Адана
А́дана[1] (тур. Adana) — місто на півдні Туреччини. Адміністративний центр вілайєту Сейхан. 172,5 тис. жителів (1955); 1760,71 тис. жителів (2019). П'яте за величиною місто Туреччини. Центр важливого сільськогосподарського району країни (бавовна, цитрусові, зернові).
| Адана Adana | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
 Пам'ятки міста | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 37°48′ пн. ш. 35°57′ сх. д. | ||||
| Країна | Туреччина | |||
| Регіон | Адана (Провінція) | |||
| Столиця для | Beylik of Adanad і Адана | |||
| Площа | 13 844 км² | |||
| Населення | 1 760 000(2019) | |||
| Висота НРМ | 23 ± 1 м | |||
| Водойма | Сейхан | |||
| Офіційна мова | турецька | |||
| Міста-побратими | ||||
| Телефонний код | (+90) 0322 | |||
| Часовий пояс | UTC+3 | |||
| Номери автомобілів | 01 | |||
| GeoNames | 325363 | |||
| Поштові індекси | 01000–01999 | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Huseyin Sozlu | |||
| Вебсайт | adana.gov.tr/?dil=en | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Адана у Вікісховищі | ||||
Історія
Місто в різні часи належало різним цивілізаціям та імперіям. У тому числі Великій Вірменії, Римській, Візантійській, Османській імперіям, Кілікійському вірменському царству
У 1080-ті місто захопили турки-сельджуки, у 1140-ві повернуте Візантією, через 4 десятиріччя його втратили. Пізніше до XIV століття входить до складу Кілікійського вірменського царства. З початку XVI ст. під владою Туреччини.
Мешканців на кінець XIX століття налічувалося близько 24 тисяч, головним чином вірмени, а також греки й турки, саме місто мало стратегічне значення як ключ до проходів Таврських гір, перебуваючи на шляху між Сирією та Малою Азією і вело значну торгівлю, чому сприяла глибина річки, по якій навантажені судна підходили до самого міста.
Промисловість
Бавовноочисна, текстильна, харчова.
Див. також
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Словники України online - УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ. lcorp.ulif.org.ua. Процитовано 17 грудня 2020.