SU Великої Ведмедиці

SU Великої Ведмедиці (SU UMa) є прототипом змінних зір типу SU Великої Ведмедиці, що належать до класу карликових нових. Вона розташована неподалік від кінчика носа Великої Ведмедиці за 3° на північний захід від яскравої зорі ο Великої Ведмедиці[1].

SU Великої Ведмедиці була відкрита 1908 року Л. П. Цераскою в Москві. Зоря належить до класу карликових нових — катаклізмічних змінних зір — подібних до U Близнюків, SS Лебедя та Z Жирафа з погляду фізичних механізмів системи. Змінні такого роду є тісними подвійними системами, однією з компонент яких є білий карлик, а другою — карлик спектрального класу G, як в нашого Сонця. Навколо білого карлика внаслідок випадання речовини з другої компоненти утворюється акреційний диск, сформований з речовини зорі-супутника. Спостережувані спалахи є результатом взаємодії речовини всередині диску. Однак, додатково до звичайних спалахів, які мають яскравість 2^m-6^m зоряної величини та період 1-3 дні, зорі типу SU UMa також демонструють надспалахи.

Надспалахи відбуваються рідше, ніж звичайні спалахи (можуть відбуватися кожні 3-10 циклів), вони мають тривалість 10-18 діб, можуть збільшувати яскравість зорі мінімум на ще одну зоряну величину. Унікальною особливістю блиску є наявність надгорбів, період яких на 2-3% більший, аніж період обертання системи, що становить 3,1 години. Зоря оточена слабким ореолом (діаметром 28‘) і є джерелом м'якого рентгенівського випромінювання[2].