Neocleonus

Жуки цього роду мають середні розміри, довжина їх тіла коливається в межах 7.5-9  мм. Основні ознаки[1]:

• серединний кіль головотрубки роздвоєний спереду.
• вусикові борозенки віддалені одна від одної, їх верхній край торкається нижнього краю очей, 7-й членик джгутика вусиків не відділений від їхньої булави, 2-й членик не довший за 1-й; рукоятка вусиків такої самої довжини, як і їх джгутик;
• передньогруди не довші або такої самої довжини, як товщина передніх стегон;
• щиток поміж надкриллями при їх основі непомітний або дуже маленький;
• членики на усіх лапках без губчастих підошов, 2-й членик задніх лапок вужчий за 3-й, а у довжину такий самий, як і він, або трохи коротший; передні лапки на вершині вигнуті назовні;
• 4-й черевний стерніт у довжину не довший, ніж 5-й та 6-й, узяті разом, черевце із брунатними крапками.

Невідомий, ймовірно, він типовий для Cleonini. Вказувалося на те, що в Південній Африці вид Neocleonus sannio живиться на диких та культивованих амарантових [2].

Ареал роду лежить, головним чином, у межах тропіків Азії та Африки (див. нижче)[3].

У цьому роді описаний один вид[3]:

• Neocleonus sannio (Herbst, 1795) — Єгипет, Саудівська Аравія, Пакистан, тропічна Азія, тропічна Африка