Toyota TS030 Hybrid

Toyota TS030 Hybrid — спортпрототип компанії Toyota, створений відповідно до регламенту Прототипів Ле Ману[1]. Модель отримала гібридний привід з бензинового мотора V8 і електромотора і стала першим гібридним авто в історії чемпіонату світу на витривалість під егідою Міжнародної Автомобільної Федерації. Модель вперше стартувала 2012 у перегонах 24 години Ле-Мана, що стало поверненням команди Toyota після останнього старту Toyota GT-One 1999 і наступного зосередження ресурсів компанії на участі заводської команди Toyota Racing у чемпіонаті Формула-1 (2002–2009).

Toyota TS030 Hybrid
Toyota TS030 Hybrid
Виробник Японія•Toyota Motorsport GmbH
Батьківська компанія Toyota
Роки виробництва 2012-2013
Попередник(и) Toyota GT-One
Наступник(и) Toyota TS040 Hybrid
Клас спорткар Grand tourer
Стиль кузова купе
Компонування середньомоторне •
Двигун(и) Toyota • V8 • 3400 см³ • турбонаддування • 537 к.с. (395 кВт)
електромотор Denso 305 к.с. (224 кВт)
Коробка передач 6-ступінчаста ручна Ricardo
Колісна база 2850 мм
Довжина 4650 мм
Ширина 2000 мм
Висота 1030 мм
Вага 900 (2012) - 915 (2013) кг
Найвища швидкість км/год

Модель отримала системи рекуперації енергії (KERS)[2] рекуперативного гальмування для заряджання суперконденсаторів. Отримана додаткова потужність направляється на задні колеса і згідно з регламентом 2012 дозволено використовувати систему КЕРС на любій швидкості, але у моделі Audi R18 TDI з гібридним приводом потужність передавалась на передні колеса, де регламент лімітує мінімальну швидкість у 120 км/год[3].

Історія
Toyota TS030 Hybrid. Ле Ман. 2012
Toyota TS030 Hybrid та Ferrari. Ле Ман. 2013

Наприкінці 2011 компанія Toyota повідомила про намір повернення до чемпіонату з перегонів на виносливість, для чого розпочато проектування прототипу згідно з регламентом LMP1. Шасі розробили Кельні у підрозділі Toyota Motorsport GmbH (TMG)[4], де розроблялись боліди Формули-1. Силовий блок розробили біля Сусоно у центрі розвитку Toyota — Higashi-Fuji Technical Center. Кузов типу монокок виготовили з композитних матеріалів. На колесах встановили дискові гальма з карбід кремнієвої кераміки.

Хоча у серійному виробництві Toyota використовували мотор V8 об'ємом 3400 см³, але було вирішено розрбити новий, що виявився на 20 кг легшим. Гібридна система TOYOTA HYBRID System — Racing (THS-R) не зберігала енергію в акумуляторі, а використовувала супер-конденсатор Nisshinbo[5], що полегшувало вагу, надавало більшу швидкість розрядки і зарядки з багатьма циклами без істотної втрати енергії. Конденсатори розмістили поруч центра ваги справа від сидіння водія. Мотор виробляє потужність 537 к.с. (395 кВт), а гібридна система додатково 305 к.с. (224 кВт).

У восьми перегонах 2012 дів машини Toyota TS030 Hybrid у двох не стартували, зайняли три перші, одно друге місця та зійшли з треку тричі. У восьми перегонах 2013 було 4 сходи з треку, три четверті, одне третє, три другі, два перші місця та одне 27 місце. Крім того вони здобули 6 поул-позишн, 4 найшвидші кола.

На Toyota TS030 Hybrid виступали швейцарець Себастьєн Буемі, британець Ентоні Девідсон, японець Накадзіма Кадзукі, австрієць Александр Вюрц, французи Ніколя Лап'єр[6] та Стефан Сарразан[7].

Посилання

Примітки
  1. Le Mans Prototype (англ.)
  2. Kinetic energy recovery system (англ.)
  3. 2012 24 Hours of Le Mans: ACO/FIA Announce Hybrid Braking Zones (англ.)
  4. Toyota Motorsport GmbH (англ.)
  5. Toyota Hybrid Racing — Supercapacitor System Explained (англ.)
  6. Nicolas Lapierre (англ.)
  7. Stéphane Sarrazin (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.