Mars Exploration Rover

Mars Exploration Rover (MER) - американська роботизована міжпланетна місія NASA, в яку включено два марсіанських всюдиходи - Spirit і Opportunity, що досліджували планету Марс у 2004-2018 роках.

3D зображення марсоходу Spirit
Марсохід Opportunity
Sonda Mars Exploration Rover

Загальний опис

Наукова мета місії полягала в пошуку і характеристиці широкого спектра порід і ґрунтів, які тримають ключі до минулого активності води на Марсі. Місія є частиною геологорозвідувальної програми НАСА Mars, яка включає три попередніх успішних посадки: двох апаратів Viking в 1976 і зонда Mars Pathfinder в 1997.[1]Загальна вартість будівництва, запуску, посадки і роботи роверів на поверхні для початкових 90-марсіанських днів (сол) основної місії склала $ 820 млн.[2]Марсоходи продовжують функціонувати після 90 сольної основної місії, кожен з них отримав по п'ять продовжень місії. П'яте продовження місії відбулося в жовтні 2007 року, а останнє до 2009 року.[2][3] Загальна вартість перших чотирьох продовжень місії склала $ 104 млн, а п'яте, як очікується, обійдеться як мінімум в $ 20 мільйонів.[2]

У липні 2007 року під час четвертого розширення місії, марсіанська пилова буря погрожувала заблокувати надходження сонячних променів до роверів і відповідно здатність корабля збирати енергію через їх сонячну панель, в результаті чого інженери побоюються, що один або обидва ровери можуть стати неробочими. Тим не менш, пилова буря пройшла, і робота відновилась.[4]

1 травня 2009 року, під час свого п'ятого розширення місії, Spirit застряг у м'якому ґрунті на Марсі.[5]

Після майже дев'яти місяців спроб повернути ровер до потрібного шляху, в тому числі з використанням тестових роверів на Землі, НАСА оголосило 26 січня 2010, що Spirit буде переорієнтований в стаціонарну наукову платформу. Цей режим дозволить використовувати Spirit, щоб допомогти вченим виявляти Чандлерівський рух в обертанні планети, що вказувало б на рідке ядро.[6] Лабораторія реактивного руху (JPL) втратила контакт зі Спірітом після останнього слухання від 22 березня 2010. Лабораторія продовжувала спроби відновити зв'язок до 25 травня 2011, в результаті чого час, що минув від початку місії становив 6 років 2 місяці 19 днів, що перевищило заплановану тривалість місії в 25 разів.[7]

На знак визнання величезної кількості наукової інформації від місії Mars Exploration Rover, накопиченої обома роверами, два астероїди були названі в їх честь: 37452 Spirit і 39382 Opportunity . Місія управляється НАСА, Лабораторією реактивного руху, де були розроблені, побудовані і експлуатуються досі ровери.

24 січня 2014 НАСА повідомило, що сучасні дослідження, які проводяться Curiosity і Opportunity націлені на пошук доказів стародавнього життя, в тому числі біосфери на основі автотрофних, хемотрофних і/або хемолітоавтотрофних мікроорганізмів, а також води, в тому числі річок-озер(рівнини, пов'язані з древніми річками чи озерами), які, можливо, були придатні для життя.[8][9][10][11] Пошук доказів існування живих організмів,тафономія(у зв'язку зі скам'янілостями) і пошук органічного вуглецю на планеті Марс, тепер основна мета НАСА.[8]

Мета місії

Основним завданням місії було вивчення осадових порід, які, як передбачалося, повинні були утворитися в кратерах ( Гусєва, Еребус і суміжних), де колись могло перебувати озеро або море. Однак класичні осадові породи знайдені не були, в кратері в основному зустрічалися породи вулканічного походження.

Перед місією марсохода були поставлені наступні наукові цілі[12]:

  • Пошук і опис різноманітних гірських порід і ґрунтів, які свідчать про минулу водну активність планети. Зокрема, пошук зразків з вмістом мінералів, які відкладалися під впливом опадів, випаровування, осадження або гідротермальної активності.
  • Визначення поширення та складу мінералів, гірських порід і ґрунтів, які оточують місце посадки.
  • Визначення того, які геологічні процеси сформували рельєф місцевості та хімічний склад. Ці процеси можуть включати в себе водну або вітрову ерозію, відкладення осадів, гідротермальні механізми, вулканізм і утворення кратерів.
  • Проведення калібрування та перевірки спостережень за поверхнею, зроблених за допомогою інструментів Марсіанського розвідувального супутника. Це допоможе визначити точність і ефективність різних інструментів, які використовуються для вивчення марсіанської геології з орбіти.
  • Пошук залізовмісних мінералів, виявлення і кількісна оцінка відносних величин по певним типам мінералів, які містять воду або були сформовані у воді, таких як залізовмісні карбонати.
  • Кваліфікація мінералів і геологічних текстур і визначення процесів, які їх утворили.
  • Пошук геологічних причин, що сформували ті умови навколишнього середовища, які існували, коли на планеті була присутня рідка вода. Оцінка того, наскільки дані умови були прийнятні для вуглецевого життя.

