Хронологія подій Марсіанської наукової лабораторії

Хронологія подій Марсіанської наукової лабораторії — опис перебігу подій Марсіанської наукової лабораторії з марсоходом нового покоління «К'юріосіті». На 16 жовтня 2017 року марсохід знаходиться на поверхні Марсу 1847 соли (1897 дні).

Марсохід «К'юріосіті»

До запуску (2004–2011)

У квітні 2004 року НАСА почало відбір пропозицій щодо оснащення нового марсохода науковим обладнанням, і 14 грудня 2004 року було прийнято рішення про відбір восьми пропозицій. Наприкінці того ж року почалося розроблення та випробування складових частин системи, включаючи розроблення однокомпонентного двигуна виробництва компанії Aerojet, який здатен давати тягу в діапазоні від 15 до 100% максимальної при постійному тиску наддуву.

Створення всіх компонентів марсохода було завершено до листопада 2008 року, причому більша частина інструментів та програмного забезпечення MSL продовжувало випробовуватися. Перевитрата бюджету місії склала близько 400 мільйонів доларів. У наступному місяці НАСА відклало запуск MSL на кінець 2011 року через нестачу часу для випробувань.

З 23 по 29 березня 2009 року на сайті НАСА проводилося голосування з вибору назви для марсохода, на вибір було представлено 9 слів. 27 травня 2009 року переможцем було оголошено слово «К'юріосіті» («Допитливість», «Цікавливість»). Воно було запропоновано шестикласницею з Канзасу Кларою Ма.[1]

Вибір місця посадки

Роботи почалися з обрання місця посадки міжпланетної станції первісно з тридцяти трьох можливих,[2] але на 2007 рік список місць для посадки виріс до 50 позицій. В кінці обробки їх залишилося шість. Під час третього «фільтрування» в списку залишилося чотири місця для посадки на Марсі.[3][4][5][6][7][8][9][10] Четверте обговорення місця посадки марсохода було проведено після вересня 2010 року, п'яте було проведено 16-18 травня 2011 року.[11] 22 липня 2011 року було оголошено, що місцем посадки станції буде кратер Гейл.

Запуск

26 листопада 2011 о 15:02:00 UTC (18:02:00 за київським часом) з майданчика LC-1SLC-41 Станції ВПС США «Мис Канаверал» стартовими командами компанії United Launch Alliance за підтримки бойових розрахунків 45 Космічної філії ВПС США здійснено пуск ракети-носія Atlas-5/541 № AV-028 з міжпланетною станцією МНЛ («К'юріосіті»). Через 44 хвилини 12 секунд після старту станція відокремилася від розгінного ступеня «Центавр» (Centaur) і вийшла на траєкторію польоту до Марса.

Двоступенева ракета-носій містила центральний блок першого ступеня діаметром 3,8 м з двигуном РД-180, чотири твердопаливні блоки і розгінний блок «Центавр» з головним обтікачем діаметром 5,4 м. Вона здатна виводити до 7982 кг на геостаціонарну орбіту. Atlas-5 також використовувався для запуску Mars Reconnaissance Orbiter і New Horizons.

Перший і другий ступені разом з твердопаливними двигунами було зібрано 9 жовтня неподалік від стартового столу. Головний обтікач з встановленою міжпланетною станцією перевезено на стартовий стіл 3 листопада. Запуск відбувся 26 листопада о 15:02 UTC.

Приземлення (2012)

Посадковий модуль відокремився від перелітного модуля перед входом в атмосферу. Для гальмування посадкового модуля спочатку використовувався опір атмосфери, потім парашут, і, нарешті, гальмівні двигуни. Сам посадковий модуль не одразу торкнувся поверхні планети — на певній висоті марсохід опустився на тросах, які потім від'єдналися, а посадковий модуль відлетів убік, щоб не забруднювати реактивними вихлопами місце посадки марсохода. Отже, 6 серпня 2012 року космічний апарат «К'юріосіті» здійснив успішну посадку на Марс у кратері Гейла. Трансляція посадки в прямому ефірі здійснювалася на сайті NASA.

Посадка апарата на поверхню була унікальною операцією, яку доти ще ніколи не виконували. Унікальність зумовлена використанням нової технології Sky Crane («Небесний кран») для посадки апаратів на поверхню.

  • «К'юріосіті» спускається під парашутом (6 серпня 2012; MRO/HiRISE).[13]
  • MSL debris field - парашут приземлився в 615 м. від «К'юріосіті» (3-D: rover & parachute) (August 17, 2012; MRO).
  • Інженери НАСА з Лабораторії Реактивного Руху святкують приземлення.[14]
  • Жіноча команда працівників при роботі з «К'юріосіті» (26 червня 2014).
  • «К'юріосіті» приземлився 6 серпня 2012, у 10 км від бази Mount Sharp).[15]
  • Перше кольорове фото від «К'юріосіті» (6 серпня 2012).
  • Власний портрет «К'юріосіті» з закритою кришкою від пилу (7 вересня 2012).
  • Власний портрет «К'юріосіті» (7 вересня 2012); відкоректовано за кольором).
  • Гравій під колесом марсохода
Перша 360-градусна панорама краєвиду Марсу, зроблена «К'юріосіті» (7 серпня 2012).[16][17]

Події 2012
Шлях, пройдений «К'юріосіті» на 302-й сол і діаграма температур.
Підніжжя гори Шарпа і місце розташування марсохода в 2012 році
  • 7 серпня 2012 року (перший сол)[18] — марсоходом передано на Землю першу кольорову фотографію Марса, зроблену камерою MAHLI, а також серію з 297 кольорових знімків низької роздільності (192 × 144 пікселів), з яких було змонтовано відеоролик зниження й посадки марсохода. Ці знімки було зроблено під час зниження апарату в кратер Гейла камерою MARDI, спрямованою вниз.
  • 8 серпня 2012 року (2-й сол) — навігаційні камери зробили перші знімки марсіанського ландшафту[19].
  • 9 серпня 2012 — сол 3 — марсоходом успішно розгорнуто й спрямовано у бік Землі антену для зв'язку, зібрано дані про радіацію й температуру. Також марсоходом передано на Землю серію зі 130 зображень низької роздільності (144 × 144 пікселів), з яких складено першу панораму місцевості навколо марсохода. Російський нейтронний детектор ДАН було вперше ввімкнено в пасивному режимі й він успішно пройшов перевірку. Було здійснено калібрування головної камери MASTCAM. Також було перевірено такі інструменти: APXS (альфа-спектрометр), Chemin (хімічний аналізатор) і SAM.
  • 10 серпня 2012 — четвертий сол — підготовка до заміни програмного забезпечення з «посадкової» версії на «марсіанську», призначену для роботи на поверхні планети.
  • 11 серпня-14 серпня 2012 року — сол 5-8 — заміна програмного забезпечення. К'юріосіті надіслав на Землю перші кадри навколишнього середовища у високій роздільності (1200 × 1200 пікселів), зроблені камерою Mastcam[20][21], а також нові високоякісні знімки, на яких видно сліди давніх річок. За світлинами, отриманими за допомогою камер апарату й приладу HiRISE з Mars Reconnaissance Orbiter визначено точне місце посадки марсохода.
Краєвид зроблений «К'юріосіті» з відстані 200 м. від Glenelg Area - важлива наукова ціль (19 вересня 2012).

15 серпня 2012 року марсохід почав перевірку інструментів і тестування[22][23] Перше випробування лазеру ChemCam «К'юріосіті» на Марсі було проведене на камені N165 («Coronation» rock), біля Bradbury Landing 19 Серпня, 2012.[24][25][26]

Науковцями з команди «К'юріосіті» було визначено шість можливих маршрутів до підніжжя гори Шарп, протягом року, поки «К'юріосіті» буде їхати до гори, він буде вивчати гірські породи і ґрунт дна кратера.

