Непарнокопитні

Непарнопалі[1][2], непарнокопитні (Perissodactyla), або конеподі́бні (Equiformes)[3][4] ряд великих та дуже великих за розміром наземних ссавців. Центральною родиною цього ряду є Коневі (Equidae) з типовим родом Кінь (Equus). Етимологія описової назви «непарнопальцеві»: грец. περισσός — «непарний», грец. δάκτυλος — «палець». Серед представників цього ряду зебри та носороги, а також свійські тварини: коні та віслюки. Сучасні тварини живуть в Африці, Південній та Центральній Азії, в південній частині Північної Америки і північній частині Південної Америки. Більшість видів травоїдні.

?
Непарнопалі
Час існування: 56–0 млн р. т. палеоцен — наш час

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Непарнопалі (Perissodactyla)
Owen, 1848
Родини
Посилання
Вікісховище: Perissodactyla
Віківиди: Perissodactyla
EOL: 1667
ITIS: 180687
NCBI: 9787
Fossilworks: 42980

Місце в системі унгулят

Непарнопалі входять у надряд унгулят (Ungulata), у складі якого в обсязі фауни України входять також ряди оленеподібних (Cerviformes) та дельфіноподібних (Delphiniformes) (інші назви парнопалі (Artiodactyla) та китоподібні (Cetacea)). До унгулят також належать слони, дамани тощо.

Історія таксона та його назви

Нерідко цей ряд унгулят позначають як «непарнопалі», проте ця стара назва не поширюється на всіх представників ряду, оскільки запропоновано тільки для відомих європейцям «копитних» форм (кінь — непарне копито, бик і кабан — парні копита і ратиці). Мова в оригінальній назві, запропонованій Річардом Оуеном (Perissodactyla), йде про непарнопалість, фактично про те, що центральна вісь кінцівки проходить через середній (3й) палець, включаючи і коней з редукованими 1-2 і 4-5 пальцями, і носорогів з розвиненими усіма 5-ма пальцями. Наукові назви рядів у тварин не регламентуються правилами, викладеними в Кодексі зоологічної номенклатури (МКЗН), а тому можуть вживатися на рівних, без урахування правил придатності й пріоритетності. Попри це, тепер в систематиці хребетних виразна тенденція до стандартизації й уніфікації назв. У цьому сенсі назва «конеподібні» (типовий рід «кінь» і типова родина «коневі») має очевидні переваги перед «непарнопалі» та ін.

З історії формування групи

Непарнопалі виникли від креодонтів в еоцені у Північній Америці. Коні та тапіри з'явилися саме там, а носороги виникли від тапіроподібних пращурів вже в Азії. На початку третинного періоду, це була панівна група, яка включала 14 родин і багато видів. Один вимерлий вид носорогів з Indricotherium (=Baluchitherium) був найбільшим наземним ссавцем, який коли-небудь жив, розмірами близько 5,4 м в холці й вагою близько 30 000 кг (у 5 раз більше ніж вага сучасних слонів). Але у пліоцені більшість непарнопалих вимерла, не витримавши конкуренції з парнопалими, які, як уважається, були більш пристосованими до харчування травою. Оскільки серед непарнопалих не залишилося невеликих видів генералістів, в еволюційному плані, вони ймовірно, є групою без значних еволюційних потенцій.

Класифікація

Тільки три з близько 12 родин непарнопалих збереглися до наших днів. Нараховується 16 сучасних (раніше існувало до 500) видів у шести родах. Вони перераховані нижче. Переважна більшість видів має власні назви (наприклад, види зебра, квага, осел, кулан і тарпан з роду Кінь).

Тапір Tapirus indicus

До родин, що зникли, відносяться бронтотерії (Brontotheriidae), халікотерії (Chalicotheriidae) та палеотерії (Palaeotheriidae).

Раніше квагу (знищена) та бурчелову зебру відокремлювали у самостійні види зебр. Теперь вони вважаються підвидами рівнинної зебри (Equus quagga quagga та Equus quagga burchelli відповідно).

Родини тапірових та носорогів іноді об'єднують у підряд Ceratomorpha.

Родинне дерево конеподібних

На основі дослідження Холбрука й Лаперґола[5]:

 Perissodactyla 
 Tapiromorpha 

 Isectolophidae (†)

 Ancylopoda 

 Lophiodontidae (†)

 Chalicotheriidae (†)

 Ceratomorpha 
 Tapiroidea 

 Helaletidae (†)

 Tapiridae

 Rhinocerotoidea 

 Amynodontidae (†)

 Hyracodontidae (†)

 Rhinocerotidae

 Hippomorpha 
 Equoidea 

 Palaeotheriidae (†)

 Equidae

 Brontotherioidea 

 Lambdotheriidae (†)

 Brontotheriidae (†)

Примітки

  1. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 214.
  2. Харчук, С.; Загороднюк, І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio.  2019. Вип. 17. С. 85–115. DOI:10.15407/gb.2019.17.085.
  3. Гащак С.П., Вишневський Д.О., Заліський О.О. Фауна хребетних тварин Чорнобильської зони відчуження (Україна). — Славутич : Вид-во Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології, 2006. — 100 с. — ISBN 966-96632-1-0.
  4. Загороднюк І.В. Дика теріофауна Києва та його околиць і тенденції її урбанізації // Vestnik zoologii.  2003. Вип. 37. № 6. С. 29–38.
  5. Holbrook L. T. & Lapergola J. A new genus of perissodactyl (Mammalia) from the Bridgerian of Wyoming, with comments on basal perissodactyl phylogeny // Journal of Vertebrate Paleontology.  2011. Вип. 31. № 4. С. 895–901. DOI:10.1080/02724634.2011.579669.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.