Вайно Антон Едуардович

За думкою чисельних оглядачів, Вайно вважається типовим російським «системним» чиновником-функціонером[1], він також є спадковим радянським та пострадянським номенклатурником[2] — представником «нового російського дворянства»[3].

Народився 17 лютого 1972 року в Талліні, Естонія, в русифікованій сім'ї радянської партійно-господарської номенклатури. Батько за освітою економіст, працівник сфери радянської закордонної торгівлі, дід — компартійний керівник, невдовзі 1-й секретар ЦК Компартії Естонії. Коли Антону Вайно було п'ять років сім'я покинула Естонію і перебралася до Москви. У 1981—1985 жив в Японії, де батько був радянським торговим представником.

У 1996 році Андрій Вайно закінчив факультет міжнародних відносин Московського державного інституту міжнародних відносин МЗС Росії. Вільно володіє англійською та японською мовами.

З 1996 по 2001 рр. — працював в Посольстві РФ в Японії.

З 2001 по 2003 рр. — співробітник Другого Департаменту Азії МЗС Росії.

З 2003 по 2004 роки рік працював в Управлінні протоколу Президента РФ, консультант, радник, заступник начальника відділу[4].

З 2004 по 2007 рік — заступник начальника Протокольно-організаційного управління Президента РФ. 4 жовтня 2004 року присвоєно класний чин — Дійсний державний радник Російської Федерації 2 класу[5].

З 26 квітня по 8 жовтня 2007 року — перший заступник керівника протоколу Президента РФ[6][7].

З 8 жовтня 2007 року по 25 квітня 2008 року — заступник керівника Апарату Уряду РФ[8][9]. 22 січня 2008 року присвоєно вищий класний чин — Дійсний державний радник РФ 1 класу[10].

25 квітня 2008 року призначений керівником протоколу Голови Уряду РФ — заступником керівника Апарату Уряду РФ[9].

З 27 грудня 2011 року по 21 травня 2012 року — міністр РФ — керівник Апарату Уряду РФ[11].

З 22 травня 2012 року — заступник керівника Адміністрації Президента РФ[12].

З 12 серпня 2016 року — керівник Адміністрації Президента РФ. Включений до складу Ради Безпеки РФ як постійний член.

• В 2013 році без відриву від діяльності в адміністрації президента, як здобувач РосДГУ, написав і захистив дисертацію на звання кандидата економічних наук на тему: «Організаційно-економічний механізм інноваційного розвитку гірничопромислового виробництва» (спеціальність ВАК 08.00.05)[15]. Науковий керівник — Антон Кобяков, постійнй співавтор статей і патентів А.Вайно, також радник президента РФ.[16]

• Разом з В. Н. Сараєвим винайшов Нооскоп — досі невідомий в науці і техниці прилад, що ніби отримує і реєструє зміни в ноосфері (в біосфері і в діяльності людства), використовуючи принцип «російської матрьошки» — концентричних оболонок різної щільності і складу, що утворюють Землю.[17][18]

Окремі цитати А.Вайно

З книги А. Вайно, А. Кобяков, В. Сараев. «Образ победы». (2012):

Суперприбуток створюється і матеріалізується при зміні правил гри або при прояві нових правил

Поява ринку, на якому прибуток отримували не тільки коштом покупки або продажу акцій, але й з допомогою розумної гри, навіть не маючи на руках ні акцій, ні грошей, різко прискорило розвиток економіки.[20]

Національна ідея, представлена в цьому літописі[21], в прославлянні справжнього через минуле.[22]

Садко герой не тому що він багач, а тому що втер носа новгородським багатіям.[23]

Авторитетні оцінки

• Російський соціолог Ігор Ейдман розглядає саму ідею створення «Нооскопу» як приклад відомого в психіатрії синдрому «нав'язливої ідеї»:

Звичайно, створити такий універсальний інструмент стеження за всім сущим в світі неможливо. Але, мріючи про нього, Вайно зробив корисну справу: сформулював абсолютний ідеал російської бюрократії. Нооскоп - це мрія чиновника про ідеально впорядковану державу, де все під контролем, де без відома бюрократії, що називається, навіть муха НЕ пролетить. <...> Ця штука ... сильніша за <роман> "1984" Орвелла. Не якийсь допотопний орвелівський телеекран, що стежить за глядачем, а апарат, що сканує всю сферу розуму (ноосферу) одночасно. Ось про що мріє керівництво путінської адміністрації, ... Російські вищі чиновники не просто шахраї і злодії. Вони набагато небезпечніші. Це типажі з'їхавших з глузду авантюристів з фільмів про Джеймса Бонда, які мріють про те, щоб контролювати весь світ або, по Вайно, всю ноосферу.... Вся історія з Вайно і його «винаходом» свідчить, що російська бюрократія прагне до тотального контролю над суспільством. Це її, як кажуть психіатри, «надцінна ідея».[31]

• Британо-американський культуролог та колишній радянський психолог, професор Кембриджського та Джорджтаунського університетів Олександр Етнкінд, оцінює згадуваний у публікаціях Вайно «нуль», як щось на кшалт основного міфу путінської бюрократії та особливого типу фундаменталізму. Зміст книги А.Вайно, А.Кобякова та В.Сараева «Образ победы» Еткінд оцінює таким чином:

Я прочитав книгу нового начальника простору, часу і життя. На відміну від його статті[32], яку я прочитав вчора, над цією книгою попрацювали. В цілому, вона не здається ні графоманією, ні плагіатом (хоча шматки і того і іншого напевно знайдуться). Як в будь-якій замовленій роботі, в ній є частини щирі, написані або продиктовані замовником, і частини більш формальні, зроблені профі. Ось щира і небезпечна частина: [33] «Бувають такі люди, які в хвилини найбільшої небезпеки і найвищого нервового напруження виглядають напівсонними і млявими. Ця млявість оманлива. Саме в такому стані подібні суб'єкти найбільш готові до завдавання удару в будь-якому напрямку. Вони близькі до положення нуля, з якого завдають найжорсткіших і разючих блискавичних ударів <…> якщо ви в точці нуля, то удар буде коротким, безжальним і, при правильній постановці руки, невідпорним. Взагалі <> все мистецтво ведення бою полягає в здатності бійця завдавати удари, не виходячи з положення нуля. … Це страшні удари і вони убивчо жорстокі. Найлегший, нікчемний такий удар призводить до втрати функціональності і залишає у одержувача важкий незгладимий слід протягом усього подальшого терміну його перебування в просторі-часі. Таких ударів не можна завдавати без необхідності. Необхідність чітко і жорстко регламентована».[34][35]

• Ігор Яковенко, російський публіцист та політик, колишній депутат Держдуми, гендиректор Національної тиражної служби, секретар спілки журналістів РФ та голова профспілки журналістів:

Антон Вайно... вигадав прилад, за допомогою якого можна керувати майбутнім планети. Мабуть, не тільки нашої планети, але автори винаходу поки що вирішили обмежитися Землею... ...Прилад зветься Нооскоп. Він дозволяє «сканувати ноосферу і біосферу» і таким чином вивчати колективну свідомість людства. ...Ті, хто вигадав Нооскоп - це дизайнери часу - вони будують майбутнє, орієнтуючись по Нооскопу і використовуючи Протокол (Антон Вайно завідував у Путіна відділом протоколу, тому протокол для нього - це сакральна істота і пунктик) як спосіб організації впорядкованого світу на противагу хаосу. Той, хто знайомиться з «працями» нового глави путінської адміністрації: ...потрапляє в світ збожеволілого письмовода, в якому «еліта», тобто «superклас», який утворюється завдяки «Фарну» - «еманації сонця божественного вогню», керує світом за допомогою протоколів. А Протоколи, в свою чергу створюються з використанням даних про стан ноосфери, які отримані завдяки оцьому самому чарівному приладу - Нооскопу. [36]

• Валерій Соловей, професор, зав.каф. МДІМВ:

  Це надзвичайно довірена особа російського президента. Причому, він був серед його фаворитів вже як мінімум останні 5 років.[37]
  …Вайно — це фаворит президента, абсолютний фаворит. Він йому повністю довіряє. Він продемонстрував себе з кращого боку як дуже кваліфікований виконавець і дуже хороший якісний менеджер.[38]

• Андрій Піонтковський, політолог, публіцист:

  Це нова інкарнація Петрика-Гризлова.[39]

• Почесна грамота Президента РФ (16.02.2012) — За заслуги в забезпеченні діяльності Уряду Російської Федерації і багаторічну сумлінну працю[40]

• Подяка Президента РФ (24.11.2005) — За заслуги в підготовці і проведенні урочистих заходів, Присвячених 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років[41].

• Прадід — Генріх Вайно (1889—1965), більшовик-заколотник, після невдалої спроби більшовицького заколоту 1918 в Естонії, втік до Росії

• Дід — Карл Вайно (нар. 1923), в 1978—1988 рр. перший секретар ЦК Комуністичної партії Естонії. Відомий політикою русифікації Естонії та готовністю до збройного насильства (1988) проти населення країни.

• Батько — Едуард Карлович Вайно (нар. 1949), старший віце-президент з корпоративного управлінню та зовнішніх зв'язків ВАТ «АвтоВАЗ» (з 2008). В 1981—1985 у радянському торгпредстві в Японії — що за думкою оглядачів на ділі часто бувало «прикриттям» для співробітника КГБ. В 1990—1997 представник «АвтоВАЗ» у США; голова Ділової ради Куба — Росія в Торгово-промисловій палаті РФ.[42]. Почесний громадянин королівства Бутан.

• дружина — Олена Шуленкова, уродженка міста Люберці

• син — Олександр Вайно, закінчив МДІМВ.

Згідно з декларацією за 2015 рік заробив 2,1 млн руб.

Нерухомість:

квартири: 111,7 м² і 155,5 м²,

земельні ділянки: 2840 м² і 6058 м²;

2-поверховий будинок 454,2 м2 на Клязьмінському водосховищі в Митищинському р-ні Підмосков'я.

3 машино-місця, автомобіля не має[43]. Має також в Естонії, за свідченнями занедбаний, родинний дім-дачу пл. 70 м².

• Дружина, Олена Шуленкова за той же період заробила: 10,1 млн руб.

На неї записана нерухомість: квартира 155,5 м², житловий будинок 35,3 м², 1 машиномісце і земельна ділянка 3200 м².

За даними з Росреєстру, раніш пані Шуленкова була власником земельної ділянки загальною площею 3245 м² в елітному селищі Барвиха (котеджне селище «Річкове»), 3-поверхового особняка 770,1 м² і будинку охорони 283,7 м². Можлива вартість тільки однієї земельної ділянки — $ 3 млн, ціна особняка та будинку охорони невідомі.[44]

• Син — квартира, 155,5 м²

• Бі-бі-сі: Новий голова адміністрації Кремля і таємничий «нооскоп». 15.08.2016