  • 17 серпня 2012 (11-й сол) — прилад DAN було ввімкнено в активному режимі, від відпрацював протягом однієї години, без зауважень і його було вимкнено за командою. Отримано першу наукову інформацію про склад речовини Марса й про радіаційний фон на місці посадки[27]. Розпочалося тестування приладів REMS.
  • 19 серпня 2012 — сол 13 — перше використання пристрою ChemCam. Промінь детектора з енергією 14 мДж тридцятьма нетривалими імпульсами протягом 10 секунд подіяв на свою першу ціль — камінь № 165, який був розташований на відстані приблизно трьох метрів від марсохода й отримав назву «Коронація». У точці влучання атоми каменю перетворилися на світну йонізовану плазму. Світіння плазми було прийнято ChemCam, який здійснив спектрометричні виміри. Якість роботи ChemCam перевершила всі сподівання й виявилася навіть вищою, ніж на Землі[28][29][30][31]. Успішно протестовано маніпулятор марсохода.
  • 22 серпня 2012 — сол 16 — перший рух марсохода. «К'юріосіті» проїхав вперед 4,5 метра, повернувся на 120 градусів і проїхав назад 2,5 метра. Тривалість поїздки склала 16 хвилин[32].

Завершивши мобільні тести, марсохід розпочав перший шлях 29 серпня 2012 р. до місця під назвою Glenelg, це близько 400 м на Схід.[33] Glenelg, це місце, де перетинаються три типи місцевості, і є першою ціллю місії. Пересування може зайняти до двох місяців, після чого «К'юріосіті» залишиться в Glenelg протягом місяця.[34]

На шляху «К'юріосіті» вивчав пірамідальну скелю під назвою Скеля Матієвича («Jake Matijevic») на честь математика та інженера, який відіграв важливу роль у розробці шестиколісного приводу марсохода та помер через декілька днів після приземлення «К'юріосіті» на Марс в серпні.[35] Розміри Jake rock близько 25 см висота та 40 см ширина.[36] Ця магматична гірська порода може бути різновидом базальту багата на натрій, олігоклаз. Після цього, 30 вересня 2012 року, був знайдений дрібно-зернистий камінь, названий «Батерст-Інлет (камінь)» (Bathurst Inlet), який був вивчений приладами Mars Hand Lens Imager (MAHLI) та Alpha particle X-ray spectrometer (APXS). Камінь був названий на честь, глибокої бухти Батерст-Інлет, розташованої уздовж північного узбережжя Канадського материка. Крім того, пісочна ділянка, названа «Rocknest», була ціллю для першого тестування совка на руці «К'юріосіті».[37]

  • 30 серпня — сол 24 — марсохід проїхав 21 метр у східному напрямку. Це перша з початку місії поїздка на значну відстань.
  • 31 серпня — сол 25 — створення 360-градусної панорами нового місцезнаходження й фотографування місцевості в східному напрямку, куди марсохід незабаром вирушить. Також проводилось спостереження неба (хмарності) та моніторинг навколишнього середовища.
  • 4 вересня — сол 29 — «К'юріосіті» подолав ще 30,5 метрів у південно-східному напрямку. Загальна пройдена відстань марсоходом від початку місії склала 109 метрів.
  • 5 вересня — до 12 вересня — сол 30-37 — апарат зробив тривалу зупинку на шляху в Гленелг і розкрив свій маніпулятор, щоб протестувати прилади, що знаходяться на його турелі. Місце, де проводилися випробування, було обрано не випадково — під час перевірки «К'юріосіті» повинен був знаходитися під певним кутом по відношенню до Сонця і стояти на рівній поверхні. Механічна «рука» довжиною 2,1 метра зробила кілька рухів і виконала ряд дій. Тестування допомогло вченим зрозуміти, як діє маніпулятор в марсіанській атмосфері після довгої космічної подорожі у порівнянні з аналогічними тестами, які проводилися ще на Землі. Загальна відстань, пройдена апаратом за місяць перебування на Марсі, склала 109 метрів, що становить чверть відстані від місця посадки до району Гленелг[38][39][40].
  • 14-19 вересня (39-43-й соли) — марсохід проїхав за ці дні 22, 37, 27, 32 і 31 метр відповідно. Загальна відстань, пройдена марсоходом з 5 серпня, склала 290 метрів. На 42-й сол «К'юріосіті» за допомогою MastCam «спостерігав» за частковим сонячним затемненням, викликаним транзитом Фобоса по диску Сонця[41][42][43].
  • 25 вересня — сол 49 — марсохід проїхав 31 метр в напрямку до Гленелг. Загальна відстань, пройдена ним з 5 серпня, склала 367 метрів[44].
  • 26 вересня (50-й сол) — марсохід проїхав 49 метрів у напрямку до Гленелг. Загальна відстань, пройдена ним з 5 серпня, склала 416 метрів[45].
  • 27 вересня — сол 52 — науковці з НАСА підтвердили, що знайдені марсоходом камені (впродовж сол 39)[46] піддавалися водній ерозії, а висохлі русла можуть свідчити, що на Марсі колись текли струмки[47][48].
  • 7 жовтня — сол 61 — марсохід вперше набрав з допомогою маніпулятора повну лопатку ґрунтової породи. Однак, після вивчення зображень отриманих впродовж цієї процедури камерою Mastcam, команда управління марсоходом помітила на передньому плані в нижній частині зображень яскравий об'єкт на поверхні, котрий може бути відламаною апаратною частинкою марсохода. Тому всі подальші відбори проб скасовано. Натомість марсохід спробує зробити додаткові світлини знайденого предмету, щоб допомогти команді оцінити можливі наслідки цієї знахідки.[49]
  • 17 жовтня — Rocknest, «К'юріосіті» проводив перший рентгенівський дифракційний аналіз марсіанського ґрунту. Результати показали наявність декількох мінералів, в тому числі польового шпату, пироксенів і олівіну, вчені припустили, що марсіанський ґрунт у зразку був схожий на вивітрюванні базальтові ґрунти Гавайських вулканів. Зразок, який був використаний, складається з пилу глобальних пилових бур та місцевого дрібного піску.
  • 22 листопада — «К'юріосіті» проаналізував скелю «Рокнест-3» (Rocknest 3) з APXS, а потім відновив подорож до «Озера Пойнт» (Point Lake) на шляху до Геленг.[50]
  • 3 грудня — NASA повідомила, що «К'юріосіті» здійснив свій перший значний аналіз ґрунту, який свідчить про присутність молекул води, сірки і хлору в марсіанському ґрунті.[51][52] Наявність перхлоратів в зразку здається досить ймовірною. Наявність сульфатів і сульфідів також ймовірна, які були виявлені через присутність діоксиду сірки і сірководню. Невеликі кількості хлорметану, дихлорметану і трихлорметану також були виявлені. Джерела походження вуглецю в цих молекулах не ясні. Можливі джерела — забруднення приладу, органічних речовин у зразку і неорганічних карбонатів.
Перший знімок навігаційної камери Navcam
Перша кольорова панорама, зроблена камерою Mars Science Laboratory.
Підніжжя гори Шарпа і місце розташування марсохода в 2012 році.

Події 2013 року
  • 9 лютого — «К'юріосіті», який почав буріння поверхні Марса, здобув першу пробу твердої породи ґрунту[53].
  • 28 лютого — NASA було змушене перейти на резервний комп'ютер ровера через проблеми в флеш-пам'яті, які призвели до того, що комп'ютер постійно перезавантажувався. Зробивши резервне копіювання, комп'ютер був увімкнений в безпечному режимі і був приведений в робочий стан 19 березня 2013[54][55]
Ізотопи аргону використовуються для оцінки втрати атмосфери Марса.(«К'юріосіті», Квітень, 2013)
  • березень 2013 року, NASA повідомила, що «К'юріосіті» знайшов докази того, що геохімічні умови у кратері Гейл колись були придатні для життя мікробів, після аналізу першої пробуреного зразка марсіанської породи, каменя «Джон Клейн» у «Бухті Йелоунайф» (Yellowknife Bay) у кратері Гейл. Марсохід виявив воду, діоксид вуглецю, кисень, діоксид сірки і сірководень.[56][57][58] Були також виявлені Хлорметан і дихлорметан. Відповідні тести показали результати, які узгоджувалися з наявністю смектитових глинистих мінералів.[56][57][58][59][60]
  • 8 квітня — NASA повідомила, що вимірювання ізотопного складу інертного газу аргону в атмосфері Марса за допомогою приладу марсохода виявило, що Марс розгубив більшу частину своєї атмосфери.[61][62]
  • 5 червня — НАСА оголосило, що «К'юріосіті» скоро почне восьмикілометрову (п'ятимильну) подорож з області Гленелг до підніжжя гори Шарп. Поїздка, як очікується, забере від дев'яти місяців до року з зупинками на шляху для вивчення рельєфу місцевості.[63][64][65]
  • 4 липня — марсохід відправився до підніжжя гори Шарпа. За час своєї подорожі, яке займе близько року, марсохід подолає близько 8 км шляху, а також буде робити всебічне вивчення ґрунту, повітря і радіоактивного фону планети. Настільки довгий час подорожі обумовлений декількома причинами. По-перше, на шляху до гори Шарпа стоїть безліч масивів з піщаних дюн. Марсохід повинен буде обходити їх стороною, щоб не загрузнути там назавжди, як це трапилося з марсоходом «Спіріт». По-друге, під час подорожі також можуть виявитися цікаві зразки марсіанських порід, і тоді «К'юріосіті» відправлять команду зробити зупинку і проаналізувати знахідки.

