Mammillaria sempervivi

Mammillaria sempervivi (укр. Мамілярія вічножива[1], мамілярія семпервіві) — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).

?
Mammillaria sempervivi
Мамілярія вічножива

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Cacteae
Рід: Мамілярія (Mammillaria)
Вид: Мамілярія вічножива
Біноміальна назва
Mammillaria sempervivi
DC., 1828
Синоніми
Mammillaria caput-medusae Otto, 1837
Mammillaria tetracentra Hort.Berol. ex Salm-Dyck, 1850
Посилання
Вікісховище: Mammillaria sempervivi
Віківиди: Mammillaria sempervivi
EOL: 5180533
IPNI: 135119-1
ITIS: 908132
МСОП: 152802/121549185
NCBI: 867448
The Plant List: tro-5106445

Історія
Mammillaria sempervivi в оранжереї Парку волонтерів, Сіетл, штат Вашингтон, США
Цвітіння Mammillaria sempervivi в Ботанічному саду Жибоу, Румунія

Вид вперше описаний швейцарським ботаніком Огюстеном Пірамом Декандолєм (фр. Augustin Pyramus (Pyrame) de Candolle, 1778—1841) у 1828 році у виданні фр. «Mémoires du Muséum d'Histoire Naturelle».[2]

Етимологія

Видова назва походить від лат. sempervivus — «вічно живий»[3].

Ареал і екологія

Mammillaria sempervivi є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штатах Ідальго, Сан-Луїс-Потосі, Нуево-Леон, Гуанахуато і Керетаро. Рослини зростають на висоті від 1300 до 2250 метрів над рівнем моря передгірському матторалі на вапняних ґрунтах.

Морфологічний опис
Орган Опис
Рослиниспочатку поодинокі, пізніше формують групи і не набагато піднімаються вище рівня землі.
Центральний коріньвеликий
Стеблоздавлено-кулясте, в діаметрі 7-10 см.
Епідермістьмяно-сіро-зелений.
Мамілипірамідальні, тверді, з молочним соком.
Ареоли
Аксилипокриті пухом.
Центральні колючки2-3, короткі, міцні, червонувато-коричневі до чорних, з віком стають сірими, до 4 мм завдовжки.
Радіальні колючкизазвичай на молодих рослинах тільки 2-6, білі, щетино-подібні, до 3 мм завдовжки.
Квітиворонкоподібні, які виростають трохи вище туберкул, брудно-білі до блідо-жовтих, до 10 мм завдовжки і в діаметрі.
Бутони
Зовнішні пелюстки
Внутрішні пелюстки
Тичинки
Маточка
Плодибулавоподібні, червоні, до 10 мм завдовжки.
Насіннякоричневе.

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню

Mammillaria sempervivi входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).

Вид широко поширений і хоч він рідкісний у всьому діапазоні зростання, чисельність його не знижується зі швидкістю, достатньою для обґрунтування внесення до категорії росин, що перебувають під загрозою.

Існує загроза через випас худоби, що спричиняє витоптування, а незаконний збір загрожує деяким субпопуляціям.

Необхідні подальші дослідження щодо екології цього виду.

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]

Використання та торгівля

Вид рідко використовується як декоративний.

Утримання в культурі

Нескладний у вирощуванні вид, але зростає повільно. До розміру близько 10 см доростає за 8 років, а кущитися починає ще пізніше. За звітами, виростає на вапняках, тому рекомендовано додати в ґрунтову суміш вапняну крихту. Легко цвіте. Рослина досить морозостійка, якщо зберігати її сухою, витримує до -5 °C.

У культурі довгий час під цією назвою поширювалася інша мамілярія — рослина з рожевими квітками, густо опушена, яка є насправді Mammillaria formosa subsp. pseudocrucigera.

Див. також

Примітки
  1. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  2. Mémoires du Muséum d'Histoire Naturelle 17: 114. 1828.
  3. Словарь иностранных слов. Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.). Процитовано 28.01.2019. (рос.)
  4. Mammillaria sempervivi. CITES. (англ.)

Література
  • Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
  • Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
  • Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
  • David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
  • John Pilbeam. Mammillaria. The Cactus File Handbook 6. — Cirio Publishing Services Ltd, 1999. — 376 с. — ISBN 0-9528302-8-0. (англ.)
  • Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
  • Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
  • Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
  • Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.