SETI@home

У попередніх проєктах SETI Radio Searches[4] використовувалися спеціалізовані суперкомп'ютери, встановлені на радіотелескопах, що аналізували величезний обсяг інформації. У 1994 році[5] Девід Геді, працюючи в програмі SERENDIP Каліфорнійського Університету в Берклі[6], запропонував[7] використовувати віртуальний суперкомп'ютер, що складається з великого числа комп'ютерів, що мають доступ до Інтернету, та організував проєкт SETI@home для перевірки цієї ідеї. Науковий план, який розробили Девід Геді і Крейг Каснофф з Сієтлу, був представлений на п'ятій міжнародній конференції з біоастрономії у липні 1996 року[8].

• Проєкт SETI@home стартував 17 травня 1999 року. Ця версія, іменована надалі SETI@Home Classic[9], проіснувала до 15 грудня 2005 року[10].
• Далі проєкт продовжується тільки з використанням платформи BOINC.
• З 3 травня 2006 року використовується клієнтське програмне забезпечення SETI@home Enhanced[11].

Фінансування проєкту здійснюється в основному Planetary Society — некомерційною організацією, діяльність якої присвячена дослідженню Сонячної системи й пошуку позаземного розуму. Planetary Society є основним спонсором SETI@home. Також великий внесок становлять пожертвування від учасників проєкту[12] й безкоштовна передача обладнання від спонсорів. Крім того, є фінансові надходження від продажу товарів з атрибутикою проєкту[13].

Клієнтське програмне забезпечення побудоване на базі платформи з відкритим програмним кодом[14] (GNU General Public License), де кожен охочий учасник проєкту може зробити свій внесок не тільки в розрахунки, але і в розробку й тестування програмного забезпечення. Тому клієнтське забезпечення доступне для більшості популярних операційних систем і типів центральних процесорів.

Проєкт полягає в обробці даних радіотелескопу обсерваторії Аресібо на предмет пошуку сигналів, які можна інтерпретувати як штучні.

Інформація, отримана з опромінювача[15] радіотелескопу, записується з високою щільністю на магнітну стрічку (заповнюючи приблизно одну 35-гігабайтну DLT плівку в день). При обробці дані з кожної стрічки розбиваються[16] на 33000 блоків по 1049600 байт, що становить 1,7 с часу запису з телескопу. Потім 48 блоків конвертуються в 256 завдань на розрахунок, які розсилаються не менше ніж на 1024 комп'ютери учасників проєкту. Після обробки результати передаються комп'ютером учасника проєкту в Space Sciences Laboratory (SSL) Каліфорнійського університету, Берклі (США) за допомогою програмного забезпечення BOINC.

Кожен користувач персонального комп'ютера, що має доступ до Інтернету, може підключитися до проєкту (такий підхід дає безпрецедентну обчислювальну потужність, зумовлену великою кількістю комп'ютерів, що беруть участь в обробці даних).

На 25 березня 2012 року, проєкт SETI@home є найбільш популярним на платформі BOINC[17] — загальне число учасників проєкту становить понад 1,2 млн[18]. За обсягом обчислень у день, за станом на 25 березня 2012 року, проєкт займає п'яту позицію з результатом 1,6 петафлопс, поступаючись проєктам Folding@home, PrimeGrid, DistRTGen і MilkyWay@home.

Результати використовуються також і для дослідження інших астрономічних об'єктів[19].

Подальше продовження й доповнення до проєкту SETI@Home — проект AstroPulse (Beta)[20] (астрономічні дослідження).

Для AstroPulse (Beta) існують клієнти[21] для GNU/Linux (в тому числі і для 64-розрядних версій) і Microsoft Windows.

27 січня 2009 року, було оголошено про створення нового відкритого проєкту[22][23] — setiQuest[24]. Як очікується, в його основу ляжуть вихідні коди SETI@Home, які повинні бути передані спільноті під відкритою ліцензією в другому кварталі 2010 року.