадресний код). Значення визначаються текстовим ідентифікатором. Локальні значення позначаються префіксом %, а глобальні — @. Локальні значення також називають регістрами, а LLVM — віртуальною машиною з нескінченним числом регістрів. Приклад:

%sum = add i32 %n, 5
%diff = sub double %a, %b
%z = add <4 x float> %v1, %v2 — поелементне додавання
%cond = icmp eq %x, %y — Порівняння цілих чисел. Результат має тип i1
%success = call i32 @puts(i8* %str)

Тип операндів завжди вказується явно, і однозначно визначає тип результату. Операнди арифметичних інструкцій повинні мати однаковий тип, але самі інструкції «перевантажені» для будь-яких числових типів і векторів.

LLVM підтримує повний набір арифметичних операцій, побітових логічних операцій і операцій зсуву, а також спеціальні інструкції для роботи з векторами.

LLVM IR строго типізований, тому існують операції приведення типів, які явно кодуються спеціальними інструкціями. Набір із 9 інструкцій покриває всі можливі приведення між різними числовими типами: цілими і з рухомою комою, із знаком і без, різної розрядності і т.п. Крім цього є інструкції перетворення між цілими і вказівниками, а також інструкція bitcast, яка приведе все до всього, але за результат ви відповідаєте самі.

Крім значень-регістрів, у LLVM є і робота із пам’яттю. Значення в пам’яті адресуються типізованими вказівниками. Звернутися до пам’яті можна за допомогою двох інструкцій: load і store. Наприклад:

%x = load i32* %x.ptr — отримати значення типу i32 по вказівнику %x.ptr
%tmp = add i32 %x, 5 — додати 5
store i32 %tmp, i32* %x.ptr — і повернути назад

Інструкція malloc транслюється у виклик однойменної системної функції і виділяє пам’ять у купи, повертаючи значення — вказівник визначеного типу. У парі з нею йде інструкція free.

%struct.ptr = malloc { double, double } 
%string = malloc i8, i32 %length 
%array = malloc [16 x i32] 
free i8* %string

Інструкція alloca виділяє пам’ять на стеку.

%x.ptr = alloca double — %x.ptr має тип double* 
%array = alloca float, i32 8 — %array має тип float*, а не [8 x float]!

Пам’ять, виділена alloca, автоматично звільняється при виході із функції за допомогою інструкцій ret або unwind.

З проєктів, заснованих на LLVM, що розвиваються паралельно, можна відзначити:

• KLEE - символьний аналізатор і генератор тестових наборів;
• Runtime-бібліотека compiler-rt;
• llvm-mc - автогенератор асемблера, дизасемблера та інших, пов'язаних з машинним кодом компонентів, на основі описів параметрів LLVM-сумісних платформ.
• VMKit - віртуальна машина для Java і .NET;
• Реалізація функційної мови програмування Pure^{[недоступне посилання з червня 2019]};
• LDC - компілятор для мови D;
• Roadsend PHP - оптимізатор, статичний і JIT компілятор для мови PHP;
• Віртуальні машини для Ruby: Rubinius і MacRuby;
• Unladen Swallow - реалізація мови Python;
• LLVM-Lua
• FlashCCompiler - засіб для компіляції коду на мові Сі у вид, придатний для виконання у віртуальній машині Adobe Flash;
• LLDB - модульна інфраструктура зневадження, використовує такі підсистеми LLVM як API для дизасемблювання, Clang AST (Abstract Syntax Tree), парсер виразів, генератор коду і JIT-компілятор. LLDB підтримує зневадження багатонитевих програм на мовах C, Objective-C і C++; відрізняється можливістю підключення плагінів і скриптів на мові Python; демонструє екстремально високу швидкодія при зневадженні програм великого розміру;
• Emscripten - транскомпілятор біткоду LLVM в JavaScript, що дозволяє перетворити для запуску в браузері застосунки, спочатку написані на мові Сі. Наприклад, вдалося запустити Python, Lua, Quake, Freetype;
• sparse-llvm^{[недоступне посилання з червня 2019]} —— бекенд, націлений на створення Сі-компілятора, здатного збирати ядро Linux.
• Portable OpenCL — відкрита і незалежна реалізація стандарту OpenCL;
• CUDA Compiler — дозволяє згенерувати GPU-інструкції з коду, написаного на мовах Сі, Сі++ та Fortran;
• Julia — відкрита динамічна мова програмування, що використовує напрацювання проєкту LLVM.

У 2010 Асоціація обчислювальної техніки (ACM), найавторитетніша міжнародна організація, в області комп'ютерних систем присудила проєкту LLVM премію за внесок у розвиток мов програмування (SIGPLAN Programming Languages Software Award). Премія присуджується за значний вплив на пов'язані з мовами програмування дослідження, реалізації технологій і інструменти.

• LLVM
• libJIT Linear Scan Register Allocator
• Amy Brown and Greg Wilson (eds.). Chapter 11. LLVM (Chris Lattner) // The Architecture of Open Source Applications. — 2011. — P. 155-170. — ISBN 978-1-257-63801-7.