«К'юріосіті» виявив на Марсі сліди стародавнього озера. Результати досліджень опубліковані 9 грудня в журналі «Сайенс» (Science — «Наука») (стаття надійшла до редакції 4 липня 2013), їх короткий огляд приводить «Сайенс Уорлд Репорт» (Science World Report). Сліди озера були знайдені на ділянці Yellowknife Bay в кратері Гейла, де марсохід працює з серпня 2012 року. Аналіз осадових порід на цій ділянці показав, що близько 3,6 мільярда років тому в кратері Гейла існувало, щонайменше, одне озеро. Озеро імовірно було прісноводним і містило ключові хімічні елементи, необхідні для життя: вуглець, водень, кисень, азот і сірку. Вчені припускають, що в такій воді могли існувати прості бактерії, такі як хемолітоавтотрофні (тобто які одержують енергію за рахунок окислення неорганічних сполук і використовують вуглекислий газ як джерело вуглецю). Дослідники, проте, звернули увагу на те, що жодних ознак життя на Марсі поки виявлено не було. За їхніми словами, сьогодні можна говорити тільки про те, що в кратері Гейл, можливо, існувало озеро, яке могло б надати сприятливі умови для мікроорганізмів[66].

  • 16 липня марсохід досяг віхи в своїй подорожі по Марсу, пройшовши 1 км (0,62 милі), з моменту його посадки в 2012 році. На 1 серпня 2013, марсохід пройшов 1,686 км (1,048 миль).
  • 19 липня — науковці НАСА опублікували результати нового аналізу атмосфери Марса, повідомляючи про відсутність метану навколо місця посадки марсохода. Крім того, вчені знайшли докази того, що на Марс «втратив більшу частину своєї атмосфери протягом довгого часу», атмосфера складалася з великої кількості ізотопного складу газів, зокрема аргону і вуглекислого газу[67][68][69]
  • 6 серпня — NASA відзначила перший рік «К'юріосіті» на Марсі (з 6 серпня 2012 до 5 серпня 2013). На честь свого дня народження марсохід навіть виконав популярну пісеньку «Happy Birthday» («З днем народження») за допомоги свого аналізатора зразків. Цей прилад може вібрувати у різних частотах, щоб переміщати зразки порід. Зазвичай ці вібрації звучать як шум, але керівники марсохода зуміли налаштувати їх так, щоб вони пролунали як популярний мотив.[70] НАСА випустило декілька відео (video-1, video-2), підбиваючи підсумки досягнень марсохода протягом року.[71][72] В першу чергу, місія знайшла докази «древніх середовищ, придатних для життя» на Марсі. Марсохід проїхав більше однієї милі по марсіанській поверхні, передавши понад 190 гігабіт даних на Землю, в тому числі 70 000 зображень (36 700 повнорозмірних фото і 35 000 мініатюр), і лазер марсохода був запущений понад 75 тисяч разів до 2000 цілей.[73]
«К'юріосіті» — краєвид на аргиллит «Sheepbed» (внизу зліва) та оточуюча місцевість (14 Лютого, 2013).
  • 27 серпня — «К'юріосіті» вперше використовує автономну навігацію — «автонав» (autonav), яка уможливлює безпечно орієнтуватися на поверхні невідомого марсіанського ґрунту.[74]
  • 19 вересня — науковцями НАСА, на основі подальших вимірювань «К'юріосіті», не було зареєстровано наявності метану в атмосфері зі значенням 0,18 ± 0,67 ppbv, з відповідною верхньою межею 1,3 ppbv (95% межі). Вони дійшли висновку, що ймовірність поточної метаногенної мікробної активності на Марсі знижується[75][76][77]
  • 26 вересня — науковці NASA доповіли про те, що марсохід «К'юріосіті» виявив на Марсі у зразках марсіанського ґрунту значні, легкодоступні запаси води (від 1.5 до 3 процентів загальної маси). Зразки ґрунту були взяті у місцевості під назвою «Rocknest» на рівнині Aeolis Palus кратера Ґейл[78][79][80][81][82][83] Крім того, NASA повідомили про те, що марсохід виявив два основні типи марсіанського ґрунту: дрібнозернистий реголіт основного типу, та грубозернистий реголіт місцевого походження — кислого типу.[80][82][84] Утворення ґрунтів основного типу, так само як і інших марсіанських ґрунтів та атмосферного пилу, асоціювалося із гідратацією ґрунту в його аморфному стані.[84] У місці висадки марсохода «К'юріосіті» (а також раніше, далі на північ, де здійснив посадку космічний апарат «Фенікс») були виявлені перхлорати, присутність яких може значно ускладнити пошук органічних молекул на Марсі, які могли б мати відношення до теоретичного минулого життя на цій планеті. Присутність перхлоратів у цьому місці дозволяє припустити «глобальне розповсюдження цих солей».[83] NASA також повідомили, що камінь Jake M, знайдений марсоходом «К'юріосіті» на шляху до району Glenelg, виявився магіаритом, дуже подібним до земних магіаритових порід.[85]
Сліди коліс «К'юріосіті» з Bradbury Landing до John Klein в Yellowknife Bay - з космосу (MRO; HiRISE; 27 липня, 2013).
Місце буріння в Yellowknife Bay (28 грудня, 2012).
  • 17 жовтня — NASA повідомила, на основі аналізу аргону в атмосфері Марса, підтвердили походження деяких метеоритів знайдених на Землі — з Марсу.[86]
Крутий піщяний склон руйнується з плином часу на Марсі(Yellowknife Bay, 9 грудня, 2013).
  • 13 листопада — НАСА оголосила назви двох наукових цілей на Марсі, важливі для двох діючих геологорозвідувальних марсоходів, названі на честь планетарного вченого Брюса Мюррея (1931–2013): «Мюррей Бют», ровер «К'юріосіті» рухатиметься до гори Шарп і «Мюррей Рідж», підніметься до кратера, який вивчає марсохід «Опортюніті».[87]
  • 25 листопада — NASA повідомила, що «К'юріосіті» відновив діяльність в повному обсязі в області, без видимої втрати працездатності, після завершення діагностики проблеми з електрикою, які вперше спостерігали 17 листопада, по всій видимості, це було внутрішнє коротке замикання марсохода в його джерелі, (Радіоізотопний термоелектричний генератор), викликало незвичайне і переривчасте зниження показника напруги у ровера.[88][89]
  • 27 листопада — вийшла стаття в New York Times, Джона Гроцінгера, головного ученого місії Curiosity (під назвою «Світ Марса») про поточне і запропоноване дослідження Марса.[90]
  • 9 грудня — NASA повідомила, що на планеті Марс було велике прісноводне озеро (яке, можливо, було сприятливими місцем для життя мікробів) на основі даних з ровера, який вивчає Aeolis Palus, недалеко від гори Sharp в кратері Ґейла.[91][92]
Отвір (1,6 см (0,63 дюйма)), пробурений в аргіліті "Джон Клейн" .
Спектральний аналіз аргіліту "Cumberland".
Глиниста мінеральна структура аргіліта.
«К'юріосіті» розглядає аргіліт поруч з "Yellowknife Bay" на Марсі (травень 2013 року).
  • 9 грудня — дослідники НАСА повідомили, що в серії з шести статей в журналі «Science», опубліковано багато нових відкриттів від марсохода «Curiosity». Виявили, що органічні шари не можуть бути пояснені забрудненням. Хоча органічний вуглець, ймовірно, з Марса, це можна пояснити пилом і метеоритами, які падали на планету. Оскільки більша частина вуглецю була випущена приладом ровера з Марса при відносно низькій температурі, він (вуглець), ймовірно, не з карбонатів у зразку. Вуглець може бути від організмів, але це не було доведено. Цей матеріал органічного походження був отриманий шляхом буріння 5 сантиметрового отвору в місці під назвою «Yellowknife Bay» в скелі під назвою «Sheepbed mudstone». Зразки отримали назву «Джон Клейн» і «Камберленд». Мікроби могли б жити на Марсі шляхом отримання енергії з хімічних дисбалансів між корисними копалинами, в процесі, який називають Хемолітотрофія, що означає «Поїдання каменів». Тим не менш, у цьому процесі дуже невелика кількість вуглецю бере участь у «поїданні каміння» — набагато менше, ніж було знайдено на «Yellowknife Bay».[93][94][95][96][97][98][99][100] Використовуючи мас-спектрометр набору інструментів для аналізу зразків на Марсі, вчені міряли кількість ізотопів гелію, неону і аргону, що були вироблені космічними променями, які проходили через каміння. Чим менше цих ізотопів знайдено, тим менший строк порода перебувала на поверхні. Каміння з дна озера віком 4 мільярди років, що було пробурено «Curiosity», було відкрито між 30 млн і 110 мільйонів років тому вітрами, які здули двометровий шар породи. Далі вчені сподіваються знайти місце, яке десятки мільйонів років молодше, за рахунок буріння ближче до навислої оголеної породи.[101] Протягом ~ 300 днів спостережень вимірювалися поточний максимум сонячної радіації, поглинена доза і еквівалентна доза від галактичних космічних променів і часток сонячної енергії на поверхні Марса. Ці виміри необхідні для майбутніх пілотованих польотів до Марса, щоб забезпечити виживання мікробного життя, будь-якого можливого діючого або минулого життя, і визначити, як довго потенційні органічні біосігнатури можуть бути збережені. Це дослідження припускає, що свердління глибиною 1 метр може відкрити життєздатні радіорезистентні мікробні клітини. Фактична поглинена доза вимірюється Радіаційним Детектором Оцінки (RAD) і становить — 76 мГр/рік на поверхні. На підставі цих вимірювань, під час подорожі до Марса і поверненні до Землі (500 днів), астронавт буде піддаватися загальній дозі радіації еквівалентній ~ 1,01 зіверт. Вплив 1 зіверта призведе до 5-відсоткового збільшення ризику розвитку смертельного раку. При максимальному терміні перебування астронавтів на низькій навколоземній орбіті, НАСА оцінює підвищений ризик виникнення раку на 3 відсотки. Максимальний захист від галактичних космічних променів може бути досягнутий тільки під 3 метрами марсіанського ґрунту.[102][103] В досліджених зразках був, колись бруд, в якому, можливо, знаходились живі організми (час їх існування від для мільйонів до декількох десятків мільйонів років тому). Це було вологе середовище з нейтральним рН, низькою солоністю і змінним станом окислювально-відновлювального процесу заліза і сірчаних сполук. Ці типи заліза й сірки могли існувати в живих організмах. C, H, O, S, N, Р були виміряні безпосередньо як ключові біогенні елементи. Два зразки, «Джон Клейн» і «Камберленд», містять базальтові мінеральні речовини, кальці-сульфати, залізо-оксиди/гідроксиди, залізо-сульфіди, аморфний матеріал, тріоктаедричні смектіти (типу глини). Базальтові мінерали в аргілітах аналогічні тим, які були в найближчих аеолових відкладеннях. Тим не менш, аргіліти мають набагато менше залізо-форстеру плюс магнетиту, так залізо-форстер (тип олівіну) був, імовірно, змінений, щоб сформувати смоктати (типу глини) і магнетит. Наприкінці пізньої Нойської/ранньої Гесперійської ери або раніше свідчить про те, що формування глинистого мінералу на Марсі виходить за рамки Нойської ери; таким чином, в цьому місці нейтральний pH тривав довше, ніж вважалося раніше.[95][104][105][106][107][98][100][108][104]
  • 20 грудня — NASA повідомила, що програмне забезпечення"Curiosity" успішно оновили, втретє після посадки, а тепер він працює з версією ПЗ — 11. Нове програмне забезпечення, як очікується, забезпечить марсохід кращою роботою роботизованого маніпулятора і покращить автономні рушійні здібності. Через зношування коліс, інженери відносяться до поїздок ровером по пересіченій місцевості акуратніше.[109]

