Єлисеєв Сергій Григорович

Єлисеєв Сергій Григорович (фр. Serge Elisseeff, Серж Єлисеєфф (Serge Elisséeff), 13 січня, 1889, Санкт-Петербург — 13 квітня, 1975) — французький науковець японіст, мистецтвознавець, росіянин за походженням.

Серж Єлисеєфф (Serge Elisséeff, Єлисеєв Сергій Григорович)
рос. Сергей Григорьевич Елисеев
Народився 13 січня 1889(1889-01-13)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 13 квітня 1975(1975-04-13) (86 років)
Париж
Країна Російська імперія →  Франція
Національність росіянин
Діяльність мовознавець, перекладач, викладач університету, директор
Alma mater Берлінський університет, Токійський імператорський університет
Галузь японістика, мистецтвознавство
Заклад Гарвардський університет, Паризький університет, Tokyo Imperial Universityd і Санкт-Петербурзький державний університет
Звання професор
Аспіранти, докторанти Edwin O. Reischauerd
Членство Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: створення двох світових шкіл японістики, у Франції та в Сполучених Штатах
Діти Vadime Elisséeffd і Nikita Elisséeffd
Нагороди

Російський період

Народився в Санкт-Петербурзі. Походив із родини Григорія Єлисеєва, відомого власника великих Єлисеєвських крамниць в Санкт-Петербурзі та в Москві.

Захоплення Дальнім Сходом та мистецтвом тамтешніх країн почалося з відвідин 1900 року Всесвітньої виставки в Парижі, куди сина вивіз батько і де був репрезентативний павільйон імператорської Японії. У молодика збільшилась зацікавленість в мистецтві і культурі Японії по закінченні Російсько-японської війни 1904–1905 рр.

Був знайомим з російським індологом, Ольденбургом Сергієм Федоровичем (1863–1934), котрий і переконав молодика вивчати мистецтво та культуру Японії. Молодий Елисеєв відбув у Берлін, де влаштувався в тамтешній університет для вивчення японського мистецтва. На той час в Берліні сформувався відомий в Європі центр японістики.

Японський період

Навчання в Берлінському університеті не задовольнило молодого науковця і він відбув в Токіо. Гроші заможної родини дозволили жити і отримати вищу освіту в Токійському імператорському університеті та удосконалити знання японської мови. Таким чином, Сергій Григорович став першим європейцем, котрий навчався в Токійському імператорському університеті і отримав там вищу освіту. Перебування в університеті Єлисеєв подовжив на два роки заради навчання в аспірантурі (1912–1914). 1914 р. він повернувсяв Санкт-Петербург, де одружився.

З 1916 року став приват-доцентом в Петербурзькому університеті і перекладачем з японської в Міністерстві закордонних справ. Став членом Товариства російських орієнталістів, де керував сектором Японії.

Еміграція у Францію

Буремні події 1917–1918 рр. пережив в Росії. На початку 1920 року був заарештований, але його тимчасово відпустили. Восени 1920 року він назавжди емігрував у Францію разом із родиною через Швецію та Швейцарію. В новій батьківщині продовжив вивчення японської культури і японського мистецтва. Про знавця японської мови дізнались в Парижі, серед них — і тодішній японський дипломат в Парижі Х. Асида. За його рекомендаціями Серж Єлисеєфф був прийнятий на посаду перекладача з французької та японської. Брав участь в створені статей для французького журналу про Японію, друк якого спонсорувала японська держава. Декотрий час керував будинком японських студентів, котрі навчались в столиці Франції. Згодом став викладачем японської літератури і мови в університеті Сорбони та в школі живих східних мов. Викладав історію японського мистецтва в школі музею Лувр. На початку 1930-х років родина Єлисеєвих отримала громадянство Франції, котре зберігала до смерті.

Праця в Сполучених Штатах

1932 року Серж Єлисеєфф отримав запрошення на працю в Сполучені Штати. З 1934 року він працював директором Янцзинського інституту при Гарвардському університеті. Синхронно він працював в центрі досліджень Китаю та Японії, котрий теж існував в Гарвардському університеті. Серж Єлисеєфф працював в Сполучених Штатах майже двадцять п'ять років, де став засновником американської школи японістики.

Смерть у Франції

Єлисеєв Сергій Григорович завжди зберігав отримане французьке громадянство - навіть в роки довгої праці в Сполучених Штатах. По закінченні праці в США повернувся у Францію, де і помер в квітні 1975 року.

Родина

Був одружений. Мав двох синів, кожний із яких став науковцем.

  • Никита Єлисеєв — професор-арабіст, працював в місті Дамаск.
  • Вадим Єлисеєв — директор з науки в Вищій школі університету Сорбони, директор музею Сернюш в місті Париж.

Друковані твори французькою
  • La Peinture contemporaine au Japon (1923)
  • Neuf nouvelles japonaises (1924)
  • Le Théâtre Japonais (kabuki) (1932), avec Alexandre Iacovleff
  • Elementary Japanese for university students (1941)
  • Elementary Japanese for college students (1944)
  • Selected Japanese texts for university students (1944)
  • Japan : frühe buddhistische Malereien (1959)
  • Serge Elisséeff et Takaaki Matsushita : Art bouddhique japonais publié par la New York Graphic Society en partenariat avec l'Unesco
  • Serge Elisséeff & Takehiko Yoshihashi : Elementary Japanese for College Students; Harvard University Press, 1963

Джерела
  • Serge Elisseeff et Takaaki Matsushita : Art bouddhique japonais publié par la New York Graphic Society en accord avec l’Unesco
  • Elisseeff Serge & Yoshihashi, Takehiko : Elementary Japanese for College Students; Harvard University Press, 1963

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.