U-219

U-219 — німецький підводний човен типу XB класу великих океанських човнів-мінних загороджувачів з великою дальністю ходу, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 31 травня 1941 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 6 жовтня 1942 року, а 12 грудня 1942 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна був корветтен-капітан Вальтер Бурггаген.

U-219
Під прапором	Третій Рейх
Спуск на воду	6 жовтня 1942 року
Виведений зі складу флоту	12 грудня 1942 року
Сучасний статус	15 липня 1945 року прийнятий на службу Імперського флоту Японії як I-505; у серпні 1945 року капітулював та здався у Джакарті (Нідерландська Ост-Індія)
Основні характеристики
Тип корабля	Підводний мінний загороджувач
Позначення проєкту	типу XB
Розробник проєкту	Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
Швидкість (надводна)	17 вузлів
Швидкість (підводна)	7 вузлів
Робоча глибина занурення	100 м
Гранична глибина занурення	220 м
Автономність плавания	18450 миль (34 170 км) на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (в надводному положенні) 93 милі (172 км) на швидкості 4 вузли (у підводному положенні)
Екіпаж	52 особи
Вартість	4 439 000 ℛℳ
Розміри
Водотоннажність надводна	1763 т
Водотоннажність підводна	2177 т
Довжина найбільша (по КВЛ)	89,8 м
Ширина корпусу найб.	6,2 м
Висота	10,2 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,71 м
Озброєння
Артилерія	1 × 105-мм палубна гармата SK C/32
Торпедно- мінне озброєння	2 ТА, 15 торпед. 66 мін SMA у 30 шахтах
ППО	1 × 37-мм зенітна гармата FlaK 36/37/43 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30

U-219

Район затоплення U-219

U-219 за час своєї кар'єри здійснив два бойових походи, в яких не потопив жодного судна противника. Входив до складу 33-ї човнової флотилії німецького флоту, до складу якої входили також U-848, U-849, U-850, U-177 та U-510, які діяли переважно в Індійському океані з базуванням на Пінанг.

8 травня 1945 року, після отримання звістки про капітуляцію Німеччини, субмарина була захоплена японцями в Батавії, а 15 липня 1945 року човен прийняли на службу Імперського флоту Японії як I-505. У серпні 1945 року капітулював британським морякам та у лютому 1946 року потоплений як мішень голландським есмінцем «Кортенар» у Зондській протоці.