Іван Ле

Іван Ле (справжнє ім'я Іван Леонтійович Мойся; 9 (21) березня 1895(18950321), с. Мойсинці, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 9 жовтня 1978, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський письменник. Редактор журналу «Забой».

Іван Леонтійович Мойся
Псевдо Іван Ле
Народився 9 (21) березня 1895(1895-03-21)
с. Мойсинці, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 9 жовтня 1978(1978-10-09) (83 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Російська імперія→
 УНР→
 СРСР
Національність українець
Діяльність письменник
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Мова творів українська
Жанр історичний роман
Членство Спілка письменників СРСР
Партія КПРС
Нагороди
Премії
 Іван Ле у Вікісховищі

Біографія

Народився 9 (21 березня) 1895 року в селі Мойсинцях Золотоніського повіту Полтавської губернії в родині безземельного селянина. Батько працював переважно грабарством. Матеріальні нестатки змушують восьмирічного хлопця піти на заробітки, — він пасе громадську худобу, згодом працює коногоном на руднику на Криворіжжі, грабарем, палітурником, покрівельником, теслярем, техніком на будівництві залізниці.

Вже з раннього дитинства виявилася його любов до літератури, бажання писати самому. Перші його дописи-фейлетони з'являються 1913 року в черкаській газеті «Пріднєпров'є».

У 1915 році мобілізований до царської армії. Перебування на фронті Першої світової війни, спілкування, а потім і дружба з більшовиками вплинули на політичні погляди майбутнього письменника. Його обирають головою солдатського комітету.

Після демобілізації влітку 1918 року повернувся в Україну, брав участь у боротьбі проти Української Держави, денікінців, тероризував заможних селян та середняків. Його обирають до складу ревкому, а потім до повітового виконкому в Золотоноші.

З 1922 року в комуністичній партії.

У 1922 році його посилають на робітфак Київського політехнічного інституту, з наступного року він вчиться на факультеті інженерів будівництва шляхів. Згодом редагує газету «Київський політехнік», працює в редакції журналу «Комунар».

У кінці 1920-х років, з 1928 року по 1930 рік жив і працював у Донбасі, редагував журнал «Забой» (зараз «Донбас»). В цей період його творчості переважала робітнича тема (здебільшого донецька) вона розкрита в творах «Ритми шахтьорки» 1928.

Займає активну позицію в ідеологічній боротьбі проти «ворожих» концепцій в мистецтві, у ствердженні основоположних принципів радянської літератури. Належав до літературних організацій «Жовтень», «Всеукраїнська спілка пролетарських письменників». Стає першим редактором «Літературної газети» (1927).

Типовий представник стилю соцреалізм. У центрі уваги Івана Ле — комуністи, комсомольці, робітники, незаможники. Серед них — Пилип Баранець («Новоявлена», 1925), Василь Машиністий («Трахтарь», 1926), Остап Залізний («Камінний Мірошник», 1928).

«В історичних романах Іван Ле висловлював ненависть до всього польського й національного, прославляв велику дружбу українців і росіян. Композиційно його романи слабкі. Історичної цінності не мають: фактичний матеріал переплутаний, нема об’єктивності. Це антиукраїнський письменник. Під маркою пролетарського інтернаціоналізму проповідував російський шовінізм”, - характеризує творчість Івана Ле письменник Володимир Голобородько.

Могила Івана Ле

Помер у Києві 9 жовтня 1978 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1; центральна алея).

Твори
Меморіальна дошка Іванові Ле у Києві (вул. Велика Васильківська, 6)

Романи:

Повісті:

Екранізації

За його твором «Роман міжгір'я» режисер Ф. Лопатинський (за сценарієм Ф. Лопатинського і П. Коломойцева) створив у 1933 р. однойменний фільм.

Нагороди та вшанування

На його честь існують декілька урбанонімів, наприклад вулиця Івана Ле у місті Черкаси.

Примітки
  1. Ле Іван Леонтійович // Українська радянська енциклопедія.

Джерела та література

Література
  • Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 509—510.
  • Шевченківські лауреати 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 291—292.

Посилання

    Іван Ле був антиукраїнським письменником

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.