Єльцин-центр

Єльцин-центр був створений у відповідності з законом 2008 року «Про центри історичної спадщини президентів РФ, що припинили виконання своїх повноважень» — для збереження, вивчення і публічного представлення спадщини першого президента РФ «в контексті новітньої історії вітчизни, розвитку демократичних інститутів та побудови правової держави»[3]. Засновником центру виступає адміністрація президента РФ, її голова Антон Вайно очолює опікунську раду. Багато проєктів центру ініційовані утвореним у 2000 році приватним Фондом Єльцина на чолі з дочкою першого президента Тетяною Юмашевою.[5] Виконавчий директор Фонду «Президентський центр Б. М. Єльцина» — Олександр Дроздов.

Навесні 2009 року на засіданні опікунської ради фонду «Президентський центр Б. М. Єльцина»[6] прийнято рішення розмістити президентський центр Бориса Єльцина в Єкатеринбурзі — місті, де він прожив більшу частину життя і де почалася його політична кар'єра[7]. Це рішення підтримали і члени сім'ї колишнього президента, в тому числі Наїна Єльцина. У Москві повинен був відкритися філіал центру.

3 вересня 2009 року губернатор Свердловської області Едуард Россель підписав Указ «Про Президентський центрі Бориса Єльцина», згідно з яким Президентський центр Б. М. Єльцина було вирішено розмістити в колишньому конгрес-холі «Демидов»[8]. На той момент вулиця 9 січня, на якій починалося будівництво, вже була перейменована у вулицю Бориса Єльцина.

Бізнес-центр «Демидов» з конгрес-холом в період зупинки будівництва, травень 2009 року

Єльцин-центр і діловий дім «Демидов», 2016 рік

Будівля, в якій нині розташовується Єльцин-центр, починала будуватися ще в 2006 році свердловським підприємцем Марсом Шарафуліним як найбільший в Єкатеринбурзі бізнес-центр з конгрес-холом «Демидов-плаза». Будівництво двох черг комплексу планувалося завершити в 2008–2009 роках. У 2007 році було прийнято рішення, що тут пройде зустріч глав держав у рамках саміту ШОС-2009, але в підсумку конгрес-хол не змогли здати в строк. У 2008 році об'єкт перейшов під контроль УГМК, через деякий час будівництво було зупинено. На момент передачі будівлі Єльцин-центру була повністю зведена коробка будівлі і виконана більша частина фасадних робіт, внутрішньої обробки ще не було. У 2011 році «Єльцин-центр» викупив у УГМК частину бізнес-центру «Демидов» за 2 мільярди рублів, а навесні 2013 почалася масштабна реконструкція під керівництвом бюро Бориса Бернасконі. Всього на завершення будівництва будівлі та пристосування його під Президентський центр Б. Єльцина було витрачено понад 7 млрд рублів[9][10]. При цьому кредит, виділений з бюджету Свердловської області в розмірі 2 млрд рублів, Єльцин-центр не зміг віддати в строк[11]. Керівництво центру погасило кредит у вересні 2017 року[12].

Архітектор Борис Бернасконі в Єльцин-центрі

Будівля «Демидова» дісталася Президентського центру Єльцина з плануванням, розрахованим на звичайних орендарів бізнес-центрів: офіси та магазини[13]. Завдання перетворити круглий у горизонтальному перерізі другий поверх в музей вирішував Павло Лунгін — він придумав концепцію «ротора», який запускає круговий рух відвідувачів: розгорнуті за годинниковою стрілкою дверні прорізи залів підштовхують гостей до переходу з одного приміщення в інше[14]. В середині другого рівня розташована кругла площа, на ній лавки і пам'ятник Єльцину з бронзи в натуральну величину в стилі міської скульптури — можна сфотографуватися, сівши поруч з ним. Навпроти екран, де транслюються фотографії з архіву президента.

Єльцин-центр і музей Бориса Єльцина було урочисто відкрито 25 листопада 2015 року. На відкритті були присутні Президент Росії Володимир Путін, прем'єр-міністр Дмитро Медведєв, вдова Єльцина Наїна Йосипівна, інші представники керівництва країни і діячі культури[15].

За перший рік роботи музею його відвідало понад 250 тисяч чоловік[16]. Також відвідувачів приймали різні заходи Єльцин-центру[17]: концерти російських та іноземних виконавців, фестиваль «Острів 90-х», Старий новий рок, Перший Уральський відкритий фестиваль російського кіно, комікс-конвент E-Con[18] та інші.

Наїна Єльцина в лекторії «Піотровського» читає свої спогади в день народження чоловіка (1 лютого 2017 року)

У грудні 2015 року розпочав роботу лекторій книжкового магазину «Піотровський»[19], гостями якого є культурні та громадські діячі. Періодично лекції проходять і на інших майданчиках Єльцин-центру, наприклад лекція екс-міністра внутрішніх справ ФРН Герхарта Баума[20]. А з осені 2016 року в кіно-конференц залі центру проводяться лекції в рамках проєкту «Інтеллекції», присвячені технологіям майбутнього[21].

