U-265
U-265 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
U-265 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх
| |
Спуск на воду | 23 квітня 1942 року
| |
Виведений зі складу флоту | 3 лютого 1943 року
| |
Сучасний статус | затоплений
| |
Основні характеристики | ||
Тип корабля | Торпедний ДПЧ
| |
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів
| |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів
| |
Робоча глибина занурення | 100 м
| |
Гранична глибина занурення | 220 м
| |
Екіпаж | 44 осіб
| |
Розміри | ||
Водотоннажність надводна | 769 т
| |
Водотоннажність підводна | 871 т
| |
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м
| |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м
| |
Висота | 9,6 м
| |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м
| |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата
| |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін
|
Замовлення на будівництво човна було віддане 15 серпня 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Bremer Vulkan-Vegesacker Werft» у місті Бремен-Вегесак 3 липня 1941 року під заводським номером 30, спущений на воду 23 квітня 1942 року, 6 червня 1942 року увійшов до складу 8-ї флотилії. Також під час служби входив до складу 7-ї флотилії. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Леонард Ауффгаммер.
Човен зробив 1 бойовий похід, у якому не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений 3 лютого 1943 року у Північній Атлантиці південніше Ісландії (56°35′ пн. ш. 22°49′ зх. д.) глибинними бомбами британського бомбардувальника «Летюча фортеця» зі складу 220-ї ескадрильї ВПС Великої Британії. Всі 46 членів екіпажу загинули[2].
Див. також
- Galileo Ferraris (підводний човен)
- HMS Porpoise (N14)
- Підводні човни типу «Ожел»
- К-2 (1939)
- R (тип підводних човнів США)
- USS Pampanito (SS-383)