VY Великого Пса

VY Великого Пса, (лат. VY Canis Majoris, VY CMa) — зірка в сузір'ї Великого Пса, гіпергігант. Є одною з найбільших відомих зірок і однією з найяскравіших. Відстань до VY Великого Пса становить близько 1170 парсек (3900 світлових років).

Порівняння розмірів Сонця (Sun) і VY Великого Пса
VY Великого Пса

Фактичний образ VY Великого Пса (яскрава зірка в зображенні) і навколишніх молекулярних хмар у скупченні NGC 2362, які видно з обсерваторії Рудерферда в Колумбійському університеті в Нью-Йорку, США ввечері 7 вересня 2014
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Великий пес
Пряме піднесення 07г 22х 58.32877с
Схилення -25° 46′ 03.2355″
Видима зоряна величина (V) 6.5 to 9.6[1]
7.9607[2]
Характеристики
Спектральний клас (M2.5I)M3-M4.5
Показник кольору (B−V)
Показник кольору (U−B)
Тип змінності Семірегулярна перемінна зоря[3]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 41[4] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 9.84[2] мас/р
Схил.: 0.75[2] мас/р
Паралакс (π) 0.83 ± 0.1 мас[5]
Відстань ~3,840 св. р.
(1,170[6] пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV)
Фізичні характеристики
Маса17±8 M☉
Радіус1420±120 R☉
Світність~270,000 L☉
Ефективна температура~3,490 K
Інші позначення
VY CMa, HD 58061, HIP 35793, CD -25 4441, AAVSO 0718-25
Посилання
SIMBADдані для VY+CMa

Радіус зірки вчені в 2005 році визначили від 1800 до 2100 радіусів Сонця (згідно з дослідженням[7], опублікованим у березні 2009 року, радіус зірки становить лише 1540 радіусів Сонця, у 2012 вчергове було уточнено радіус — в діапазоні від 1300 до 1540 радіусів, тобто не є найбільшою із відомих). Якщо порівняти Сонце з VY Великого Пса, то воно буде неймовірно маленьким, так при заміні Сонця на VY Великого Пса, остання б поглинула в себе всі планети і досягла б орбіти Сатурна. Щоб облетіти всю зірку по колу, навіть світлу треба було б 8 годин.

Маса зірки оцінюється в 17 мас Сонця, що вказує на надзвичайно малу густину зірки. Густина зірки приблизно дорівнює 0,000005—0,00001 кг/м³ (для порівняння, густина повітря при 0 °C складає 1,2929 кг/м³). Кубічний кілометр зірки важить приблизно 5—10 тонн.

Про властивості зірки досі йдуть суперечки. Одна з точок зору полягає в тому, що ця зірка дуже великий червоний гіпергігант.[8] Інша — що це звичайний великий червоний надгігант, тільки дуже великий, з розмірами в 600 разів більше сонячного, а не в 2000. В цьому випадку його розширення буде продовжуватися далі.[9]

Джерела
  1. GCVS Query=VY CMa. General Catalogue of Variable Stars @ Sternberg Astronomical Institute, Moscow, Russia. Процитовано 24 листопада 2010.
  2. Van Leeuwen, F. (2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
  3. Monnier, J. D.; Geballe, T. R.; Danchi, W. C. (1 August 1998). Temporal variations of midinfrared spectra in late-type stars. The Astrophysical Journal (American Astronomical Society) 502 (2): 833–846. Bibcode:1998ApJ...502..833M. arXiv:astro-ph/9803027. doi:10.1086/305945.
  4. Humphreys, Roberta M.; Helton, L. Andrew; Jones, Terry J. (2007). The Three-Dimensional Morphology of VY Canis Majoris. I. The Kinematics of the Ejecta. The Astronomical Journal 133 (6): 2716. Bibcode:2007AJ....133.2716H. doi:10.1086/517609.
  5. Zhang, B.; Reid, M. J.; Menten, K. M.; Zheng, X. W. (January 2012) [14 Sep 2011 (v1)]. Distance and Kinematics of the Red Hypergiant VY CMa: VLBA and VLA Astrometry. The Astrophysical Journal 744 (1): 23. Bibcode:2012ApJ...744...23Z. arXiv:1109.3036. doi:10.1088/0004-637X/744/1/23.
  6. Wittkowski, M.; Hauschildt, P.H.; Arroyo-Torres, B.; Marcaide, J.M. (5 April 2012). Fundamental properties and atmospheric structure of the red supergiant VY CMa based on VLTI/AMBER spectro-interferometry. Astronomy & Astrophysics 540: L12. Bibcode:2012A&A...540L..12W. arXiv:1203.5194. doi:10.1051/0004-6361/201219126.
  7. Emily M. Levesque, Philip Massey, Bertrand Plez, Knut A. G. Olsen, The Physical Properties of the Red Supergiant WOH G64: The Largest Star Known? (Submitted on 12 Mar 2009)
  8. Roberta M. Humphreys, VY Canis Majoris: The Astrophysical Basis of Its Luminosity, Архів припрінтів arxiv.org, перевірено 05-15-07
  9. Philip Massey, Emily M. Levesque, Bertrand Plez Bringing VY Canis Majoris Down to Size: An Improved Determination of Its Effective Tempeature, Архів припрінтів arxiv.org, перевірено 05-15-07

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.