Товстолистові

Поширення
Graptopetalum bellum
Pachyphytum oviferum
Sedum hintonii

Поширені по всьому світі, проте найбільш різноманітно представлені в Північній півкулі (переважно Середземномор'я та Мексика) і Південній Африці. Переважно в сухих та/або холодних областях, де часто буває нестача вологи.

Морфологічні ознаки

Представники цієї родини переважно сукуленти, що запасають воду в листках і стеблах. Це чагарники і напівчагарники. Листки розміщені почергово, або супротивно, іноді кільчасто, переважно суцільні, без прилистків. Квітки — у цимозних суцвіттях, двостатеві, дуже рідко одностатеві, актиноморфні, головним чином 5-членні, зрідка 3-, 4-, 6-членні, до 32-членних. Плід багатолистянка, іноді коробочкоподібний.

Товстянковий метаболізм

Фотосинтез товстолистих проходить за особливим принципом, що дістав назву кислотного метаболізму товстянкових рослин (САМ - англ. Crassulacean Acid Metabolism). Оскільки продихи відкриті вночі, коли втрачається менше води, проте немає світла для фотосинтезу, рослина змушена зберігати вуглекислий газ у формі органічних кислот. Вони розщеплюються вдень для здійснення фотосинтезу.[4]

Використання

Жоден з видів родини не має великого сільськогосподарського значення, проте багато є популярними декоративними рослинами, оскільки мають привабливий вигляд та здебільшого їх легко доглядати. Найвідоміші з таких видів — товстянка овальна або дерево дружби (Crassula ovata) і каланхое (Kalanchoe blossfeldiana). Деякі види лікарські (Kalanchoe, Crassula, Sedum).

Систематика

Класифікувати таксони в цій родині дуже важко через те, що багато видів здатні утворювати гібриди як в природі, так і при штучному розведенні. В деяких старіших класифікаціях товстолисті відносять до порядку розоцвітих (Rosales), проте зараз родину відносять до ломикаменецвітих (Saxifragales). Родина включає приблизно 1,5 тис. видів. Кількість родів за різними даними коливається у межах 30—40.

Роди[5]

Примітки
  1. Crassulaceae в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
  2. Crassulaceae // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9., стор. 75
  4. Введение в биологию. П. Кемп, К. Армс // Мир, М.1988 — 671 с. — С. 311
  5. За даними сайту Королівських ботанічних салів у К'ю

Джерела

Література
  • Борисова А. Г. Crassulaceae — Толстянковые // Сорные растения СССР. — М., 1969. — Т. З.- С. 113—117.
  • Борисова А. Г. Конспект системы семейства Crassulaceae DC. флоры СССР (добавления и изменения) // Новости систематики высших растений. — М., 1969 (1970).- Т.6. — С . 112—121.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.