Uh… uh…

У лютому 1982 року Челентано вперше представив пісні з альбому «Jungla Di Citta» і «Conto su di te» в телепередачі «Domenica in» («У неділю») на каналі Rai 1, ведучим якої був Піппо Баудо, в присутності акторки Кароль Буке.[1][2] Передача послужила презентацією фільму «Бінго-Бонго», у якому Челентано зіграв головну роль людини-мавпи, нового Тарзана.[3]

Композиції альбому представлені в жанрах електронної музики і року.[4] Більшість пісень написав композитор Джанкарло Бігацці, аранжування створив Пінуччіо Піраццолі. Для бек-вокалу запросили відому італійську співачку Лоредану Берте (пісня «Niente di nuovo»). Автори останнього треку альбому «La donna di un re» — старший брат співака Алессандро Челентано і пісняр Крістіано Мінеллоно. Продюсером альбому став близький друг Адріано Мікі Дель Прете.

Альбом містить 8 нових композицій. Дві пісні з альбому «Uh… uh…» і «Jungla Di Citta» стали саундтреками для фільму «Бінго-Бонго» (1982). Кадр фільму, що зображував головного персонажа на ім'я Бінго-Бонго поряд з ґратами, став оформленням до обкладинки.

Тексти пісень альбому торкалися різних тем. Заголовна пісня «Uh… uh…», написана Челентано, закликала до дбайливого ставлення до тварин. Пісня «Jungla di città» також торкалася теми гуманного ставлення до тварин і стосувалася соціальних проблем та екології. Вона звучала як послання, в якому Челентано і його персонаж по фільму «Бінго-Бонго» звертався до публіки з гаслом: «Досить зоологічних садів, клітин, акваріумів! Припиніть полювання! Припиніть викачувати нафту з землі!»[3] Пісня «Conto su di te» піднімала теми стосунків батька і сина. Її Челентано присвятив своєму синові Джакомо, якому на той час виповнилося 16 років.[5] Композиція «Uomo» торкалися теми любові.

Платівка посіла 8 позицію в італійському чарті найкращих альбомів 1982 року.[6] Єдиною піснею, що потрапила до італійського чарту найкращих синглів, стала «Uh… uh…», яка посіла 12 позицію у 1983 році.[7]

Альбом записувався у студії «Idea Recording». Спочатку збірка вийшла на LP-платівках у 33 оберти, потім перевидавалася, починаючи з 1995 року, на CD. 7 пісень альбому виходили як сингли на платівках у 45 обертів у різних країнах Європи. В Італії та Німеччині випускалася платівка з піснями «Uh… Uh…» і «Jungla Di Città». Також в Італії виходила платівка з піснями «Jungla Di Città» і «Niente Di Nuovo». Під лейблом «Ariola» випускалися платівки з піснями «Giornata Nein/La donna di un re» і «Conto Su Di Te/Jungla Di Città».[8] Пісню з альбому «Uomo» разом з композицією «Amore no» (1979) видавала в СРСР у 1983—1985 роках на одній платівці фірма «Мелодія» під назвою «Люди/Ты больше не моя».[9]

До пісні «Uh… uh…» створений ремікс, який увійшов до альбому Челентано «Quel Punto» 1994 року.

Сторона «А»

Сторона «Б»

• Вокал — Адріано Челентано;
• Бас-гітара — Франко Бернарді;
• Бек-вокал — Лоредана Берте, Джорджіо Манцоллі, Лелла Еспозіто, Лінда Уеслі, Ліно Россі, Неймі Хакетт, Паоло Стеффан, Ренато Пареті, Сільвано Фоссаті;
• Ударні — Леле Мелотті;
• Гітара — Паоло Стеффан, Пінуччіо Піраццолі;
• Синтезатор («Fairlight») — Гаетано Леандро;
• Інженер — Джанфранко Лонго;
• Інженер (асистент інженера) — Антоніо Пізанелло;
• Композитор — Джанкарло Бігацці, Крістіано Мінеллоно, Адріано Челентано;
• Аранжування — Пінуччіо Піраццолі;
• Оформлення — Studio Grafico CGD;
• Фотограф — Лучано Локателлі;
• Продюсер — Мікі Дель Прете.

Альбом (LP у 33 оберти і CD)

Сингли з альбому (LP у 45 обертів)

• Альбом «Uh… uh…» на сайті Discogs.com