Дослідження космосу

23 березня 1881 року Микола Кибальчич, перебуваючи в ув'язненні, висунув ідею ракетного літального апарату зі змінним вектором тяги, що мало бути реалізовано за допомогою похилої камери згоряння[1]. За декілька днів до страти Кибальчич розробив оригінальний проект літального апарату, що був здатен здійснювати космічні перельоти. Його прохання про передачу рукопису в Академію наук слідчою комісією не було задоволене, проект був вперше опублікований лише у 1918 році в журналі «Былое»,

Роберт Годдард зі своєю першою ракетою

Російський вчений Костянтин Ціолковський був одним з перших, хто висунув ідею про використання ракет для космічних польотів. Ракету для міжпланетних сполучень він спроектував у 1903 році. Формула Ціолковського, визначальна швидкість, яку розвиває літальний апарат під впливом тяги ракетного двигуна, сьогодні становлять важливу частину математичного апарату, що використовується при проектуванні ракет, зокрема, при визначенні їх основних масових характеристик.

Німецький вчений Герман Оберт в 1920-ті роки також розробив принципи міжпланетного польоту.

Американський вчений Роберт Годдард у 1923 році почав розробляти рідинний ракетний двигун, працюючий прототип був створений до кінця 1925 року. 16 березня 1926 року він здійснив запуск першої рідинної ракети, де як паливо використовувалися бензин та рідкий кисень.

Роботи Ціолковського, Оберта та Годдарда були продовжені групами ентузіастів ракетної техніки в США, СРСР та Німеччині. У СРСР дослідні роботи вели Група вивчення реактивного руху (Москва) та Газодинамічна лабораторія (Ленінград). У 1933 році на їх базі було створено Реактивний інститут (РНДІ).

У Німеччині подібні роботи вело Німецьке товариство міжпланетних сполучень (VfR). 14 березня 1931 року член VfR Йоганнес Вінклер здійснив перший у Європі вдалий запуск рідинної ракети. У VfR працював й Вернер фон Браун, який з грудня 1932 року почав розробку ракетних двигунів на артилерійському полігоні німецької армії в Куммерсдорфі. Після приходу нацистів до влади в Німеччині були виділені кошти на розробку ракетної зброї, і навесні 1936 була схвалена програма будівництва ракетного центру в Пенемюнде, технічним директором якого був призначений фон Браун. У ньому була розроблена балістична ракета А-4 з дальністю польоту 320 км. Під час Другої світової війни 3 жовтня 1942 року відбувся перший успішний запуск цієї ракети, а в 1944 році почалося її бойове застосування під назвою V-2. У червні 1944 року ракета V-2 стала першим зробленим людиною об'єктом у космосі, досягнувши в суборбітальному польоті висоти 176 км[2].

Військове застосування V-2 продемонструвало величезні можливості ракетної техніки, і найбільш потужні післявоєнні держави — США та СРСР — почали розробку балістичних ракет на основі трофейних німецьких технологій із залученням полонених німецьких інженерів[3].

У 1957 році під керівництвом Сергія Корольова була створена перша в світі міжконтинентальна балістична ракета Р-7, яка в тому ж році була використана для запуску першого у світі штучного супутника Землі.

• 4 жовтня 1957 — запуск першого штучного супутника Землі Супутник-1.
• 3 листопада 1957 — запуск другого штучного супутника Землі Супутник-2, що вперше вивів у космос живу істоту — собаку Лайку.
• 19 серпня 1960 — здійснений перший в історії орбітальний політ у космос живих істот з успішним поверненням на Землю. На кораблі «Супутник-5» цей політ здійснили собаки Білка та Стрілка.
• 30 жовтня 1967 — проведене перше стикування двох безпілотних космічних апаратів «Космос-186» та «Космос-188».
• 15 вересня 1968 — перше повернення космічного апарату (Зонд-5) на Землю після обльоту Місяця. На борту знаходилися живі істоти: черепахи, плодові мухи, черв'яки, рослини, насіння, бактерії.
• 16 січня 1969 — проведене перше стикування двох пілотованих космічних кораблів Союз-4 та Союз-5.
• 19 квітня 1971 — запуск першої орбітальної станції Салют-1.
• 3 березня 1972 — запуск першого апарату, що залишив згодом межі Сонячної системи, Піонер-10.
• 12 квітня 1981 — перший політ багаторазового транспортного космічного корабля «Колумбія».
• 20 лютого 1986 — виведення на орбіту базового модуля орбітальної станції «Мир».
• 15 листопада 1988 — перший і єдиний космічний політ ККБВ «Буран» в автоматичному режимі.
• 20 листопада 1998 — запуск першого блоку «Заря» Міжнародної космічної станції.

