Pegasoferae
Пеґасофери (Pegasoferae) — ряд ссавців, який визнає сучасна систематика, зокрема еволюційна кладистика.
? Pegasoferae | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Зебра гірська | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ряди | ||||||||||||||||
|
Парнокопитні Perissodactyla | ||||||||||||||||
Назва
Назва пов'язана з назвою крилатого коня Пегаса (Pegasos) та хижака (Ferae). В українській літературі відомі як «Конехижі» (подано в лапках, [1]), згадується також назва Пеґасофери (яка не має наукових джерел щодо застосування такої назви). Група Pegasoferae виділена молекулярними генетиками Nishihara, Hasegawa, Okada у 2006 році.
Класифікація
Pegasoferae включає 5 систематичних груп, які раніше вважали рядами:
Родинні стосунки
Найближчим до Pegasoferae рядом ссавців є (Cetartiodactyla), який інколи визнають рядом і який включає два раніше визнані ряди, а тепер підряди: китоподібних та парнопалих.
Разом Pegasoferae та Cetartiodactyla формують групу рядів Ferungulata. Ця група входить до складу надряду Лавразіотеріїв (Laurasiatheria).
| Laurasiatheria |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Надряд визначений виключно за молекулярними даними. Морфологічні ознаки, які є спільними для всіх Pegasoferae, невідомі. Pegasoferae та Cetartiodactyla визнаються далеко не всіма, і інші молекулярні дослідження їх не підтримують (з посиланнями на: Matthee et al., 2007; Springer et al., 2007 — див. «Джерела»).
Особливості групи
Для всієї групи характерна висока спеціалізація, зокрема у ознаках, пов'язаних з рухом (політ, біг, плавання).
Ця група включає велику кількість мисливських звірів та видів, важливих для зоопарків.
Примітки
Джерела
- Pegasoferae в англ. вікіпедії (англ.)
- Hidenori Nishihara, Masami Hasegawa, and Norihiro Okada, 2006 Pegasoferae, an unexpected mammalian clade revealed by tracking ancient retroposon insertions (англ.)
- Matthee, C. A.; Eick, G. et al.; Willows-Munro, S; Montgelard, C; Pardini, AT; Robinson, TJ (2007). Indel evolution of mammalian introns and the utility of non-coding nuclear markers in eutherian phylogenetics. Molecular Phylogenetics and Evolution 42 (3): 827–837. PMID 17101283. doi:10.1016/j.ympev.2006.10.002.
- Springer, M.S.; Burk-Herrick, A.; Meredith, R.; Eizirik, E.; Teeling, E.; O'Brien, S.J.; Murphy, W.J. (2007). The adequacy of morphology for reconstructing the early history of placental mammals. Systematic Biology 56 (4): 673–684. PMID 17661234. doi:10.1080/10635150701491149.