Petalostigma pubescens

Petalostigma triloculare («Хінний кущ») — вид рослин порядку мальпігієцвіті (Malpighiales).

Petalostigma pubescens
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Picrodendraceae
Рід: Petalostigma
Вид:
P. pubescens
Біноміальна назва
Petalostigma pubescens
Синоніми

Petalostigma quadriloculare var. pubescens Müll.Arg.
Petalostigma quadriloculare var. nigrum Ewart & O.B.Davies
Petalostigma nummularium Airy Shaw

Будова

Невелике дерево з густою кроною до 5-12 м заввишки з покрученим стовбуром. Листя вузьке еліптичне 2-6 см завдовжки та 1-2,5 см завширшки з глянцевою поверхнею зверху та сіруватими волосинками знизу. Дерево різностатеве, жовтувато-брунатні чоловічі квіти ростуть у суцвіттях по 3-4, тоді як жіночі окремо. Плід — кістянка, 12-17 мм в діаметрі. У кожній кісточці міститься по 4 насінини.[1]

Життєвий цикл

Розповсюдження рослини відбувається у три етапи:

  1. Птахи ему поїдають плоди дерева, розносячи кісточки з власними послідом. Дослідження показали, що через повільне перетравлення насіння дерева залишається у шлунку птахів до 72 годин. Що, зважаючи на міграційну поведінку ему, забезпечує рослині широкий ареал розповсюдження. В одному посліді може бути до 1200 насінин.
  2. Ендокарпій кісточки плоду при висиханні (як і у Petalostigma triloculare)[2] після 2-3 днів на сонці вибухає, розкидаючи насіння в різні боки на 1,5-2,5 м. Кісточки під деревом, що не пройшли травний тракт ему, вибухають з великою затримкою. Розкидання насіння збільшує шанси на проростання більшій кількості рослин, оскільки зменшується конкуренція між великою кількістю насіння в одному посліді ему.
  3. Мурахи (Rhytidoponera, Tetramorium, Iridomyrmex, Paratrecbina) збирають насіння до мурашника, оскільки кожна насінина містить поживний елайосом.[3]

Petalostigma pubescens як і інші дерева, чиє розповсюдження залежить від тварин (Crescentia alata, Sideroxylon grandiflorum), зменшення кількості симбіонтів суттєво впливає на виживання цього виду.[4]

Поширення та середовище існування

Росте від Австралії (​​Новий Південний Уельс, Квінсленд, Північна Територія, Західна Австралія) до Нової Гвінеї.

Практичне використання

Аборигени збирають плоди для лікувальних цілей. Кора дуже гірка, використовувалася для лікування малярії, звідки походить назва «хінний кущ» за аналогією з хінним деревом.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. PlantNET - FloraOnline. plantnet.rbgsyd.nsw.gov.au. Процитовано 20 травня 2018.
  2. 1926-, Floyd, A. G. (Alexander Geoffrey), (2007). Rainforest trees of mainland south-eastern Australia (вид. Revised ed). Lismore, N.S.W.: Terania Rainforest Publishing. ISBN 9780958943673. OCLC 225411954.
  3. Esser, Karl (6 грудня 2012). Progress in Botany: Stuctural Botany Physiology Genetics Taxonomy Geobotany / Fortschritte der Botanik Struktur Physiologie Genetik Systematik Geobotanik (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 9783642770470.
  4. Clifford, H. T.; Monteith, G. B. (1989). A Three Phase Seed Dispersal Mechanism in Australian Quinine Bush (Petalostigma pubescens Domin). Biotropica 21 (3). с. 284–286. doi:10.2307/2388659. Процитовано 20 травня 2018.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.