Whataboutism

Whataboutism («Якщодоїзм», від англ. what aboutяк щодо), також whataboutery — термін, який позначає риторичну тактику, спрямовану на дискредитацію позиції опонента твердженням, що той сам не діє відповідно до цієї позиції, при цьому первісні аргументи опонента не спростовуються і їх хибність не доводиться[1][2]. Тактика використовується для того, щоб зірвати обговорення одного питання, змусивши замість нього обговорювати інше[3].

Термін був придуманий західними коментаторами під час Холодної війни[4] для позначення радянської пропагандистської техніки. Британський журналіст Едвард Лукас, пишучи для журналу The Economist у 2007 році, зазначив, що він спостерігав таку тактику під час студентських дебатів у Лондонській школі економіки на початку 1980-их. Він пригадав це як «спроби кремлівських корисних ідіотів … поставити у відповідність кожному радянському злочинові дійсний або уявний західний. Це називалося „whataboutism“» (англ. «approach by the Kremlin's useful idiots […] to match every Soviet crime with a real or imagined western one. It was called „whataboutism“»)[5][6].

У 2008 Лукас писав, що «під час Холодної війни радянські пропагандисти були навчені тактиці, яку їхні західні співрозмовники назвали „whataboutism“» (англ. «"Soviet propagandists during the Cold War were trained in a tactic that their western interlocutors nicknamed „whataboutism“.»). За його словами, це була поширена тактика, яка використовувалася Радянським Союзом у відповідь на критику, що походила із Західного світу — загальна відповідь на специфічну критику починалася словами «Як щодо…» (англ. «What about…») за якими називалася подія у Західному світі[4][7].

Лукас також зазначив, що в кінці Холодної війни використання тактики почало зменшуватися, але що він побачив відродження цієї тактики у пострадянській Росії відносно звинувачень у порушенні прав людини та іншої критики на адресу російського уряду[4]. Miriam Elder, автор Гардіан зауважила використання цієї тактики Дмитром Пєсковим, прес-секретарем Путіна, і що більшість питань щодо порушення прав людини залишилося без відповіді. Elder звинуватила Пєскова у whataboutism-і, оскільки у відповідь він підняв питання труднощів росіян при отриманні візи у Велику Британію[8].

У липні 2012 року оглядач РИА Новости Костянтин Еггерт написав статтю про використання тактики whataboutism стосовно російської та американської підтримки різних урядів Середнього Сходу[9].

Термін отримав нове життя під час Кримської кризи 2014 року та російської збройної агресії в Україну[10][11]. Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода також використала цей термін відносно Азербайджану, коли стверджувала, що парламентські слухання у цій країні щодо питань у Сполучених Штатах були відповіддю на американську критику дотримання ними прав людини[12].

Див. також

Примітки

  1. whataboutery. TheFreeDictionary.com. Процитовано 31.01.2016.
  2. whataboutery - definition. Macmillan Dictionary. Процитовано 31.01.2016.
  3. Dilip Bobb (5.11.2015). Understanding Whataboutery. Outlook. Процитовано 31.01.2016.
  4. Едвард Лукас (31.01.2008). Whataboutism. The Economist. Процитовано 16 травня 2012.
  5. Едвард Лукас (2.11.2007). The Kremlin’s useful idiots. The Economist. Архів оригіналу за 20.01.2016. Процитовано 20.08.2015.
  6. Едвард Лукас (29.10.2007). The Kremlin’s useful idiots. edwardlucas.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 20.08.2015.
  7. The West is in danger of losing its moral authority. European Voice. 11.12.2008. Процитовано 16.5.2012.
  8. Elder, Miriam (26.04.2012). Want a response from Putin's office? Russia's dry-cleaning is just the ticket. The Guardian. Процитовано 16.5.2012.
  9. Eggert, Konstantin (25.07.2012). Due West: 'Whataboutism' Is Back — and Thriving. РИА Новости.
  10. Keating, Joshua (21.04.2014). The Long History of Russian Whataboutism. Slate. Процитовано 17.11.2014.
  11. Drezner, Daniel (20.08.2014). Ferguson, whataboutism and American soft power. The Washington Post. Процитовано 17.11.2014.
  12. Azerbaijan Concerned About Human Rights -- In The United States.. RFERL. 16.01.2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.