Єланецький район

У квітні 1919 року в Єланці було обрано Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів, у січні 1920 року — створено ревком. У 1923 році в селі було організовано споживчу й сільськогосподарську кооперації, через які селяни одержували державні позички — грішми, посівним матеріалом, тяглом і реманентом. У 1924 році 160 сімей селян створили три кооперативні об'єднання; у січні 1925 року 14 сімей об'єдналися в ТСОЗ «Червоний незаможник», який мав 136 десятин землі, 20 коней, 17 корів, 20 борін, 4 жатки й трактор. У січні 1926 року в Єланці було організовано машинно-тракторне товариство «Хлібороб», а трохи згодом — «Новий шлях».

Після ліквідації волостей Єланець як центр сільської Ради ввійшов до Вознесенського району. У вересні 1926 року було створено Єланецький район.

У квітні 1920 року в Єланці відновила роботу лікарня, крім неї в 1928 році працювали аптека й медамбулаторія. У 1921 році в Єланці відкрили дитячий інтернат, у 1923 — дитячі ясла. У двох початкових школах в 1925 році навчалося 232 учні, працювало шість учителів. Відчинили двері сільбуд і бібліотека. 1927 року до дня 1 Травня в сільбуді було обладнано стаціонарну кіноустановку. У тому ж році було відкрито семирічну школу (у 1935 році перетворена на середню), у 1940-1941 навчальному році в ній навчалося більше 600 учнів, працювало 28 вчителів.

У 1930 році на базі ТСОЗів були створені чотири сільськогосподарські артілі: «Перше травня», ім. Сталіна, «3-я сесія» та «Червоний пролетар», які об'єднали 1270 господарств. У сусідньому селі Куйбишевка в 1931 році було створено Єланецьку МТС. У середині 30-х років в МТС було чотири тракторних бригади, які обробляли понад 80 відсотків земельної площі всіх колгоспів села.

У 1930-х роках у Єланці з'явилися промислові підприємства. Тут збудували райхарчокомбінат, маслозавод, пекарню, млин, райпромкомбінат із виробництва цегли й черепиці. Промартіль ім. Кірова випускала швейні вироби. В 1939 році дала світло колгоспна електростанція. У селі працювали швацька й кравецька майстерні, крамниці, універмаг. У 1932-1933 роках було закладено парк. Діяли лікарня на 30 ліжок, амбулаторія, аптека. У 1938 році відчинив двері новий кінотеатр. В Єланці працювали дві районні й одна шкільна бібліотеки.

З 8 серпня 1941 року по 19 березня 1944 року Єланець був окупований нацистами. Понад 250 юнаків і дівчат були вивезені на примусові роботи до Німеччини. З 324 жителів Єланця, які пішли на фронт, загинули 200 чоловік.

Великі збитки під час окупації були завдані колгоспам: зруйновані 9 конюшень, 7 свинарників, 2 вівцеферми, а також кузні, автогаражі, птахоферма й зерносховище.

У 1944-1946 роках були відновлені промислові й комунальні підприємства, а також радіовузол і телефонна станція. На базі місцевої сировини почало працювати гончарне підприємство. Лише в 1947 році були освоєні довоєнні посівні площі, а вже в 1949 році з кожного гектара землі збирали 100-пудовий урожай зернових.

У 1950 році в Єланецькій лікарні, де нараховувалось 35 ліжок, працювали 20 медпрацівників. У середній і трьох початкових школах 42 вчителя навчали 949 учнів. Був відремонтований клуб, біля нього жителями Єланця закладено парк.

У 1957 році колгоспи села об'єдналися в один — «40-річчя Жовтня», за яким закріпили 14693 га сільськогосподарських угідь. З 1960 року колгосп став спеціалізуватися на відгодівлі свиней. Після реорганізації МТС машинно-тракторний парк господарства нараховував 60 тракторів, 18 комбайнів, 24 автомашини. Працювала майстерня з ремонту сільськогосподарських машин.

У 1968 році Єланець віднесено до селищ міського типу. Було реконструйовано центральні вулиці — тут насадили сквери, розарії, проклали асфальт. У тому ж році було споруджено чотириповерхове адміністративне приміщення, кілька багатоповерхових будинків, районний універмаг, приміщення автовокзалу, дитячий комбінат, готель, будинок зв'язку; пущено в дію хлібопекарню, олійний завод. Через річку Гнилий Єланець збудували 2 залізобетонні мости. У 1963 році Єланець отримав струм від державної мережі. Селище повністю електрифіковане й радіофіковане. Сталися зміни й у соціальній сфері. Крім районної лікарні на 175 ліжок, працювали поліклініка, пологовий будинок, протитуберкульозний диспансер, дитяча консультація. На кошти колгоспу було побудовано лікарню на 50 ліжок.

У 1969-1970 навчальному році в середній і восьмирічній школах, вечірній та заочній школах робітничої молоді працювало 52 вчителі й набувало знань 1050 учнів. У 1963 році відкрило двері сільське професійно-технічне училище, яке готувало механізаторів. У 1967 році відкрилася дитяча музична школа. У районному будинку культури й клубі колгоспу «40-річчя Жовтня» працювали 8 гуртків художньої самодіяльності. У селищі працювали кінотеатр, будинок піонерів, 6 бібліотек.

У 1963 році в Єланці почав працювати свинарський комплекс потужністю 14-16 тисяч голів на рік. У 1977 році була проведена реконструкція приміщень комплексу, що дозволило втримувати в них до 8 тисяч поросят. У 1976-1980 роках із розрахунку на 100 га сільгоспугідь було вироблено 109 цнт. м'яса.

На початку 1980-х років колгосп «40-річчя Жовтня» мав 53 трактори, 19 комбайнів, 31 автомобіль. Працював крупний механізований тік.

Найбільше промислове підприємство селища — «Міжколгоспбуд», створений у 1957 році. Цегельний завод, який працював при ньому, випускав до 1 млн штук цегли на рік.

У 1982 році розгорнулися роботи з будівництва водогону. Бузька вода стала надходити в райцентр і села району.

У 1985 році будується багатоповерховий терапевтичний корпус райлікарні. У цьому ж році в Єланці запалено факел від мережі природного газу.