USS Kansas (BB-21)

«Канзас» (англ. USS Kansas (BB-21) — американський четвертий пре-дредноут типу «Коннектикут» та другий корабель військово-морських сил США, названий на честь штату Канзас.

«Канзас»
USS Kansas (BB-21)
Пре-дредноут «Канзас»
Служба
Тип/клас Пре-дредноут типу «Коннектикут»
Держава прапора  Сполучені Штати Америки
На честь другий корабель флоту «Канзас», названий на честь однойменного штату
Корабельня New York Shipbuilding Corporation, Нью-Йорк
Замовлено 3 березня 1903
Закладено 10 лютого 1904
Спущено на воду 12 серпня 1905
Введено в експлуатацію 18 квітня 1907
На службі 19071923
Статус 24 серпня 1923 року виведений зі складу флоту та згодом проданий на брухт
Бойовий досвід Мексиканська революція
* Американська окупація Веракруса
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 16 000 тонн (стандартна)
17 949 тонн (повна)
Довжина 139,09 м (загальна)
Ширина 23,42 м
Осадка 7,47 м
Бронювання Головний пояс: 152—279 мм
Палуба: 76 мм
Башти головного калібру: 203—305 мм
Барбети: 152—254 мм
Каземати: 178 мм
Бойова рубка: 229 мм
Технічні дані
Рухова установка 12 парових котлів Babcock & Wilcox
Гвинти 2 гребних гвинти
Потужність 16 500 к.с. (12 300 кВт)
Швидкість 18 вузлів (33 км/год)
Екіпаж 827 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 305-мм гармати 12"/45
8 (4 × 2) × 203-мм гармат 8"/45
12 × 178-мм гармат 7"/44
2 × 47-мм гармати QF 3-pounder Hotchkiss
4 × 37-мм гармати QF 1-pounder
4 × 37-мм гармати QF 1-pounder
Торпедно-мінне озброєння 4 × 533-мм торпедних апарати

«Канзас» був закладений 10 лютого 1904 року на верфі компанії Newport News Shipbuilding & Dry Dock Company у Ньюпорт-Ньюсі. 12 серпня 1905 року він був спущений на воду, а 18 квітня 1907 року увійшов до складу ВМС США.

Незабаром після того, як корабель поступив на службу, «Канзас» приєднався до Великого Білого флоту для його навколосвітнього плавання в 1908—1909 роках. У подальшому брав участь у походах до Європи у 1910 та 1911 роках, а після 1912 року брав участь у придушенні заворушень у кількох країнах Центральної Америки, включаючи окупацію США Веракрусу під час Мексиканської революції. Після вступу США у Першу світову війну у квітні 1917 року «Канзас» використовували як навчальний корабель для підготовки нового персоналу. У вересні 1918 року його включили до сил супроводу конвоїв до Європи. Після закінчення війни в листопаді здійснив серію переходів до Франції, звідкіля вивозив американських солдатів додому.

Після війни здійснював навчальні походи для курсантів Військово-морської академії США у 1920 та 1921 роках, перший — до Тихого океану, а другий — до Європи. У цей період нетривалий час був флагманом 4-ї дивізії лінкорів. Після повернення з другого походу «Канзас» був виведений з експлуатації і проданий на металобрухт у серпні 1923 року відповідно до умов Вашингтонського морського договору.

Історія служби

Карта маршруту Великого Білого флоту (державні кордони на карті 2009 року).

Найбільш значущою подією у проходженні служби «Канзаса» був похід «Великого Білого флоту», за підтримки суден забезпечення, який за наказом Президента США Т. Рузвельта у 1907 році здійснив навколосвітню подорож, продемонструвавши усьому світові зрослу міць та силу американського флоту. 17 грудня флот, до якого входили майже усі американські лінійні кораблі того часу[Прим. 1][1][2], виплив з Гемптон-Роудс і здійснив перехід на південь до Карибського басейну, а потім до Південної Америки, зупиняючись у Порт-оф-Спейн, Ріо-де-Жанейро, Пунта-Аренас та Вальпараїсо серед інших міст. Після прибуття до західного узбережжя Мексики в березні 1908 року флот провів три тижні, тренуючись у бойових стрільбах корабельної артилерії.

Потім флот відновив подорож уздовж Тихоокеанського узбережжя Америки, зупинившись у Сан-Франциско та Сіетлі, а потім перетнувши Тихий океан до Австралії, по дорозі зупинившись на Гаваях. Зупинки в південній частині Тихого океану включали Мельбурн, Сідней та Окленд.

Після Австралії флот повернув на північ до Філіппін, зупинившись у Манілі, а потім продовжив рух до Японії, де в Йокогамі відбулася церемонія привітання. У листопаді в Субік-Бей на Філіппінах протягом трьох тижнів проходили морські навчання. 6 грудня американські кораблі пройшли Сінгапур і увійшли в Індійський океан. В Коломбо флот поповнив запаси вугілля, перш ніж вирушити до Суецького каналу і знову поповнив вугіллям свої льохи в Порт-Саїді. Флот відвідав кілька середземноморських портів, перш ніж зупинитися в Гібралтарі, де міжнародний флот британських, російських, французьких та голландських військових кораблів привітав американців. Потім кораблі перетнули Атлантику, щоб повернутися на Гемптон-Роудс 22 лютого 1909 року, подолавши 46 729 морських миль (86 542 км). Там Теодор Рузвельт провів військово-морський огляд свого флоту.

Див. також

Примітки

Виноски
  1. Склад «Великого Білого флоту»: пре-дредноути «Коннектикут», «Канзас», «Вермонт», «Луїзіана», «Джорджія», «Нью-Джерсі», «Род-Айленд», «Вірджинія», «Міннесота», «Мен», «Міссурі», «Огайо», «Алабама», «Іллінойс», «Кірсадж», «Кентуккі»; ескадрені міноносці «Гопкінс», «Стюарт», «Галл», «Тракстон», «Лоуренс», «Віппл», «Арет'юза»; допоміжні військові судна «Калгоа», «Гласіер», «Пантер», «Янктон», «Реліф».
Джерела
  1. JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). Cruise of the Great White Fleet. Naval History and Heritage Command. Процитовано 11 листопада 2015.
  2. The Great White Fleet by Department of the Navy-- Naval History and Heritage Command Archived copy at the Library of Congress (4 February 2012).

Посилання

Література

  • Alden, John D. (1989). American Steel Navy: A Photographic History of the U.S. Navy from the Introduction of the Steel Hull in 1883 to the Cruise of the Great White Fleet. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-248-6.
  • Friedman, Norman (1985). U.S. Battleships: An Illustrated Design History. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-715-1
  • Jones, H. G. (2010). The Sonarman's War: A Memoir of Submarine Chasing and Mine Sweeping in World War II. McFarland. ISBN 978-0-7864-6003-8.
  • Reilly, John C.; Scheina, Robert L. American Battleships 1886—1923: Predreadnought Design and Construction. — Annapolis, Maryland: United States Naval Institute, 1980. — ISBN 0-87021-524-8(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.