Події 2014
  • 24 січня — NASA повідомила, що на даному етапі «К'юріосіті» і «Опортюніті» будуть шукати докази стародавнього життя, в тому числі біосфери на основі автотрофних, хемотрофних та хемолітоавтотрофних мікроорганізмів, а також стародавньої води, в тому числі річки й озера (рівнини, пов'язані з давніми річками або озерами), які, можливо, були придатні для життя. В даний час, основним завданням НАСА є пошук доказів життєдіяльності, тафономії (скам'янілостей) і органічного вуглецю на планеті.[110][111][112][113][110]
  • 6 лютого — ровер, з тим щоб зменшити знос коліс, уникаючи грубу місцевість, успішно перетнув піщану дюну «Dingo Gap» і надалі буде подорожувати до гори Шарп гладким маршрутом.[114][115]
Листопад 2013 - Колеса «К'юріосіті» - вм'ятини і отвори - після пройдених 3 миль по поверхні Марса (30 листопада, 2013).
Лютий 2014 - Колеса «К'юріосіті» - вм'ятини і отвори - після пройдених 3 миль по поверхні Марса (18 лютого, 2014).
  • 19 травня — вчені оголосили, що численні мікроби, такі як Tersicoccus phoenicis, можуть бути стійкими до методів, які зазвичай використовуються в збірці космічних апаратів в чистих приміщеннях. На даний час не відомо, чи могли такі стійкі мікроби витримати космічну подорож і бути присутніми на марсоході «К'юріосіті».[116]
  • 25 травня — «К'юріосіті» знайшов залізний метеорит і назвав його «Lebanon».
  • 3 червня — Марсохід відобразив планету Меркурій, що проходить транзитом перед Сонцем. Це перший транзит планети перед Сонцем, спостережуваний не з Землі. Крім того, це перше зображення Меркурія, зроблене з поверхні Марса. Оскільки Меркурій закриває тільки приблизно одну шосту пікселя, через велику відстань, затемнення не має яскраво вираженої і чіткої форми. Однак траєкторія Меркурія була обчислена за допомогою орбітальних обчислень. Марсохід спостерігав за транзитом Меркурія за допомогою своєї телефотокамери MastCam.
  • 24 червня — «К'юріосіті» завершив марсіанський рік — 687 днів, він виявив, що Марс, колись мав умови навколишнього середовища, сприятливі для мікробного життя.[117]
  • 27 червня — «К'юріосіті» перетнув кордон свого «безпечного еліпса» і тепер на території, яка може бути ще більш цікавою, особливо з точки зору марсіанської геології і ландшафту.[118]
  • 12 липня — «К'юріосіті» сфотографував перший лазерний спалах на Марсі.
  • 6 серпня — «К'юріосіті» відсвяткував своє дворіччя з посадки на Марс в 2012 році.
  • 11 вересня — група вчених НАСА оголосила прибуття «К'юріосіті» до гори Шарп і обговорила плани на майбутнє щодо марсохода.
  • 11 вересня — (Сол 746), «К'юріосіті» досяг схилу гори Шарп, довгострокової точки призначення марсохода місії, де ровер, як очікується, дізнається більше про історію Марса. «К'юріосіті» пройшов відстань 6,9 км (4,3 милі) від гірського схилу до точки "Yellowknife Bay " на 4 липня 2013.[119][120][121][121]
  • 19 жовтня — марсохід «К'юріосіті» спостерігав проліт комети C/2013 A1.
  • 8 грудня — група вчених НАСА обговорювала останні спостереження «К'юріосіті», в тому числі робила висновки стосовно того, як вода, могла допомогти сформувати ландшафт Марса і клімат, що могло б призвести до виникнення довговічних озер в багатьох марсіанських місцевостях.[122][123][124]
  • 16 грудня — НАСА повідомило, що органічні хімічні сполуки були виявлені у вигляді порошку, зі скелі, яку пробурив ровер.[125][126][127]
Сліди від коліс «К'юріосіті» біля The Kimberley; 11 квітня, 2014).
  • Оглядова карта - синій овал - це підніжжя "гори Шарп" (17 серпня, 2012).
  • Карта маршруту марсохода від посадки до "гори Шарп" (11 вересня, 2014).
  • Великомасштабна карта - жовтим кольором - новий маршрут до схилів "гори Шарп" (11 вересня, 2014).
  • Великомасштабна карта - жовтим кольором - маршрут до схилів "гори Шарп" (11 вересня, 2014).
  • Великомасштабна карта - схили "гори Шарп" - з кількома кратерами (11 вересня, 2014).
  • Геологічна карта схилів "гори Шарп" (11 вересня, 2014).
  • Геологічна карта схилів "гори Шарп" (11 вересня, 2014).
  • Опуклості "пагорбів Мюррея" на схилах "гори Шарп" (13 листопада, 2013).[87]
  • "Пагорби Мюррея" (столова гора) - на схилах "гори Шарпа" (11 вересня, 2014).
  • Смуги "Структури Мюррей" на схилах "гори Шарпа" (11 вересня, 2014).
  • "Pahrump Hills" - відомі місця "гори Шарп" (осінь, 2014).
  • Піски "Pahrump Hills" - краєвид з «К'юріосіті» (13 листопада, 2014).
  • Піски "Pahrump Hills" зі слідами «К'юріосіті» (7 листопада, 2014).
  • "Pahrump Hills" оголення каміння на Марсі краєвид з «К'юріосіті» (23 вересня, 2014).
  • "Confidence Hills" камінь на Марсі - перша ціль «К'юріосіті» біля "гори Шарп" (24 вересня, 2014).
  • "Pahrump Hills" - скельна основа - краєвид з «К'юріосіті» (9 вересня, 2014).
  • "Pink Cliffs" оголення каміння на Марсі краєвид з «К'юріосіті» (7 жовтня, 2014).
  • "Alexander Hills" - скельна основа - краєвид з «К'юріосіті» (23 листопада, 2014).
  • Давнє озеро в кратері "Гейла" на Марсі (штучно заповнене водою).
Геологічна карта - з дна кратера "Aeolis Palus" до схилів "гори Шарп" (11 вересня,2014).
Скелі біля "Pahrump Hills" на схилах "гори Шарп", краєвид з «К'юріосіті» (11 вересня, 2014).
  • 16 грудня — NASA повідомила, що «К'юріосіті» виявив десятикратний сплеск метану, швидше за все, ця кількість локалізується в атмосфері Марса. Проби бралися впродовж 20 місяців — 10 разів і показали збільшення наприкінці 2013 року і початку 2014 року в середньому 7 частин метану в атмосфері з мільярда (7/1000000000). До і після цього, свідчення були, в середньому, близько однієї десятої цього рівня.[125][126]
Вимірювання метану в атмосфері Марса
«К'юріосіті» (з серпня 2012 до вересня 2014).
Метан на Марсі (CH4) потенціальний ресурс.

