Єлисеєв Сергій Григорович

Єлисеєв Сергій Григорович (фр. Serge Elisseeff, Серж Єлисеєфф (Serge Elisséeff), 13 січня, 1889, Санкт-Петербург — 13 квітня, 1975) — французький науковець японіст, мистецтвознавець, росіянин за походженням.

Серж Єлисеєфф (Serge Elisséeff, Єлисеєв Сергій Григорович)
рос. Сергей Григорьевич Елисеев
Народився 13 січня 1889(1889-01-13)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 13 квітня 1975(1975-04-13) (86 років)
Париж
Країна Російська імперія Франція
Національність росіянин
Діяльність мовознавець, перекладач, викладач університету, директор
Alma mater Берлінський університет, Токійський імператорський університет
Галузь японістика, мистецтвознавство
Заклад Гарвардський університет, Паризький університет, Tokyo Imperial Universityd і Санкт-Петербурзький державний університет
Звання професор
Аспіранти, докторанти Edwin O. Reischauerd
Членство Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: створення двох світових шкіл японістики, у Франції та в Сполучених Штатах
Діти Vadime Elisséeffd і Nikita Elisséeffd
Нагороди

Російський період

Народився в Санкт-Петербурзі. Походив із родини Григорія Єлисеєва, відомого власника великих Єлисеєвських крамниць в Санкт-Петербурзі та в Москві.

Захоплення Дальнім Сходом та мистецтвом тамтешніх країн почалося з відвідин 1900 року Всесвітньої виставки в Парижі, куди сина вивіз батько і де був репрезентативний павільйон імператорської Японії. У молодика збільшилась зацікавленість в мистецтві і культурі Японії по закінченні Російсько-японської війни 1904–1905 рр.

Був знайомим з російським індологом, Ольденбургом Сергієм Федоровичем (1863–1934), котрий і переконав молодика вивчати мистецтво та культуру Японії. Молодий Елисеєв відбув у Берлін, де влаштувався в тамтешній університет для вивчення японського мистецтва. На той час в Берліні сформувався відомий в Європі центр японістики.

Японський період

Навчання в Берлінському університеті не задовольнило молодого науковця і він відбув в Токіо. Гроші заможної родини дозволили жити і отримати вищу освіту в Токійському імператорському університеті та удосконалити знання японської мови. Таким чином, Сергій Григорович став першим європейцем, котрий навчався в Токійському імператорському університеті і отримав там вищу освіту. Перебування в університеті Єлисеєв подовжив на два роки заради навчання в аспірантурі (1912–1914). 1914 р. він повернувсяв Санкт-Петербург, де одружився.

З 1916 року став приват-доцентом в Петербурзькому університеті і перекладачем з японської в Міністерстві закордонних справ. Став членом Товариства російських орієнталістів, де керував сектором Японії.

Еміграція у Францію

Буремні події 1917–1918 рр. пережив в Росії. На початку 1920 року був заарештований, але його тимчасово відпустили. Восени 1920 року він назавжди емігрував у Францію разом із родиною через Швецію та Швейцарію. В новій батьківщині продовжив вивчення японської культури і японського мистецтва. Про знавця японської мови дізнались в Парижі, серед них — і тодішній японський дипломат в Парижі Х. Асида. За його рекомендаціями Серж Єлисеєфф був прийнятий на посаду перекладача з французької та японської. Брав участь в створені статей для французького журналу про Японію, друк якого спонсорувала японська держава. Декотрий час керував будинком японських студентів, котрі навчались в столиці Франції. Згодом став викладачем японської літератури і мови в університеті Сорбони та в школі живих східних мов. Викладав історію японського мистецтва в школі музею Лувр. На початку 1930-х років родина Єлисеєвих отримала громадянство Франції, котре зберігала до смерті.

Праця в Сполучених Штатах

1932 року Серж Єлисеєфф отримав запрошення на працю в Сполучені Штати. З 1934 року він працював директором Янцзинського інституту при Гарвардському університеті. Синхронно він працював в центрі досліджень Китаю та Японії, котрий теж існував в Гарвардському університеті. Серж Єлисеєфф працював в Сполучених Штатах майже двадцять п'ять років, де став засновником американської школи японістики.

Смерть у Франції

Єлисеєв Сергій Григорович завжди зберігав отримане французьке громадянство - навіть в роки довгої праці в Сполучених Штатах. По закінченні праці в США повернувся у Францію, де і помер в квітні 1975 року.

Родина

Був одружений. Мав двох синів, кожний із яких став науковцем.

  • Никита Єлисеєв — професор-арабіст, працював в місті Дамаск.
  • Вадим Єлисеєв — директор з науки в Вищій школі університету Сорбони, директор музею Сернюш в місті Париж.

Друковані твори французькою

  • La Peinture contemporaine au Japon (1923)
  • Neuf nouvelles japonaises (1924)
  • Le Théâtre Japonais (kabuki) (1932), avec Alexandre Iacovleff
  • Elementary Japanese for university students (1941)
  • Elementary Japanese for college students (1944)
  • Selected Japanese texts for university students (1944)
  • Japan : frühe buddhistische Malereien (1959)
  • Serge Elisséeff et Takaaki Matsushita : Art bouddhique japonais publié par la New York Graphic Society en partenariat avec l'Unesco
  • Serge Elisséeff & Takehiko Yoshihashi : Elementary Japanese for College Students; Harvard University Press, 1963

Джерела

  • Serge Elisseeff et Takaaki Matsushita : Art bouddhique japonais publié par la New York Graphic Society en accord avec l’Unesco
  • Elisseeff Serge & Yoshihashi, Takehiko : Elementary Japanese for College Students; Harvard University Press, 1963

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.