Іванівка (Великоандрусівська сільська громада)

Історія

Точний рік заснування невідомий. Поселення засноване козаками. Стара назва - Пантазіївка.

У 1752-64 роках тут була 15 рота новосербського Пандурського полку. Інші назви села — Скулеватівський шанець, Єнова, Шелком, Шолнош Янова (сербський аналог — Jeнова).

На 1776 р. "В шанці Янове церква Різдва Святого Предтечо і Хрестителя Господня Іоана, священик Герасим Куделенський, священик Косьма Синецький, дяк Василь Комаровський, пономар Федір Тригуб, ктитор Єстафій Кругляк, дворів прихідських 142".

На 1786 рік назва села - Янів (рос. Янов), державне поселення. З цього року відома перша метрична книга Іоано-Предтечівської церкви Олександрійського духовного правління.

Станом на 1886 рік у селі Янів Глинської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії мешкало 3025 осіб, налічувалось 551 дворове господарство, існували православна церква та школа[1]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4058 осіб (2697 чоловічої статі та 1361 — жіночої), з яких 1376 — православної віри[2].

У 1932-1933 роках у с.Янів на багнетах керованої з московітського Кремля "червоної армії" штучно створеним Голодомором було вбито велику кількість мешканців села. Зокрема в Мортиролозі Голодомору значиться померла Марійка Сьомак. Показово, що з 5 вбитих Голодомором членів сім'ї Сьомак у Мортиролозі згадується лише вона одна. Точна чисельність вбитих Голодомором мешканців села Янове (як звала своє село Катерина Сьомак - жертва і свідок Голодомору) не піддається підрахунку через приховування злочину радянською владою, але зі спогадів очевидців їхня кількість становить не менше третини від загальної кількості мешканців, загалом - не менше тисячі осіб[джерело?].

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Іванівську сільраду Знам'янського району до складу Кремгесівського району.[3]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 691 особа, з яких 294 чоловіки та 397 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 641 особа.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

МоваВідсоток
українська 93,34 %
російська 6,50 %
білоруська 0,15 %

Посилання

Примітки
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-260)
  3. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.