Крім того, був виявлений високий рівень органічних хімічних речовин, зокрема, хлорбензол, він був виявлений у вигляді порошку, в одній з пробурених скель, під назвою «Камбеленд» і проаналізований «К'юріосіті».[125][126]

Порівняння органічних речовин в марсіанських породах - рівень хлорбензолу був значно вище в зразку з породи "Камберленд".
Виявлення органічних речовин у зразку з породи "Камбеленд".
Спектральний аналіз породи "Камбеленд".

Події 2015
  • 21 січня — Агентство НАСА і компанія Microsoft об'єднали свої зусилля для роботи над новим програмним забезпеченням OnSight. OnSight — це новітня технологія, яка дозволить вченим перебувати на Землі і в той же час працювати на Марсі, використовуючи переносну технологію Microsoft HoloLens. Програмне забезпечення «OnSight», використовуючи реальні дані марсохода «К'юріосіті», зможе створити тривимірну модель марсіанського середовища. Лабораторія реактивного руху НАСА планує почати тестування програмного забезпечення OnSight пізніше цього року.
  • У січні 2015 року марсоходом Curiosity зроблене панорамне селфі, яке поєднує в собі кілька фотографій поверхні Марсу, які апарат зробив за допомогою спеціальної камери MAHLI (Mars Hand Lens Imager). Вона встановлена на одній з "рук" марсохода.[128]

Події 2016

Бурова установка Curiosity зламалася в грудні 2016 року, не дозволяючи дрилі рухатися вгору і вниз.

Події 2018

Після 18 місяців бездіяльності бортова лабораторія марсохода Curiosity повернулася в робочий стан завдяки роботі інженерів з Лабораторії НАСА з вивчення реактивного руху (NASA Jet Propulsion Laboratory, JPL), які шукали вирішення проблеми практично протягом року. Інженери "навчили" марсохід використовувати його не до кінця справну бурову установку новим способом, і тепер марсоход знову може збирати зразки марсіанських порід і передавати їх в свою бортову лабораторію для проведення аналізу[129].

Відео
Один рік «К'юріосіті» на Марсі (6 серпня, 2012 - 5 серпня, 2013).[71][72]
Фото ровера - перший рік на Марсі (6 серпня, 2012 - 5 серпня, 2013).[71][72]
Погляд з «К'юріосіті» на сонячне затемнення Фобосом, найбільшим супутником Марса. (20 серпня, 2013).

Галерея
  • Перший рік та перша миля «К'юріосіті» на Марсі (1 серпня, 2013; 3-D).
  • «К'юріосіті» - відмічений еліпс - "безпечний для приземлення".
  • Давнє озеро на Aeolis Palus в кратері "Гейла" (9 грудня, 2013).[91][92]
  • «К'юріосіті» - відмічений еліпс - "безпечний для приземлення".
  • Фото з космосу, як «К'юріосіті» перетинає безпечний для приземлення еліпс" (27 червня, 2014).
  • Місце посадки «К'юріосіті». Синім еліпсом обведено підніжжя гори "Шарп" (17 серпня, 2012).
  • Підніжжя гори "Шарп", місцевість, яку буде вивчати «К'юріосіті».[130]
  • Прошарки породи біля підніжжя гори "Шарп" - темний камінь на вставці такого ж розміру, як і «К'юріосіті».
  • «К'юріосіті» знайшов "яскравий об'єкт" в пісках "Rocknest"(7 жовтня, 2012)[131] (close-up).
  • Перше використання «К'юріосіті» ковша для просіювання піску в "Rocknest" (7 жовтня, 2012).
  • Перше використання лазерної спектрометрії хімічних елементів на камені під назвою "Coronation"(19 серпня, 2012).
  • Транзит Меркурія через Сонце з камер «К'юріосіті» (3 червня, 2014).[132]
  • Кільцеподібне затемнення Сонця Фобосом з камер «К'юріосіті»(20 серпня, 2013).
  • Луни Марса - Фобос і Деймос, погляд з камер «К'юріосіті». Фобос проходить перед Деймосом в режимі реального часу(1 серпня, 2013; відео-анімація).
  • Перші знімки астероїдів (Церера і Веста) з Марса, зроблені камерою «К'юріосіті» (20 квітня, 2014).
  • Краєвид знятий камерою «К'юріосіті» біля "Darwin Outcrop"(Чекпоінт 1; 7 вересня, 2013).
  • Сліди від коліс «К'юріосіті», коли він перетинає піщану дюну в "Dingo Gap" (6 лютого, 2014; відео-анімація).
  • Краєвид "Dingo Gap" після перетинання «К'юріосіті» піщаної дюни(9 лютого, 2014; raw color).
  • Краєвид "Dingo Gap" після перетинання «К'юріосіті» піщаної дюни(10 лютого, 2014).
  • Краєвид з «К'юріосіті» на пісковик з різними рівнями ерозії(25 лютого, 2014; raw color).
  • Карта маршруту «К'юріосіті» до точки призначення "The Kimberley"(KMS-9; 2 квітня, 2014).
  • Краєвид з «К'юріосіті» на точку призначення "The Kimberley"(KMS-9; 2 квітня, 2014; 3-D).
  • Краєвид з «К'юріосіті» на "bright spot" біля "The Kimberley" (KMS-9; 3 квітня, 2014).[133]
  • Краєвид з «К'юріосіті» на залізний метеорит, який назвали "Lebanon" (25 травня, 2014).
  • Перший лазерний спалах сфотографований «К'юріосіті». Камінь - "Nova"; 12 липня, 2014; video (01:07)).
  • Карта - маршрут подорожі «К'юріосіті» до "Hidden Valley" (31 липня, 2014).
  • Сліди від коліс «К'юріосіті» в марсіанських пісках "Hidden Valley" (4 серпня, 2014).
  • Комета C/2013 A1 під час обльоту Марса(19 жовтня, 2014).