На поверхні Місяця

• 12 квітня 1961 — здійснений перший політ людини у космос (Юрій Гагарін) на кораблі Восток-1.
• 12 серпня 1962 — здійснений перший у світі груповий космічний політ на кораблях Восток-3 та Восток-4. Максимальне наближення кораблів склало близько 6,5 км.
• 16 червня 1963 — здійснений перший у світі політ у космос жінки-космонавта (Валентина Терешкова) на космічному кораблі Восток-6.
• 12 жовтня 1964 — здійснив політ перший у світі багатомісний космічний корабель Восход-1.
• 18 березня 1965 — здійснений перший в історії вихід людини у відкритий космос. Космонавт Олексій Леонов здійснив вихід у відкритий космос з корабля Восход-2.
• 21 липня 1969 — перша висадка людини на Місяць (Ніл Армстронг) у рамках місячної експедиції корабля Аполлон-11, що доставила на Землю у тому числі й перші проби місячного ґрунту.

Фотографія поверхні Марсу, зроблена під час місії Вікінг-1

• 4 січня 1959 — станція «Луна-1» пройшла на відстані 6000 кілометрів від поверхні Місяця та вийшла на геліоцентричну орбіту. Вона стала першим у світі штучним супутником Сонця.
• 14 вересня 1959 — станція «Луна-2» вперше у світі досягла поверхні Місяця в районі Моря Ясності поблизу кратерів Аристид, Архімед та Автолік, доставивши прапор із гербом СРСР.
• 4 жовтня 1959 — запущена автоматична міжпланетна станція «Луна-3», яка вперше у світі сфотографувала невидиму з Землі сторону Місяця. Також під час польоту вперше у світі був на практиці здійснений гравітаційний маневр.
• 3 лютого 1966 — АМС «Луна-9» здійснила першу в світі м'яку посадку на поверхню Місяця, були передані панорамні знімки Місяця.
• 1 березня 1966 — станція «Венера-3» вперше досягла поверхні Венери та доставила прапор СРСР. Це був перший у світі переліт космічного апарату з Землі на іншу планету.
• 3 квітня 1966 — станція «Луна-10» стала першим штучним супутником Місяця.
• 24 вересня 1970 — станція «Луна-16» провела забір та подальшу доставку на Землю (станцією «Луна-16») зразків місячного ґрунту. Вона ж — перший безпілотний космічний апарат, що доставив на Землю проби породи з іншого космічного тіла (тобто, у даному випадку, з Місяця).
• 17 листопада 1970 — м'яка посадка і початок роботи першого в світі напівавтоматичного дистанційно керованого самохідного апарату, керованого із Землі — Луноход-1.
• 15 грудня 1970 — перша в світі м'яка посадка на поверхню Венери — «Венера-7».
• 13 листопада 1971 — станція «Маринер-9» стала першим штучним супутником Марсу.
• 27 листопада 1971 — станція «Марс-2» вперше досягла поверхні Марсу.
• 2 грудня 1971 — перша м'яка посадка АМС на Марс на «Марс-3».
• 20 жовтня 1975 — станція «Венера-9» стала першим штучним супутником Венери.
• жовтень 1975 — м'яка посадка двох космічних апаратів «Венера-9» та «Венера-10» і перші в світі фотознімки поверхні Венери.
• 7 грудня 1995 — станція «Галілео» стала першим штучним супутником Юпітеру.
• 24 червня 2000 — станція «NEAR Shoemaker» стала першим штучним супутником астероїду (433 Ерос).
• 30 червня 2004 — станція «Кассіні» стала першим штучним супутником Сатурну. 15 вересня 2017 «Кассіні» увійшов в атмосферу планети.
• 15 січня 2006 — станція «Стардаст» доставила на Землю зразки комети Вільда 2.
• 17 березня 2011 — станція «MESSENGER» стала першим штучним супутником Меркурію. 30 каітня 2015 станція впала на планету.
