Sempervivum wulfenii

Sempervivum wulfenii (укр. Семпервівум вульфені, Молодило Вульфена)[1] сукулентна рослина роду Молодило (Sempervivum) з родини товстолистих (Crassulaceae).

Sempervivum wulfenii
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолистові (Crassulaceae)
Рід: Молодило (Sempervivum)
Вид:
S. wulfenii
Біноміальна назва
Sempervivum wulfenii
Hoppe ex Mert. & W.D.J.Koch, 1831
Підвиди

Sempervivum wulfenii subsp. juvanii
(Strgar) Favarger & J.Parn.
Sempervivum wulfenii subsp. wulfenii
Hoppe ex Mert. & W.D.J.Koch

Синоніми

Sempervivum globiferum Wulfen

Назва

Цей вид молодила названий на честь австрійського єзуїта, ботаніка і мінералога Франца Ксавера фон Вульфена (нім. Franz Xaver von Wulfen).

Загальна біоморфологічна характеристика

Sempervivum wulfenii у виданні «Atlas der Alpenflora» Антона Хартінгера 1882 року
Культивар Sempervivum wulfenii під час цвітіння
Sempervivum wulfenii Гейдельберзькому ботанічному саду

Кущистий багаторічник з прямостоячими стеблами 15–25 см заввишки, який утворює густі дерновинки з монокарпічних розеток. Столони, що несуть дочірні розетки, довгі і жорсткі. Листові розетки діаметром 4–7 см, сірувато-зеленого кольору. Листки зелені, часто з червонуватою основою, блискучі, подовженолопатчаті, 2–3 см завдовжки, гладкі, облямовані, звужені на кінці і з дрібними залозистими ворсинками по краях. Листя на квітконосному стеблі ланцетні, загострені, з м'яким залозистим запушенням з обох сторін. Квітки діаметром 3,5 см, зібрані в щільний щиток і розпускаються в самий розпал літа. Чашечка утворена червонуватими чашолистками, а віночок складається з 10–20 подовжених лінійно-ланцетних золотисто-жовтих пелюсток з пурпурною плямою при основі. Плоди фолікули, що містять кілька крихітних насінин.

Поширення

Ендемік східних схилів Альп. Росте в австрійській Штирії, в Словенії, Боснії, Хорватії, Македонії, Чорногорії, Сербії та Швейцарії. В Італії зрідка зустрічається в Карнацьких, Трентинських, Альтоатезинських або Вальсезіанських Альпах, на висоті від 1500 до 2600 м над рівнем моря. Зустрічається на скелях, як правило, не вапнякових.

Гібриди

Легко утворює гібриди в культурі та у природі з молодилом гірським (Sempervivum montanum) і молодилом павутинним (Sempervivum arachnoideum). Гібрид з останнім Sempervivum x roseum — більше схожий на Sempervivum wulfenii, але розетки дрібніші и верхівки листя с пучками шерстистих волосків.

Утримання в культурі

Добре росте в збагаченому кремнієм кам'янистому ґрунті, на яскравому сонці. Частка піску або кременистого щебеню — аж до 50%. В період росту — полив рясний, восени і взимку — помірний. Витривала рослина, не боїться морозів, тому з успіхом вирощується на відкритому повітрі, як в горщиках, так і просто в ґрунті, на кам'яних огорожах або в рокаріях. Стійкий до низьких температур до −20 °С і нижче.

Розмножується дочірніми розетками, що утворюються на столонах в основі рослини.

Примітки

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.