Sciurus deppei

Країни поширення: Беліз, Коста-Рика, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Мексика, Нікарагуа. Висота проживання: від низовин до 2800 м. Живе в вічнозелених і напівлистопадних лісах, віддаючи перевагу районах з високою вологістю і густою рослинністю. Заходить в сільськогосподарські райони і може бути шкідником кукурудзи та інших культур, але зникає, якщо сусідній ліс сильно порушений.

Верх тіла варіює в кольорі від темного рудо-коричневого з сивиною до жовтувато коричневого чи навіть сірувато-коричневого. Зовнішні поверхні ніг темно сірі. Хвіст зверху чорний, посипаний білим, знизу колір хвоста варіює від вохрового до насичено-іржавого, обрамлений смугою чорного волосся з білими чи блідо-жовтими кінчиками. Низ тіла зазвичай від білого чи жовтуватого до тьмяно-рудого. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 2/1, M 3/3 = 22.

Денний. Іноді спускається на землю, поїсти або перетнути галявину, але в основному деревний. Робить гніздо в порожнині дерева або робить гніздо встелене листям на гілках на висоті від 6 до 20 м над землею. Раціон включає в себе насіння і плоди, в тому числі інжир, Manilkara zapora, Brosimum alicastrum і Poulsenia armata. Гриби, пагони і листя також споживаються. Як правило, самотній, мовчазний, і непомітний, але іноді видає високі трелі та щебетання.

Загрози невідомі. Цей вид зустрічається в ряді природоохоронних територій.

• Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson. The eponym dictionary of mammals. — JHU Press, 2009. — С. 106. — ISBN 0801893046.
• Koprowski, J., Roth, L., Woodman, N., Matson, J., Emmons, L. & Reid, F. 2008. Sciurus deppei. In: IUCN 2011 (англ.)
• Troy L. Best Sciurus deppei. Mammalian Species No. 505, pp. 1-5 (1995) (англ.)