Панорами
Краєвид з «К'юріосіті» на гору "Шарп" (20 вересня, 2012; первинний колір).
Краєвид з «К'юріосіті» на місцевість "Rocknest" - Південь в центрі/Північ з обох боків; гора "Шарп" лівіше центра фото; "Glenelg" на Сході (лівіше центру); сліди від коліс ровера на Заході (справа від центру) (16 листопада, 2012).
Краєвид з «К'юріосіті» на місцевість "Rocknest". На Схід - "Point Lake" (в центрі) на шляху до "Glenelg Intrique" (26 листопада, 2012; первісний колір).
Краєвид з «К'юріосіті» на місцевість "Dingo Gap" на шляху до гори "Шарп" (30 січня, 2014; первісний колір фотографії).
Краєвид з «К'юріосіті» на місцевість "Amargosa Valley" на схилах гори "Шарп" (11 вересня, 2014).
Краєвид з «К'юріосіті» на схід Сонця на Марсі (лютий 2013; схід Сонця доданий художником).
Перший краєвид з «К'юріосіті» на Землю та Місяць з поверхні Марса (31 січня, 2014).[134]
Краєвид з «К'юріосіті» на "піщані плями" в місцевості "Rocknest" - Південь - це центр/Північ з обох боків; гора "Шарп" розташована в ПС напрямку (лівіше центра); "Glenelg" на Сході (лівіше центру); сліди від коліс ровера на Заході (правіше від центра) (5 жовтня, 2012).
Краєвид з «К'юріосіті» на "Dingo Gap" на шляху до гори "Шарп" (28 січня, 2014; фото з первісним кольором).
Краєвид з «К'юріосіті» на шляху до Aeolis Mons біля "Twin Cairns Island" (24 липня, 2013).
Краєвид з «К'юріосіті» на шляху до Aeolis Mons біля "Discovery Ridge" (лівіше центра) (27 серпня, 2013).