• в березні 2012 почалася наукова місія GRAIL.
• 6 серпня 2012 марсохід Curiosity здійснив успішну посадку у кратері Ґейла.
• 14 грудня 2013 «Чан'е-3» здійснив посадку на півночі Моря Дощів (44.1214° пн. ш. 19.5116° зх. д.), на невисокій гряді, біля краю 450-метрового кратера.
• о 10:00 за Гринвічем 20 січня 2014 року космічний апарат «Розетта» прокинувся від внутрішнього таймера. Сигнал від апарата було прийнято о 18:17 за Гринвічем (19:17 CET). Почалася підготовка до зустрічі з кометою Чурюмова — Герасименко.
• 24 вересня 2014 року «Мангальян» вийшов на еліптичну орбіту Марса з найближчою точкою на висоті 421,7 кілометрів над поверхнею планети і найвіддаленішою 76 993,6 кілометрів.
• 6 березня 2015 «Dawn» досяг Церери.
• 4 липня 2016 року після складного маневру гальмування «Юнона» вийшла на орбіту Юпітера.
• 17 жовтня 2016 року відбулося відокремлення спускного апарату «Скіапареллі» від космічного апарату «ExoMars Trace Gas Orbiter», створеного в рамках програми Екзомарс.
• У січні 2017 повідомлено, що зонд «Акацукі» виявив на Венері гігантську хвилю, яка рухається з величезною швидкістю - 360 кілометрів на годину.
• 27 червня 2018 зонд Хаябуса-2 вийшов на орбіту астероїда. 21 вересня 2018 здійснено м'яку посадку на поверхню астероїда Рюгу двох модулів Rover-1A і Rover-1B
• 26 листопада 2018, приблизно о 19:54 UTC НАСА отримало сигнал про успішну посадку InSight на рівнині Елізій.
• 3 грудня 2018 OSIRIS-REx вийшла на 20-кілометрову орбіту навколо астероїда Бенну.
• 3 січня 2019 року о 02:26 UTC Чан'є-4 здійснив посадку у кратер Карман (180 км у діаметрі) знаходиться в Басейні Південний полюс — Ейткен на зворотному боці Місяця.
• 2 грудня Чан'є-5 завершив буріння грунту та пакування зразків місячного ґрунту.
• 18 лютого 2021 успіх місії Марс 2020 та марсоходу Персеверанс. Посадка успішно відбулася 18 лютого 2021 року в кратері Єзеро.
• 09 лютого 2021 місія Emirates Mars Mission стала першою, яка вийшла на орбіту Марса. Успішний вихід на орбіту Марсу зробив ОАЕ другою країною після Індії, якій це вдалося з першої спроби.
• 30 квітня 2021 кінець розширеної місії New Horizons. У 2020-ті: зонд матиме змогу здійснити обліт другого ОПК.
• 15 травня 2021 успіх марсохода Тяньвень-1, 22 травня марсохід Чжужун спустився зі спускальної платформи на поверхню Марса і почав свою першу поїздку відправивши на Землю перші фото.
• 11 серпня 2021 другий обліт Венери BepiColombo.
• 16 жовтня 2021 року апарат Люсі стартував зі станції на мисі Канаверал у Флориді назустріч шести троянських астероїдів Юпітера, які обертаються навколо Сонця орбітою Юпітера у точках Лагранжа L4 та L5 — тобто на 60° попереду та на 60° позаду Юпітера. Крім того, однією з цілей є астероїд Головного поясу Дональдйоханнсон.

• Космізм
• Пілотований космічний політ
• Космічний політ
• Корольов Сергій Павлович
• Кондратюк Юрій Васильович
• Кибальчич Микола Іванович
• Космонавтика України
• Космос
• Всесвіт
• Пілотований космічний корабель

• Дослідження та використання космосу. Сьогодні і завтра / за ред. Б. Феєрбахера, Х. Стоевера ; [пер. з англ. О. П. Федорова (наук. ред.) та ін.]. — К. : Академперіодика, 2012. — 564 с. : іл. — Тит. арк. парал. укр., англ. — Бібліогр. в кінці розділів. — ISBN 978-966-360-222-6

• (англ.) Robotic Space Exploration — новини дослідження космосу роботизованими космічними апаратами.