Також в центрі періодично проводяться різні фестивалі: фестиваль російського документального кіно «Артдокфест»[22], Перший Уральський відкритий фестиваль російського кіно[23], фестиваль американського документального кіно[24], фестиваль фільмів про музику і нову культуру «Beat Weekend»[25], Єврейський кінофестиваль[26] та інші.

Значна частина офісних площ центру на поточний момент вільна: до листопада 2016 року були здані в оренду тільки 20 % площ, які можна здати в наймання, при цьому укладення договорів з орендарями почалося тільки в серпні — вересні 2016 року[11].

До кінця 2017 року Управління справами президента в рамках федеральної адресно-інвестиційної програми проведе реконструкцію садиби Долгорукова—Бобринських у Москві — архітектурного ансамблю XVIII—XIX століть, куди входить Головний будинок з парадними інтер'єрами, Каретний сарай, Східний та Північний флігелі, огорожа з воротами і скульптури Єлени і Паріса на парадному дворі.[5] Після реконструкції в садибі буде створено громадський музейно-виставковий простір, де розміщуватимуться змінні експозиції і проводимуться камерні вечори, частина приміщень буде відображати московський період життя першого президента, а також історичний «пушкінський слід». Будівля буде розрахована на 69 співробітників, 40 відвідувачів виставкового комплексу, 8 читачів бібліотеки і 65 посадкових місць громадського харчування.

Подібна ініціатива сподобалася не всім. На порталі Change.org у вересні 2016 року була розміщена петиція проти створення в Москві Єльцин-центру, яка набрала більше 2,7 тис. підписів[30].

Музей працює з вівторка по неділю, з 10:00 до 21:00.

Створенням експозиції музею займалося американське Агентство музейного дизайну Ральфа Аппельбаума, яке перемогло у конкурсі серед більш ніж 20 компаній (до цього агентство працювало у Росії над Єврейським музеєм у Москві). Створенням концепції «семи днів», що лежить в основі музею, займався російський режисер Павло Лунгін[14].

Музей складається з 9 залів:

• Лабіринт — історія Росії з 1914 по 1987 рік та історія сім'ї Єльциних.
• День перший. «Ми чекаємо змін!»
• День другий. Серпневий путч
• День третій. Непопулярні заходи
• День четвертий. Народження Конституції
• День п'ятий. «Голосуй або програєш»
• День шостий. Президентський марафон
• День сьомий. Прощання з Кремлем
• Зал Свободи

Для дітей випущений Паспорт знавця історії, у якому юним відвідувачам пропонується під час відвідування музею виконати завдання (наприклад, знайти і проставити п'ять печаток, що символізують свободи, передбачені конституцією; також на сторінках паспорта є завдання на зразок «знайти» Б. Єльцина в натовпі або вирішити кросворд про дитинство першого президента[31]).

Згідно опублікованому в червні 2017 року фінансового звіту за 2016 рік доходи Єльцин-центру склали 3003,4 млн. руб, з яких 88,4 млн руб. отримані від підприємницької діяльності центру (з них близько 40 млн руб. від продажу квитків), а 2917,0 млн руб. — «добровільні майнові внески і пожертвування»[32]. Економіст Юрій Болдирєв припустив, що добровільні внески і пожертвування є кредитами від «напівдержавних банків, які потім доведеться відшкодовувати з бюджету. Частиною доходів Єльцин-центру є субсидії з федерального бюджету, які передбачені у розмірі: 146,4 млн руб. на 2016 рік, 140,1 млн руб. на 2017 рік, 137 млн руб. на 2018 рік і 134,9 млн руб. на 2019 рік[33].

Витрати Єльцин-центру за 2016 рік склали 6,43 млрд руб., з яких основна частина (5,13 млрд руб.) витрачена на придбання основних засобів, інвентарю та іншого майна»[32]. На цільову діяльність витрачено 61 млн руб., що менше, ніж у 2015 році, коли Єльцин-центр тільки відкрився. Зате в 2016 році більш, ніж у два рази зросли витрати на адміністративно-управлінський апарат — за цією статтею витрачено 169,3 млн руб. (в 2015 році — 65,5 млн руб.).

За підсумками 2016 року боргові зобов'язання Єльцин-центру перевищили 3 млрд руб., в тому числі 3,13 млрд руб. довгострокові і 423,8 млн руб. — короткострокові[32]. У 2017 році в ЗМІ з'явилася інформація про те, що влада Свердловської області на покриття боргів Єльцин-центру (тільки обласному бюджету він винен 2,4 млрд руб., в тому числі 0,4 млрд руб. відсотків) здадуть в оренду приміщення в Містечку чекістів[34]. Однак у вересні того ж року Єльцин-центр повернув до бюджету Свердловської області заборгованість у розмірі 2 млрд рублів, термін погашення якої чотири рази пролонгувався[35]. Відсотки по боргу залишилися несплаченими[36].

• Ідея книги «Городяни», за яку уральська письменниця Ганна Матвєєва отримала в 2017 році премію імені Бажова, належить «Єльцин-центру»[37].

• Офіційний сайт Єльцин-центру