Історія

Ровери були запущені в червні та липні 2003 року і приземлилися в січні 2004 року в віддалених один від одного екваторіальних місцях на Марсі. 21 січня 2004 Deep Space Network (Мережа далекого космічного зв'язку НАСА) втратила контакт зі "Спірітом", причини, як вважали спочатку, пов'язані з грозою над Австралією. Марсохід передав повідомлення без даних, але в той же день пропустили ще й інший сеанс зв'язку з Mars Global Surveyor. Наступного дня, JPL отримав сигнал від марсохода, вказуючи, що це був аварійний режим. 23 січня команді вдалося зв'язатися з ровером. Несправність, як вважали, була викликана помилкою в підсистемі флеш-пам'яті марсоходу. Марсохід не виконував жодних наукових досліджень протягом десяти днів, в той час, як інженери оновлюювали своє програмне забезпечення і проводили тести. Проблема була виправлена шляхом переформатування флеш-пам'яті "Спіріта" і за допомогою програмного патча, щоб уникнути перевантаження пам'яті; "Opportunity" також був "пропатчений" як запобіжний захід. "Спіріт" повністю повернувся до наукової роботи 5 лютого.

23 березня 2004, відбулася прес-конференція яка оголосила "Велике відкриття" - докази існування рідкої води на поверхні Марса у минулому. Делегація вчених показала фотографії і дані, що розкривають стратифікацію оголених порід всередині кратера на плато Меридіана, місця посадки Марсохіда «Опортьюніті». Це дозволило припустити, що вода колись текла в цьому регіоні. Нерівномірний розподіл хлору і брому припускає, що це місце було колись береговою лінією солоного моря, яке тепер випарувалося.

8 квітня 2004, НАСА оголосило, про продовження терміну місії марсоходів з трьох до восьми місяців. NASA відразу ж виділила додаткові кошти в розмірі 15 мільйонів доларів, і $ 2,8 млн на місяць для продовження досліджень. Пізніше, в тому ж місяці, Оппортьюніті прибув в кратер Ендьюранс, він пройшов за п'ять днів - 200 метрів. 22 вересня НАСА оголосило про продовження терміну місії марсохідів ще на шість місяців. Оппортьюніті залишив кратер Ендьюранс, щоб відвідати відкинутий теплозахисний екран, і перейти до кратера Вікторії. Спіріт вирушив до вершини комплексу пагорбів Колумбія.

Так як два ровери добре функціонували, НАСА оголосила ще одне 18-місячне продовження місії у вересні 2006. Оппортьюніті мав відвідати "Etched Terrain", а Спіріт мав піднятися на скелястий схил до верхньої частини пагорба Хасбанда. 21 серпня 2005, Спіріт досяг вершини пагорба Хасбанда після 581 солів і подорожі в 4,81 км (2,99 милі).

Спіріт "відсвяткував" один марсіанський річний ювілей (669 солів або 687 земних днів) 20 листопада 2005. Оппортьюніті відзначив свій ювілей 12 грудня 2005. На початку місії очікувалося, що марсоходи не зможуть функціонувати більше, ніж 90 марсіанських днів. Пагорби Колумбія були "всього лише сон", відповів водій марсохіда Кріс Легер. Спіріт досліджував напівкругле скельне утворення, відоме як Home Plate. Це багатошарове кам'яне оголення, що спантеличує і збуджує вчених.

Галерея

Інтернет-ресурси

Див. також

Примітки

  1. Mars Exploration Rover Mission Overview. NASA. Архів оригіналу за 3 червня 2009. Процитовано 4 вересня 2014.
  2. NASA extends Mars rovers' mission. MSNBC. 16 жовтня 2007. Процитовано 5 квітня 2009.
  3. Mars Exploration Rover Mission: Press Releases
  4. Mars Exploration Rover Status Report: Rovers Resume Driving. nasa.gov. Процитовано 3 вересня 2007.
  5. Henry Fountain (25 травня 2009). Crater was Shaped by Wind and Water, Mars Rover Data Shows. New York Times. Процитовано 26 травня 2009.
  6. Now a Stationary Research Platform, NASA's Mars Rover Spirit Starts a New Chapter in Red Planet Scientific Studies. Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 28 січня 2010.
  7. NASA Concludes Attempts to Contact Mars Rover Spirit. NASA. Процитовано 25 травня 2011.
  8. Grotzinger, John P. (24 січня 2014). Introduction to Special Issue - Habitability, Taphonomy, and the Search for Organic Carbon on Mars. Science 343 (6169): 386–387. doi:10.1126/science.1249944. Процитовано 24 січня 2014.
  9. Various (24 січня 2014). Special Issue - Table of Contents - Exploring Martian Habitability. Science 343 (6169): 345–452. Процитовано 24 січня 2014.
  10. Various (24 січня 2014). Special Collection - Curiosity - Exploring Martian Habitability. Science. Процитовано 24 січня 2014.
  11. Grotzinger, J.P. et al. (24 січня 2014). A Habitable Fluvio-Lacustrine Environment at Yellowknife Bay, Gale Crater, Mars. Science 343 (6169). doi:10.1126/science.1242777. Процитовано 24 січня 2014.
  12. Наукові цілі марсохода (англійською). НАСА. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 5 червня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.