Див. також

Примітки
  1. The winning essay (англ.). NASA. 27 травня 2009. Архів оригіналу за 29 травня 2013. Процитовано 23 грудня 2014.
  2. MSL Landing Site Selection User’s Guide to Engineering Constraints (PDF). 12 червня 2006. Процитовано 29 травня 2007.
  3. Second MSL Landing Site Workshop.
  4. MSL Workshop Voting Chart (PDF). 18 вересня 2008.
  5. GuyMac (January 4, 2008). Reconnaissance of MSL Sites. HiBlog. Процитовано 21 жовтня 2008.
  6. Mars Exploration Science Monthly Newsletter (PDF). August 1, 2008. Архів оригіналу за липень 21, 2011. Процитовано грудень 23, 2014.
  7. Site List Narrows For NASA's Next Mars Landing. MarsToday. 19 листопада 2008. Архів оригіналу за листопад 27, 2008. Процитовано 21 квітня 2009.
  8. Current MSL Landing Sites. NASA. Архів оригіналу за березень 15, 2012. Процитовано January 4, 2010.
  9. Looking at Landing Sites for the Mars Science Laboratory. YouTube. NASA/JPL. 27 травня 2009. Процитовано 28 травня 2009.
  10. Final 7 Prospective Landing Sites. NASA. 19 лютого 2009. Процитовано February 9, 2009.
  11. Presentations for the Fourth MSL Landing Site Workshop September 2010
  12. http://www.jpl.nasa.gov/video/index.cfm?id=1106
  13. Mars Science Laboratory: Multimedia-Images
  14. Mars Science Laboratory: Multimedia-Images
  15. Mars Science Laboratory: Multimedia-Images
  16. Mars Science Laboratory: Raw Images
  17. Mars Science Laboratory: Raw Images
  18. Сол — марсіанська доба
  19. развернул мачту и передал фотографию c навигационной камеры
  20. NASA Curiosity Mars Rover Installing Smarts For Driving. NASA. 10.08.2012. Архів оригіналу за 17.08.2012. Процитовано 23.12.2014.
  21. Curiosity Sends High-Resolution Color Images from Gale Crater. NASA. 11.08.2012. Архів оригіналу за 17.08.2012. Процитовано 23.12.2014.
  22. Harwood, William (14 серпня 2012). Rover software updated, first driving tests on tap. C-Net News. Процитовано 15 серпня 2012.
  23. First drive
  24. Webster, Guy; Agle, D.C. (19 серпня 2012). Mars Science Laboratory/Curiosity Mission Status Report. NASA. Процитовано 3 вересня 2012.
  25. Staff. 'Coronation' Rock on Mars. NASA. Процитовано 3 вересня 2012.
  26. Amos, Jonathan (17 серпня 2012). Nasa's Curiosity rover prepares to zap Martian rocks. BBC News. Процитовано 3 вересня 2012.
  27. Российский прибор ДАН успешно начал работу на борту марсохода Curiosity. 17.08.2012. Архів оригіналу за 18.08.2012. Процитовано 23.12.2014.
  28. NASA Curiosity Team Pinpoints Site For First Drive. NASA. 17.08.2012. Архів оригіналу за 18.08.2012. Процитовано 23.12.2014.
  29. Rover's Laser Instrument Zaps First Martian Rock. NASA. 19 серпня 2012. Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2014.
  30. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2014.
  31. Марсохід Curiosity провів випробування лазерної гармати (ВІДЕО). Архів оригіналу за 23 серпня 2012. Процитовано 23 серпня 2012.
  32. Curiosity drives on the Surface of Mars for the first Time. Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 23 грудня 2014.
  33. Brown, Dwayne (29 серпня 2012). NASA Curiosity Rover Begins Eastbound Trek on Martian Surface. JPL. Процитовано 30 серпня 2012.
  34. Zakutnyaya, Olga (21 серпня 2012). Curiosity expected to boost Martian science worldwide. The Voice of Russia. Архів оригіналу за серпень 23, 2012. Процитовано 21 серпня 2012.
  35. Doyle, Kathryn (2012). Curiosity Ready to Blast Rocks and Study Moons. Popular Mechanics. Процитовано 19 вересня 2012.
  36. Boyle, Alan (19 вересня 2012). Mars rover targets a rock called Jake. Cosmic Log on NBC News. Процитовано 19 вересня 2012.
  37. Wall, Mike (4 жовтня 2012). Curiosity Rover to Scoop Up 1st Mars Samples This Weekend. Space.com. Процитовано 5 жовтня 2012.
  38. NASA Mars Rover Curiosity Begins Arm-Work Phase. NASA. 06.09.2012. Архів оригіналу за 04.10.2012. Процитовано 28.12.2014.
  39. Марсоход «Кьюриосити» проверяет работу манипулятора. 09.09.2012. Архів оригіналу за 04.10.2012. Процитовано 28.12.2014.
  40. Sample-Handling Gear Gets a Buzz. 13.09.2012. Архів оригіналу за 04.10.2012. Процитовано 28.12.2014.
  41. More Meters in Curiosity's Rearview Mirror. NASA. 17.09.2012. Архів оригіналу за 04.10.2012. Процитовано 28.12.2014.
  42. Driving and Moon-Watching. NASA. 18.09.2012. Архів оригіналу за 04.10.2012. Процитовано 28.12.2014.
  43. Curiosity Traverse Map Through Sol 43. NASA. 19.09.2012. Архів оригіналу за 04.10.2012. Процитовано 28.12.2014.
  44. Continuing Toward Glenelg. NASA. 25.09.2012. Архів оригіналу за 04.10.2012. Процитовано 28.12.2014.
  45. Longest Drive Yet. NASA. 26.09.2012. Архів оригіналу за 04.10.2012. Процитовано 28.12.2014.
  46. NASA: Remnants of Ancient Streambed on Mars
  47. NASA: Rover Finds Old Streambed on Martian Surface
  48. Марсохід Curiosity знайшов сліди стародавнього струмка. Архівовано 1 жовтня 2012 у Wayback Machine. Коментарі. 28.09.2012.
  49. View of Curiosity's First Scoop Also Shows Bright Object
  50. Staff (22 листопада 2012). Thanksgiving on Mars: Working Holiday for Curiosity Rover. Space.com. Процитовано 22 листопада 2012.
  51. Brown, Dwayne; Webster, Guy; Jones, Nancy Neal (3 грудня 2012). NASA Mars Rover Fully Analyzes First Martian Soil Samples. NASA. Архів оригіналу за серпня 23, 2016. Процитовано 3 грудня 2012.
  52. Chang, Ken (3 грудня 2012). Mars Rover Discovery Revealed. New York Times. Процитовано 3 грудня 2012.
  53. Марсоход «Кьюриосити» пробурил первую скважину
  54. Webster, Guy (18 березня 2013). New 'Safe Mode' Status of Curiosity Expected to be Brief - Mission Status Report - 03.18.13. NASA. Процитовано 19 березня 2013.
  55. Fountain, Henry (19 березня 2013). Mars Rover Is Repaired, NASA Says. New York Times. Процитовано 19 березня 2013.
  56. Agle, DC; Brown, Dwayne (12 березня 2013). NASA Rover Finds Conditions Once Suited for Ancient Life on Mars. NASA. Процитовано 12 березня 2013.
  57. Wall, Mike (12 березня 2013). Mars Could Once Have Supported Life: What You Need to Know. Space.com. Процитовано 12 березня 2013.
  58. Chang, Kenneth (12 березня 2013). Mars Could Once Have Supported Life, NASA Says. New York Times. Процитовано 12 березня 2013.
  59. Harwood, William (12 березня 2013). Mars rover finds habitable environment in distant past. Spaceflightnow. Процитовано 12 березня 2013.
  60. Grenoble, Ryan (12 березня 2013). Life On Mars Evidence? NASA's Curiosity Rover Finds Essential Ingredients In Ancient Rock Sample. Huffington Post. Процитовано 12 березня 2013.
  61. Webster, Guy (8 квітня 2013). Remaining Martian Atmosphere Still Dynamic. NASA. Архів оригіналу за лютого 13, 2017. Процитовано 9 квітня 2013.
  62. Wall, Mike (8 квітня 2013). Most of Mars' Atmosphere Is Lost in Space. Space.com. Процитовано 9 квітня 2013.
  63. Staff (5 червня 2013). From 'Glenelg' to Mount Sharp. NASA. Процитовано 6 червня 2013.
  64. Chang, Alicia (5 червня 2013). Curiosity rover to head toward Mars mountain soon. AP News. Процитовано 7 червня 2013.
  65. Chang, Kenneth (7 червня 2013). Martian Rock Another Clue to a Once Water-Rich Planet. New York Times. Процитовано 7 червня 2013.
  66. A Habitable Fluvio-Lacustrine Environment at Yellowknife Bay, Gale Crater, Mars.(англ.)
  67. Mann, Adam (18 липня 2013). Mars Rover Finds Good News for Past Life, Bad News for Current Life on Mars. Wired (magazine). Процитовано 19 липня 2013.
  68. Webster Chris R. та ін. (19 липня 2013). Isotope Ratios of H, C, and O in CO2 and H2O of the Martian Atmosphere. Science 341 (6143): 260–263. PMID 23869013. doi:10.1126/science.1237961. Процитовано 19 липня 2013.
  69. Mahaffy, Paul R. та ін. (19 липня 2013). Abundance and Isotopic Composition of Gases in the Martian Atmosphere from the Curiosity Rover. Science 341 (6143): 263–266. doi:10.1126/science.1237966. Процитовано 19 липня 2013.
  70. Dewey, Caitlin (6 серпня 2013). Lonely Curiosity rover sings ‘Happy Birthday’ to itself on Mars. Washington Post. Процитовано 7 серпня 2013.
  71. Chang, Kenneth (5 серпня 2013). An Earth Year on Mars. New York Times. Процитовано 5 серпня 2013.
  72. Corum, Jonathan; White, Jeremy (5 серпня 2013). Mars Curiosity Rover Tracker - Front-Page Interactive Feature. New York Times. Процитовано 5 серпня 2013.
  73. Webster, Guy (6 серпня 2013). Mars Curiosity Landing: Relive the Excitement. NASA. Архів оригіналу за вересня 11, 2013. Процитовано 7 серпня 2013.
  74. Webster, Guy (27 серпня 2013). NASA's Mars Curiosity Debuts Autonomous Navigation. NASA. Архів оригіналу за жовтня 28, 2016. Процитовано 27 серпня 2013.
  75. Webster, Christopher R.; Mahaffy, Paul R.; Atreya, Sushil K.; Flesch, Gregory J.; Farley, Kenneth A.; Kemppinen, O.; Bridges, N.; Johnson, J. R.; Minitti, M.; Cremers, D.; Bell, J. F.; Edgar, L.; Farmer, J.; Godber, A.; Wadhwa, M.; Wellington, D.; McEwan, I.; Newman, C.; Richardson, M.; Charpentier, A.; Peret, L.; King, P.; Blank, J.; Weigle, G.; Schmidt, M.; Li, S.; Milliken, R.; Robertson, K.; Sun, V. та ін. (19 вересня 2013). Low Upper Limit to Methane Abundance on Mars. Science 342 (6156): 355. doi:10.1126/science.1242902. Процитовано 19 вересня 2013.
  76. Cho, Adrian (19 вересня 2013). Mars Rover Finds No Evidence of Burps and Farts. Science (journal). Процитовано 19 вересня 2013.
  77. Chang, Kenneth (19 вересня 2013). Mars Rover Comes Up Empty in Search for Methane. New York Times. Процитовано 19 вересня 2013.
