Pycnodactylopsis

Основні ознаки[1]:

• головотрубка з двома ямками посередині, від кожної починається поздовжня борозенка, що йде до вершини, очі звужені донизу;
• 1-й  членик джгутика вусиків довший за 2-й
• передній край передньоспинки слабо вигнутий до переду, задній посередині кутовидно витягнутий до щитка;
• надкрила опуклі, при основі ширші за передньоспинку, у вершинній третині звужуються дозаду, на вершині закруглені кожне окремо;
• членики лапок мають суцільні підошви з густих коротких щетинок, 1-й членик середніх та задніх лапок довший за 2-й;
• тіло, принаймні з боків, вкрите щільним шаром коротеньких світлих лусочок.

Фотографії одного з видів цього роду дивись на[2].

Невідомий, ймовірно він типовий для Cleonini.

Ареал роду включає Північну Африку, Саудівську Аравію, Іран і величезну територію за межами Палеарктики[3] (див. нижче).

У роді Pycnodactylopsis описано щонайменше п'ять видів[4]:

• Pycnodactylopsis albogilva (Gyilenhal, 1834) — Аравійський півострів
• Pycnodactylopsis cretosa (Fairmaire, 1868) — Марокко, Алжир, Туніс
• Pycnodactylopsis flavomaculatus Pajni & Sood, 1982 - Пенджаб, Північна Індія
• Pycnodactylopsis mitis (Gerstaecker, 1871) — Танзанія
• Pycnodactylopsis tomentosa (Fåhraeus, 1842) — Канарські острови, Лівія, Єгипет, Близький Схід, Іран, Саудівська Аравія, Пакистан, Західна, Центральна та Південна Африка, субтропічна та тропічна Індія