Stenocereus

Етимологія

Назва цього роду походить від грецького слова грец. stenos — вузький) і латинського лат. cereus — свічка.

Розповсюдження

Ареал Stenocereus охоплює півострів Каліфорнія і інші частини Мексики, Аризону, Колумбію, Коста-Рику, Гватемалу, Венесуелу і ABC острови Голландських Кариб.

Історія систематики

Цей рід розширили шляхом додавання видів з деяких інших родів. Близькими родичами є Peculiar chinoa та Polaskia chende.

Морфологічний опис

Квітки зазвичай ростуть поблизу вершечка стебла і в основному розпускаються вночі. Вони легко утворюються, але ростуть повільно.

Плоди схожі на плоди пітайї. Плоди виду Stenocereus gummosus кислі на смак і дуже освіжають. Їх дуже полюбляють люди Сері з північно-західної Мексики[2]. Їх поширена іспанська назва — pitaya agria, що перекладається як Кисла пітайя. Плоди виду Stenocereus griseus, який місцеве населення називає iguaraya, вживають в їжу люди Вайю з півострова Гуахіра (Колумбія).[3]

Утримання в культурі

Stenocereus часто використовують як декоративні рослини в гарячих і посушливих регіонах, і деякі види вирощують як плодові культури.

Внутрішня частина стовбурів Stenocereus часто стає дуже твердою та подібною до тростини. Її можна використовувати в деяких видах будівництв. Люди Вайю використовують їх для будівництва стін мазанок. Цей спосіб будівництва вони називають yotojoro, так само як і ці деревоподібні «тростини».[3]

Обрані види
  • Stenocereus alamosensis
  • Stenocereus aragonii
  • Stenocereus beneckei
  • Stenocereus eruca
  • Stenocereus griseus
  • Stenocereus gummosus
  • Stenocereus hollianus
  • Stenocereus montanus
  • Stenocereus pruinosus
  • Stenocereus queretaroensis
  • Stenocereus stellatus
  • Stenocereus thurberi

Синоніми роду
  • Вигляд Stenocereus thurberi (S. thurberi) зблизька
  • Плід Stenocereus queretaroensis готовий до споживання
  • Stenocereus gummosus в Huntington Desert Garden.

Див. також

Примітки
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Felger & Moser (1985)
  3. Villalobos et al. (2007)

Література
  • Anderson, Edward F. (2001): The Cactus Family
  • Felger, Richard & Moser, Mary B. (1985): People of the desert and sea: ethnobotany of the Seri Indians. University of Arizona Press, Tucson
  • Innes, C. & Wall, B. (1995): Cacti, Succulents and Bromaliads. Cassell & The Royal Horticultural Society.
  • Villalobos, Soraya; Vargas, Orlando & Melo, Sandra (2007): Uso, manejo y conservacion de «yosú», Stenocereus griseus (Cactaceae) en la Alta Guajira colombiana [Usage, Management and Conservation of yosú, Stenocereus griseus (Cactaceae), in the Upper Guajira, Colombia]. [Spanish with English abstract] Acta Biologica Colombiana 12(1): 99-112. PDF fulltext
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.