  78. (англ.)Lieberman, Josh (26-09-2013). Mars Water Found: Curiosity Rover Uncovers 'Abundant, Easily Accessible' Water In Martian Soil. iSciencetimes. Архів оригіналу за 23-06-2017. Процитовано 26-09-2013.
  79. (англ.)Leshin, L. A. et al (27 вересня 2013). Volatile, Isotope, and Organic Analysis of Martian Fines with the Mars Curiosity Rover. Science (journal) 341 (6153). doi:10.1126/science.1238937. Процитовано 26-09-2013.
  80. (англ.)Grotzinger, John (26-09-2013). Introduction To Special Issue: Analysis of Surface Materials by the Curiosity Mars Rover. Science (journal) 341 (6153): 1475. doi:10.1126/science.1244258. Процитовано 27-09-2013.
  81. (англ.)Neal-Jones, Nancy; Zubritsky, Elizabeth; Webster, Guy; Martialay, Mary (26-09-2013). Curiosity's SAM Instrument Finds Water and More in Surface Sample. NASA. Процитовано 27-09-2013.
  82. (англ.)Webster, Guy; Brown, Dwayne (26-09-2013). Science Gains From Diverse Landing Area of Curiosity. NASA. Процитовано 27-09-2013.
  83. (англ.)Chang, Kenneth (01-10-2013). Hitting Pay Dirt on Mars. New York Times. Процитовано 02-10-2013.
  84. (англ.)Meslin, P.-Y. et al. (26-09-2013). Soil Diversity and Hydration as Observed by ChemCam at Gale Crater, Mars. Science (journal) 341 (6153). doi:10.1126/science.1238670. Процитовано 27-09-2013.
  85. (англ.)Stolper, E.M.; Baker, M.B.; Newcombe, M.E.; Schmidt, M.E.; Treiman, A.H.; Cousin, A.; Dyar, M.D.; Fisk, M.R.; Gellert, R.; King, P.L.; Leshin, L.; Maurice, S.; McLennan, S.M.; Minitti, M.E.; Perrett, G.; Rowland, S.; Sautter, V.; Wiens, R.C.; MSL ScienceTeam. The Petrochemistry of Jake_M: A Martian Mugearite. Science (journal) 341 (6153). AAAS. doi:10.1126/science.1239463. Процитовано 28-09-2013.
  86. Webster, Guy (17 жовтня 2013). NASA Rover Confirms Mars Origin of Some Meteorites. NASA. Архів оригіналу за 15 листопада 2013. Процитовано 29 жовтня 2013.
  87. Webster, Guy; Brown, Dwayne (13 листопада 2013). Mars Rover Teams Dub Sites In Memory of Bruce Murray. NASA. Процитовано 14 листопада 2013.
  88. Webster, Guy (20 листопада 2013). Rover Team Working to Diagnose Electrical Issue. NASA. Процитовано 21 листопада 2013.
  89. Staff (25 листопада 2013). Curiosity Resumes Science After Analysis of Voltage Issue. NASA. Процитовано 25 листопада 2013.
  90. Grotzinger, John (26 листопада 2013). The World of Mars. New York Times. Процитовано 27 листопада 2013.
  91. Chang, Kenneth (9 грудня 2013). On Mars, an Ancient Lake and Perhaps Life. New York Times. Процитовано 9 грудня 2013.
  92. Various (9 грудня 2013). Science - Special Collection - Curiosity Rover on Mars. Science. Процитовано 9 грудня 2013.
  93. Blake, D. et al. (2013). Curiosity at Gale crater, Mars: characterization and analysis of the Rocknest sand shadow -Medline. Science 341 (6153): 1239505. doi:10.1126/science.1239505.
  94. Leshin, L. et al. (2013). Volatile, isotope, and organic analysis of Martian fines with the Mars Curiosity rover - Medline. Science 341 (6153): 1238937. doi:10.1126/science.1238937.
  95. McLennan, M. et al. (2013). Elemental geochemistry of sedimentary rocks at Yellowknife Bay, Gale Crater, Mars. Science 343 (6169): 1244734. doi:10.1126/science.1244734.
  96. Flynn, George J. (1996). The delivery of organic matter from asteroids and comets to the early surface of Mars. Earth Moon Planets - Medline 72: 469–474. Bibcode:1996EM&P...72..469F. doi:10.1007/BF00117551.
  97. Benner, S. A.; Devine, K. G.; Matveeva, L. N.; Powell, D. H. (2000). The missing organic molecules on Mars - Medline. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 97 (6): 2425–2430. PMC 15945. PMID 10706606. doi:10.1073/pnas.040539497.
  98. Grotzinger, J. et al. (2013). A Habitable Fluvio-Lacustrine Environment at Yellowknife Bay, Gale Crater, Mars. Science 343 (6169): 1242777. doi:10.1126/science.1242777.
  99. Kerr, R. (2013). New Results Send Mars Rover on a Quest for Ancient Life. Science 342 (6164): 1300–1301. PMID 24337267. doi:10.1126/science.342.6164.1300.
  100. Ming, D. et al. (2013). Volatile and Organic Compositions of Sedimentary Rocks in Yellowknife Bay, Gale Crater, Mars. Science 343 (6169): 1245267. doi:10.1126/science.1245267.
  101. Farley, K. et al. (2013). In Situ Radiometric and Exposure Age Dating of the Martian Surface. Science 343 (6169): 1247166. doi:10.1126/science.1247166.
  102. Staff (9 грудня 2013). Understanding Mars' Past and Current Environments. NASA. Процитовано 20 грудня 2013.
  103. Hassler, D. et al. (2013). Mars' Surface Radiation Environment Measured with the Mars Science Laboratory's Curiosity Rover. Science 343 (6169): 1244797. PMID 24324275. doi:10.1126/science.1244797.
  104. Vaniman, D. et al. (2013). Mineralogy of a mudstone at Yellowknife Bay, Gale crater, Mars. Science 343 (6169): 1243480. doi:10.1126/science.1243480.
  105. Bibring, J. et al. (2006). Global mineralogical and aqueous mars history derived from OMEGA/Mars Express data. Medline. Science 312 (5772): 400–404. PMID 16627738. doi:10.1126/science.1122659.
  106. Squyres, Steven W.; Knoll, Andrew H. (2005). Sedimentary rocks and Meridiani Planum: Origin, diagenesis, and implications for life of Mars. Earth Planet. Sci. Lett. 240: 1–10. Bibcode:2005E&PSL.240....1S. doi:10.1016/j.epsl.2005.09.038.
  107. Nealson, K., P. Conrad. (1999). Life: past, present and future. Medline.. Phil. Trans. R. Soc. Lond. B 354: 1923–1939.
  108. Keller, L. et al. (1994). Aqueous alteration of the Bali CV3 chondrite: Evidence from mineralogy, mineral chemistry, and oxygen isotopic compositions. Medline. Geochim. Cosmochim. Acta 58 (24): 5589–5598. PMID 11539152. doi:10.1016/0016-7037(94)90252-6.
  109. Webster, Guy (20 грудня 2013). Curiosity Team Upgrades Software, Checks Wheel Wear - Mars Science Laboratory Mission Status Report. NASA. Процитовано 23 грудня 2013.
  110. Grotzinger, John P. (24 січня 2014). Introduction to Special Issue - Habitability, Taphonomy, and the Search for Organic Carbon on Mars. Science 343 (6169): 386–387. Bibcode:2014Sci...343..386G. doi:10.1126/science.1249944. Процитовано 24 січня 2014.
  111. Various (24 січня 2014). Special Issue - Table of Contents - Exploring Martian Habitability. Science 343 (6169): 345–452. Процитовано 24 січня 2014.
  112. Various (24 січня 2014). Special Collection - Curiosity - Exploring Martian Habitability. Science. Процитовано 24 січня 2014.
  113. Grotzinger, J.P. et al. (24 січня 2014). A Habitable Fluvio-Lacustrine Environment at Yellowknife Bay, Gale Crater, Mars. Science 343 (6169): 1242777. doi:10.1126/science.1242777. Процитовано 24 січня 2014.
  114. Webster, Guy (29 січня 2014). Mars Science Laboratory Mission Status Report. NASA. Процитовано 8 лютого 2014.
  115. Webster, Guy (6 лютого 2014). Through the Gap: Curiosity Mars Rover Crosses Dune. NASA. Процитовано 8 лютого 2014.
  116. Madhusoodanan, Jyoti (19 травня 2014). Microbial stowaways to Mars identified. Nature (journal). doi:10.1038/nature.2014.15249. Процитовано 23 травня 2014.
  117. Webster, Guy; Brown, Dwayne (23 червня 2014). NASA's Mars Curiosity Rover Marks First Martian Year. NASA. Процитовано 23 червня 2014.
  118. Staff (8 липня 2014). Curiosity Mars Rover Reaching Edge of Its Landing Ellipse. NASA. Процитовано 11 липня 2014.
  119. Webster, Guy; Agle, DC; Brown, Dwayne (11 вересня 2014). NASA's Mars Curiosity Rover Arrives at Martian Mountain. NASA. Процитовано 10 вересня 2014.
  120. Chang, Kenneth (11 вересня 2014). After a Two-Year Trek, NASA’s Mars Rover Reaches Its Mountain Lab. New York Times. Процитовано 12 вересня 2014.
  121. Staff (27 серпня 2013). PIA17355: Curiosity's Progress on Route from 'Glenelg' to Mount Sharp. NASA. Процитовано 20 листопада 2013.
  122. Brown, Dwayne; Webster, Guy (8 грудня 2014). Release 14-326 - NASA’s Curiosity Rover Finds Clues to How Water Helped Shape Martian Landscape. NASA. Процитовано 8 грудня 2014.
  123. Kaufmann, Marc (8 грудня 2014). (Stronger) Signs of Life on Mars. New York Times. Процитовано 8 грудня 2014.
  124. Chang, Kenneth (8 грудня 2014). Curiosity Rover’s Quest for Clues on Mars. New York Times. Процитовано 9 грудня 2014.
  125. Webster, Guy; Jones, Nancy Neal; Brown, Dwayne (16 грудня 2014). NASA Rover Finds Active and Ancient Organic Chemistry on Mars. NASA. Процитовано 16 грудня 2014.
  126. Chang, Kenneth (16 грудня 2014). ‘A Great Moment’: Rover Finds Clue That Mars May Harbor Life. New York Times. Процитовано 16 грудня 2014.
  127. Mahaffy, P.R. et al. (16 грудня 2014). Mars Atmosphere - The imprint of atmospheric evolution in the D/H of Hesperian clay minerals on Mars. Science (journal). doi:10.1126/science.1260291. Процитовано 16 грудня 2014.
  128. Марсохід Curiosity зробив панорамне селфі на Червоній планеті
  129. "Curiosity's onboard labs back in action after a year offline" New Atlas, June 5, 2018
  130. NASA - The Promised Land
  131. Major, Jason (9 жовтня 2012). Curiosity Finds…SOMETHING…on Martian Surface. UniverseToday. Процитовано 9 жовтня 2012.
  132. Webster, Guy (10 червня 2014). Mercury Passes in Front of the Sun, as Seen From Mars. NASA. Процитовано 10 червня 2014.
  133. Speigel, Lee (6 липня 2014). Did Mars Curiosity Rover Snap Images Of A UFO?. Huffington Post. Процитовано 6 липня 2014.
  134. Revkin, Andrew C. (6 лютого 2014). Martian View of Our Pale Dot. New York Times. Процитовано 9 лютого 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.